РЕФЕРАТ

на тему:

“Значення фізкультури у житті”

У статті 1 Закону України "Про фізичну культуру і спорт" сказано, що "фізична культура - складова частина загальної культури суспільства, яка спрямована на зміцнення здоров'я, розвиток фізичних, морально-вольових та інтелектуальних здібно-стей людини з метою гармонійного формування її особистості".

Фізична культура виникла одночасно із загальною куль-турою на ранніх ступенях розвитку цивілізацїї. На перших по-рах засоби фізичної культури відбивали матеріальний рівень життя людини, випливали, як правило, з природних форм руху (ходьби, бігу по пересіченій місцевості, кидання каміння і па-лок, стрибків, плавання тощо) і використовувалися, головним чином, для підготовки людей до існування.

З розвитком суспільства та матеріальних цінностей розви-вається як загальна, так і фізична культура. При цьому ступінь розвитку однієї значно позначається на вираженість другої.

Водночас з розвитком суспільства фізична культура відгалу-жується від загальної культури в самостійну галузь. Уже в первіс-ному суспільстві вона набуває цілеспрямованого характеру і ви-користовується для підготовки до виконання окремих видів діяль-ності. У цей час виникає і один з основних її компонентів -

фізичне виховання, метою якого був розвиток рухових якостей, морально-вольових, розумових та інших здібностей, а також про-фесійно-прикладних навичок тощо.

На сучасному етапі розвитку суспільства фізична культу-ра - це самостійна і особлива галузь загальної культури, яка спрямована, головним чином, на зміцнення здоров'я людини, продовження її творчої активності та життя, а також на зрос-тання і вдосконалення її всебічного і гармонійного розвитку та використання набутих якостей в суспільній, трудовій та інших видах діяльності.

Головними чинниками всебічного розвитку, перш за все, є розвиток усіх видів діяльності людини та вміння використовува-ти їх у повсякденному житті. Ступінь їх вираженості визначаєть-ся багатьма чинниками, головними з яких є прояв різноманіт-ності змісту, форм, методів і засобів діяльності людини та їх оп-тимальне поєднання.

У своїй основі фізична культура, як і кожна з видів куль-тури, має духовну і матеріальну форми вираження, її духовна сторона проявляється у зростанні загального інтелекту люди-ни, у зміні її психоемоційного стану, розумових здібностей, у надбанні науково-теоретичних знань з галузі фізичної культури та спорту, інших гуманітарних та біологічних наук (психології, педагогіки, соціальної психології, анатомії, фізіології, гігієни, біомеханіки) та їх раціональне використання в повсякденному житті.

Матеріальна форма прояву фізичної культури - це розви-ток фізичних якостей людини, зміни структурно-функціональ-них параметрів людського організму в цілому та його окремих систем і органів, а також вираження функціонального взаємо-зв'язку між ними.

Ступінь вираження як духовної, так і матеріальної форм прояву фізичної культури залежить від рівня розвитку суспіль-ства (соціального, політичного, економічного, наукового, духов-ного тощо), а також наявності та стану матеріальної бази (стадіо-нів, басейнів, спортивних кортів і майданчиків, залів, палаців, спортивних приладів та інвентарю, спортивної форми тощо).

Залежно від того, в якій сфері діяльності використовуєть-ся фізична культура, вона отримує відповідну назву: "дошкіль-на фізична культура", "шкільна фізична культура", "фізична куль-тура в професійно-технічних училищах та спеціальних середніх навчальних закладах", "фізична культура у вузах", "лікувальна фізична культура", "виробнича фізична культура", "особиста фізична культура"тощо.

Таким чином, можна вважати, що фізична культура - це сукупність досягнень суспільства у створенні та раціональному використанні спеціальних засобів, методів і умов цілеспрямова-ного вдосконалення людини.

Основними показниками розвитку фізичної культури на даному етапі розвитку нашої держави, як це сказано в главі 2 Закону України "Про фізичну культуру і спорт", є рівень здо-ров'я, фізичний розвиток та підготовленість різних верств насе-лення; ступінь використання фізичної культури в різних сфе-рах діяльності; рівень розвитку системи фізичного виховання; рівень розвитку самодіяльного масового спорту; рівень забезпе-ченості кваліфікованими кадрами; рівень впровадження у фізич-ну культуру досягнень науково-технічного прогресу; відобра-ження явищ фізичної культури в засобах масової інформації, у творах мистецтва і літератури; матеріальна база; рівень спортив-них досягнень тощо.

Згідно з функцією впливу фізичного виховання на люди-ну, розрізняють дві її нерозривно пов'язані сторони: фізичну освіту і фізичне вдосконалення організму, які здійснюються за допомогою розвитку фізичних якостей.

Фізична освіта - це вміння керувати рухами свого тіла і окремими його частинами (голови, тулуба, рук, ніг тощо) як у

просторі, так і в часі, виділення окремих рухів з поміж бага-тьох, порівняння їх між собою, керування ними та раціональне їх поєднання з метою найефективнішого використання в умовах життєдіяльності людини. Іншими словами, в основі фізичної осві-ти лежить засвоєння як теоретичних, так і практичних знань з використанням рухових умінь і навичок у різних умовах життє-діяльності.

Фізичне вдосконалення характеризується станом здоро-в'я та всебічним розвитком людини, до якого відносяться стан розвитку фізичних якостей та формування рухових умінь і на-вичок, загальний рівень працездатності, морфофункціональні зміни організму і його окремих систем і органів, засвоєння спеці-альної системи знань тощо. Так, наприклад, під впливом систе-матичних занять фізичними вправами розвивається швидкість, швидкісно-силові якості, сила, витривалість, гнучкість, спритність тощо; удосконалюється за формою, будовою і функцією тіло людини та його окремі органи і системи (збільшується маса м'язової і кісткової тканин, зростає маса легень, їх дихальний об'єм та життєва ємність, збільшуються м'язова маса та об'єм серця, викид крові з нього тощо). Діапазон можливостей при цьому великий. Однак, слід зазначити, що як розвиток фізич-них якостей, так і вдосконалення форми, будови та функції організму обумовлені природними задатками людини, якими наді-лена вона за спадковістю. А тому вдосконалювати розвиток ру-хових якостей, будову тіла можна до певних показників.

У практиці фізичне виховання дуже часто носить профе-сійно-прикладний характер, тобто спрямоване на певну трудову діяльність. В таких випадках користуються терміном "фізична підготовка". Це