малоактивні й ослаблені діти, які недостатньо орієнтуються у завданні, бояться перестрибнути через "рів", підійти близько до "ведмедя" або "вовка"; їм треба своєчасно допомогти (підтримати за руку під час переходу через "місток" та ін.), підбадьорити, щоб вони були впевненішими.
У проведенні рухливих ігор набагато важче визначити фізичне навантаження, ніж під час виконання фізичних вправ, не пов'язаних з ігровими діями. Воно залежить від загального навантаження на заняттях з фізичної культури, характеру діяльності дітей на прогулянках, від їхньої активності та інших факторів.
Ігрова діяльність своєю емоційністю захоплює дітей, - і вони не відчувають втоми. А тому, щоб дошкільнята не перевтомлювалися, потрібно своєчасно знизити інтенсивність рухів.
ІІІ. Виховні аспекти проведення днів здоров’я
3.1. Виховне значення фізичних вправ
Самі по собі фізичні вправи без цілеспрямованого впливу на вихованця іншими засобами не можуть формувати моральний вигляд дитини. Фактично “конкретний ефект будь-якої вправи залежить не тільки від властивостей, притаманних самій вправі, але і від ряду умов її виконання” Семейкин И. А., Красавина В. Ф., Дудар В. А. Актуальные проблемы физического и трудового воспитания дошкольников. – Омск, 2000. – С. 44. . Тому треба розглядати сутність кожної вправи в єдності з методикою її проведення й інших істотних умов.
Виховання дисциплінованості, організованості в процесі занять фізичними вправами повинне передбачати систематичне приучення до дотримання встановлених норм. У деяких випадках ці правила повинні стати традиційними.
Навчання руховим діям і застосування їх повинне проходити в різних умовах. Це дає простір для мобілізації і розвитку інтелектуальних якостей вихованця, прояву ним особистісних якостей і створює можливість вихователю коректувати поводження дітей Вільчковський Е. С. Фізичне виховання дітей у дошкільному закладі. – К., 2001. – С. 62. . Насамперед, привчати дітей до ввічливості, тактовності, уважного ставлення до товаришів, дорослих підкріплюється наявністю існуючих правил у рухливих іграх, у парних вправах, у колективних діях.
Діяльність на заняттях фізичними вправами повинна бути спрямована на розвиток самостійності, ініціативності.
У процесі занять необхідно привчати дітей до самообслуговування Щербак А. П. Тематические физкультурные занятия и праздники в дошкольном учреждении. – М., 2001. – С. 111. : давати завдання забрати спортивний інвентар, привести інвентар у робочий стан, підготувати місце занять (на доступному для дітей рівні).
Потрібно враховувати вплив зовнішнього середовища, у якому відбуваються заняття, на формування естетичних почуттів і суджень.
Варто пам'ятати, що музичний супровід рухів емоційно збагачує дітей, дає можливість повніше зрозуміти рух і краще його виконувати, тому що засоби музичної виразності (сила звуку, темп, ритм і ін.) викликають відповідні відтінки реакцій у рухах Вільчковський Е. С. Фізичне виховання дітей у дошкільному закладі. – К., 2001. – С. 63..
Необхідно щораз підбирати найкращу пропорцію між прийомами, що роблять заняття задоволенням і навіть розвагою, і прийомами, що привчають серйозно і наполегливо працювати.
Чим старше діти, тим важливіше необхідність розвивати інтерес не тільки до процесу занять фізичними вправами, але і до результатів діяльності.
Поряд з розвитком рухових здібностей, одночасно розвиваються вольові якості: сміливість — у діях, що вимагає подолання страху; рішучість — у ситуаціях, де потрібно діяти негайно слідом за прийнятим рішенням; самовладання — уміння володіти собою і багато інших необхідних якостей характеру.
3.2. Виховання мотивації до здорового способу життя
Ми живемо у час, який можна справедливо назвати переломним. Стара адміністративно-командна система вже відійшла у минуле, але нові реалії нашої молодої держави відзначаються, на жаль, багатьма негативними моментами: безробіття, зниження життєвого рівня, невпевненість в завтрашньому дні. Значною мірою це позначається й на дітях, з року в рік спостерігаються тривожні тенденції збільшення соматичних захворювань серед дітей, катастрофічне зниження рівня здоров’я підростаючого покоління, від батьків дітям передаються такі душевні стани як нервозність, стурбованість, страх. Отже, якщо ми не хочемо, щоб підростаюче покоління стало “втраченим поколінням” слід серйозно замислитися над впровадженням позитивних життєвих орієнтирів, і зокрема створенням мотивації до здорового способу життя починаючи від самого раннього періоду життя людини.
Слід зазначити, що не дивлячись на досить великий обсяг спеціальної літератури з питань фізичного виховання дошкільників, питанням мотивації здорового способу життя в дошкільному віці в методичній літературі радянських часів приділялося недостатньо уваги, цей пробіл певною мірою заповнюють спеціальні видання, випущені в останні роки, що перебувають в популярному зараз річищі загального курсу на валеологічну освіту населення.
Серед методичних рекомендацій, які можуть стати у нагоді при вирішення завдань формування у дошкільників мотивації на здоровий спосіб життя в рамках проведення днів здоров’я можна виділити наступні Семейкин И. А., Красавина В. Ф., Дудар В. А. Актуальные проблемы физического и трудового воспитания дошкольников. – Омск, 2000. – С. 46. :
1. Викладання матеріалу на доступному дітям дошкільного віку рівні. Сучасні дошкільники багато в чому розвиненіші і ерудованіші, ніж вихованці дошкільних закладів минулих років; радіо, телебачення, комп’ютерні засоби комунікації вже в цьому віці формують зародки певної особистісної й соціальної позиції, але педагог повинен покладатися насамперед на безпосередній чуттєвий досвід дітей, уникати складних для розуміння узагальнень і логічних висновків, адже здатність до узагальнень і абстрактного мислення в цьому віці ще не розвинута.
2. Необхідно широко використовувати засоби наочності. Яскраві й помітні картинки, фігурки, емблеми привертають увагу дошкільника. Привернути увагу дитини якимось кольоровим малюнком нескладно, складність полягає у правильному методичному використанні наочного матеріалу, за допомогою якого можна вирішувати складні дидактичні завдання, особливо серед старших дошкільників, які вже володіють початками аналітичного мислення, можуть встановлювати найпростіші причинно-наслідкові зв’язки.
3.