психічних та фізичних функцій менш досконала, що вже характерно для хворобливого стану. Цей передпатологічний період супроводжується виникненням неприємних суб’єктивних відчуттів: роздратування, головні болі, слабкість, потемніння в очах при різних змінах положення тулуба, втрата апетиту, озноб, низька працездатність, задишка при помірному фізичному навантаженні, неприємні відчуття в ділянці серця тощо. Якщо організм подолає цей стан, то здоров’я поновиться. Об’єктивно можуть бути зареєстровані тенденція до тахікардії, нестійкий рівень АТ, похолодання кінцівок тощо.
В третьому стані знаходяться більше половини всієї популяції людей. Якщо хвороби тривають дні, тижні, місяці, то третій стан може зберігатися роками і навіть все життя.
Такий стан характерний для тих , хто веде малорухомий спосіб життя, неправильно харчується, вживає алкоголь, в періоди статевого дозрівання, старості, а також для тих, хто проживає на радіаційно забруднених територіях в нашій державі (синдром радіофобії). У школярів до третього стану також призводять розумова втома, перенапруження, хронічна інтоксикація, процес адаптації до школи.
Коли ж захисні можливості виявляться недостатніми, виникає біль, який свідчить про порушення життєдіяльності організму під впливом надзвичайних подразників, що обмежують її пристосування до зовнішнього середовища та знижують працездатність.
«Третій стан» не є однорідним і включає в себе два стани: передхвороба та маніфестація патологічного процесу.
Основною ознакою передхвороби є – можливість розвитку патологічного процесу без зміни діючого ззовні чинника при знижених резервних можливостях людини.
Основною ознакою маніфестації патологічного процесу є зниження або втрата здатності до виконання функцій і початок хвороби.
Таким чином межі «третього стану» є чітко окресленими. Однак, межа між передхворобою та маніфестацією патології на сьогоднішній день не є визначеною.