тіла і розвиток зубної системи. Для оцінки фізичного розвитку дітей використовувалися різні методи: метод індексів, сигмальних відхилень, оцінні таблиці-шкали регресії і останнім часом – центильний метод. Антропометричні індекси є співвідношенням окремих антропометричних ознак, виражених формулами. Доведена помилковість використання індексів для оцінки фізичного розвитку організму, що росте, оскільки в результаті досліджень вікової морфології показано, що окремі розміри тіла дитини збільшуються нерівномірно, а значить, антропометричні показники змінюються непропорційно. Широко використовуваний зараз для оцінки фізичного розвитку дітей метод сигмальних відхилень і шкали регресії ґрунтуються на припущенні відповідності досліджуваної вибірки закону нормального розподілу. Тим часом дослідження форми розподілу ряду антропометричних ознак (маса тіла, об'єм грудей, м'язова сила рук та ін. ) указує на асиметрію їх розподілу, частіше правосторонню. Через це межі сигмальних відхилень можуть штучно завищуватися або занижуватися, спотворюючи істинний характер оцінки [28].
Цих недоліків позбавлений заснований на непараметричному статистичному аналізі центильний метод, який останнім часом все ширше використовується в педіатричній літературі. Оскільки центильний метод не обмежений характером розподілу, він прийнятний для оцінки будь-яких показників. Метод простий у роботі, через те що при використанні центильних таблиць або графіків виключаються всякі розрахунки. Двомірні центильні шкали – «довжина тіла – маса тіла», «довжина тіла – об'єм грудей», в яких розраховуються значення маси тіла і об'єм грудей на належну довжину тіла, дозволяють судити про гармонійність розвитку. Звичайно для характеристики вибірки застосовуються 3-й, 10-й, 25-й, 50-й, 75-й, 90-й, 97-й центилі. 3-й центиль – це така величина показника, менше за яку він спостерігається в 3 % членів вибірки; величина показника менше 10-го центиля – в 10 % членів вибірки і т.д. Проміжки між центилями названі центильними коридорами. При індивідуальній оцінці показників фізичного розвитку визначається рівень ознаки по його положенню в одному з 7 центильних коридорів. Показники, що потрапили в 4-5-й коридори (25-75-а центилі), слід вважати середніми, в 3-й (10- 25-а центилі) – нижче середніх, в 6-й (75-90-а центилі) – вище середніх, в 2-й (3-10-а центилі) – низькими, в 7-й (90-97-а центилі) – високими, в 1-й (до 3-го центилі) – дуже низькими, в 8-й (вище 97-й центилі) – дуже високими. Гармонійним є фізичний розвиток, при якому маса тіла і об'єм грудей відповідають довжині тіла, тобто потрапляють в 4-5-е центильні коридори (25-75-а центилі). Дисгармонійним вважається фізичний розвиток, при якому маса тіла і об'єм грудей відстають від належних (3-й коридор, 10- 25-а центилі) або більші належних (6-й коридор, 75-90-а центилі) за рахунок підвищеного жировідкладення. Різко дисгармонійним слід рахувати фізичний розвиток, при якому маса тіла і коло грудей відстають від належних (3-й коридор, 10-25-а центилі) або перевищують належну величину (6-й коридор, 75-90-а центили) за рахунок підвищеного жировідкладення. Зараз фізичний розвиток дитини оцінюється в такій послідовності. Встановлюється відповідність календарного віку рівню біологічного розвитку. Рівень біологічного розвитку відповідає календарному віку, якщо більшість показників біологічного розвитку знаходиться в середньовікових межах (М±д). Якщо ж показники біологічного розвитку відстають від календарного віку або випереджають його, це свідчить про затримку (ретардацію) або прискорення (акселерацію) темпів біологічного розвитку [28].
Після визначення відповідності біологічного віку паспортному оцінюється морфо-функціональний стан організму. Для оцінки антропометричних показників залежно від віку і статі застосовуються центильні. Використання центильних таблиць дозволяє визначити фізичний розвиток як середнє, вище або нижче середнього, високе або низьке, а також гармонійне, дисгармонійне, різке дисгармонійне. Виділення в групу дітей з відхиленнями у фізичному розвитку (дисгармонійних, різко дисгармонійних) обумовлено тим, що в них часто є порушення діяльності серцево-судинної, ендокринної, нервової та інших систем, на цій підставі вони підлягають спеціальному поглибленому обстеженню. У дітей з дисгармонійним і різко дисгармонійним розвитком функціональні показники, як правило, нижчі за вікову норму [28]. Для таких дітей з урахуванням причини відхилень фізичного розвитку від вікових показників розробляються індивідуальні плани оздоровлення й лікування.
Розділ 2. Обґрунтування оцінки стану рухової функції дітей молодшого шкільного віку
При організації дослідження виходили із положень, що найбільш сприятливим періодом для розвитку рухових якостей є молодший шкільний вік.
Метою дослідження було визначення стану рухової функції дітей 7-9 років і зміни її в динаміці вікового розвитку.
В ході дослідження вирішувались такі задачі:
1. Дослідити стан рухової функції хлопців молодшого шкільного віку в динаміці вікового розвитку.
2. Розробити оціночні шкали рівня розвитку рухових якостей дітей і обґрунтувати рейтингову оцінку прогностичності [26, 237].
Визначення рівня розвитку рухової функції дітей молодшого шкільного віку проводилось на основі використання тестів різної направленості: швидкість (біг 30 м); сила (згинання і розгинання рук в упорі лежачи, піднімання тулуба в сід за 1 хв., вис на зігнутих руках, підтягування на перекладині); швидкісно-силові здібності (стрибок у довжину з місця, стрибок угору з місця); витривалість (біг 1000 м); гнучкість (нахил тулуба вперед з положення сидячи на підлозі); спритність (човниковий біг 4Ч9 м).
Об'єктом дослідження були хлопці молодшого шкільного віку школи-гімназії № 9 м. Кіровограда.
Тестування проводилось протягом двох етапів: у жовтні 1996 року та у травні 1997 року.
Аналіз результатів тестування дозволив визначити направленість та характер змін на етапі вікового розвитку дітей від 7 до 9 років.
Аналізуючи отримані дані спостерігаємо зміни стану рухової активності дітей з віком. Результати тестування свідчать, що досліджувані показники вищі у 8-річних дітей в порівнянні з 7-річними.
Так, рівень розвитку швидкісних здібностей хлопців 7 років складає 95% (Р>0,05) від даних 8-річних; рівень розвитку сили – відповідно