стажувань учителів, викладачів, тренерів за кордоном;
- обмін спортивними делегаціями, учителями, викладачами, тренерами на контрактній основі;
- створення з іншими країнами спільних оздоровчо-спортивних центрів.
- укладання угод про співробітництво у сфері фізичного виховання і спорту з навчальними закладами інших країн;
- обмін з іншими державами навчально-методичною літературою, періодичною пресою, спортивною інформацією;
- участь учителів, викладачів, тренерів, аспірантів і студентів у міжнародних науково-практичних конференціях, симпозіумах з проблем фізичного виховання і спорту;
- спільне проведення наукових досліджень з проблем фізичного виховання і спортивного вдосконалення учнівської і студентської молоді;
- участь у реалізації міжнародних фізкультурно-оздоровчих програм;
- організація підготовки і перепідготовки вчителів, викладачів і тренерів з інших країн, проведення на комерційній основі курсів і семінарів для іноземних викладачів і тренерів;
- створення спільних банків даних фізичної підготовленості дітей, учнівської і студентської молоді;
- створення із зарубіжними партнерами спільних підприємств з розробки комп’ютерних технологій, тренажерів, спортивної діагностичної апаратури, фізкультурно-оздоровчих програм тощо.
Закон України “про фізичну культуру і спорт”
Введено в дію Постановою Верховної Ради України від 24 грудня 1993 року N 3809-XII
Стаття 1. Фізична культура і спорт
Фізична культура - складова частина загальної культури суспільства, що спрямована на зміцнення здоров’я, розвиток фізичних, морально-вольових та інтелектуальних здібностей людини з метою гармонійного формування її особистості.
Фізична культура є важливим засобом підвищення соціальної і трудової активності людей, задоволення їх моральних, естетичних та творчих запитів, життєво важливої потреби взаємного спілкування, розвитку дружніх стосунків між народами і зміцнення миру.
Спорт є органічною частиною фізичної культури, особливою сферою виявлення та уніфікованого порівняння досягнень людей у певних видах фізичних вправ, технічної, інтелектуальної та іншої підготовки шляхом змагальної діяльності.
Соціальна цінність спорту визначається його дійовим стимулюючим впливом на поширення фізичної культури серед різних верств населення.
Стаття 2. Завдання фізичної культури і спорту в Україні
Основним завданням фізичної культури і спорту є постійне підвищення рівня здоров’я, фізичного та духовного розвитку населення, сприяння економічному і соціальному прогресу суспільства, а також утвердження міжнародного авторитету України у світовому співтоваристві.
Стаття 4. Право громадян на заняття фізичною культурою і спортом
Громадяни мають право займатися фізичною культурою і спортом незалежно від походження, соціального і майнового стану, расової і національної належності, статі, освіти, віросповідання, роду і характеру занять, місця проживання та інших обставин.
Держава створює умови для правового захисту інтересів громадян у сфері фізичної культури і спорту, розвиває фізкультурно-спортивну індустрію і інфраструктуру, заохочує прагнення громадян зміцнювати своє здоров’я, вести здоровий спосіб життя.
Стаття 41. Відповідальність за порушення законодавства про фізичну культуру і спорт
Особи, винні в порушенні законодавства про фізичну культуру і спорт несуть відповідно цивільно-правову дисциплінарну, адміністративну або кримінальну відповідальність.
ЦІЛЬОВА КОМПЛЕКСНА ПРОГРАМА “ФІЗИЧНЕ ВИХОВАННЯ - ЗДОРОВ’Я НАЦІЇ”
Затверджено Указом Президента України 01.09.1998 р. N 963/98
I. ГОЛОВНІ НАПРЯМИ ФІЗКУЛЬТУРНО-ОЗДОРОВЧОЇ ТА СПОРТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ
Фізичне виховання і фізкультурно-оздоровча робота у навчально-виховній сфері
Заходи
1. Здійснити практичні заходи щодо введення третього уроку з фізкультури на тиждень у середніх і професійно-технічних закладах та чотирьох годин - у вищих навчальних закладах протягом всього періоду навчання.
Міносвіти України, Держкомспорт України, інші центральні органи Виконавчої влади, Рада міністрів
Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації 1999-2000 роки
2. Затвердити і запровадити державні стандарти освіти “Фізичне виховання” у дошкільних, середніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах, привести у відповідність з ними базові навчальні плани та програми з фізичного виховання.
Міносвіти України, Держкомспорт України 1999-2001 роки
“ПОЛОЖЕННЯ ПРО ДЕРЖАВНІ ТЕСТИ І НОРМАТИВИ ОЦІНКИ ФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВЛЕНОСТІ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ”
Затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 1996 р. N 80
1. Державна система тестів і нормативів оцінки фізичної підготовленості населення України є основою нормативних вимог до фізичної підготовленості населення як критерію фізичного здоров’я, життєдіяльності, здатності до високопродуктивної праці та захисту Батьківщини.
Зазначені тести і нормативи разом з Єдиною спортивною класифікацією та відомчими нормативами є нормативною основою вдосконалення фізичної підготовленості населення.
2. Основною метою державних тестів і нормативів оцінки фізичної підготовленості населення України є стимулювання і спрямування подальшого розвитку фізичної культури серед усіх груп і категорій населення для забезпечення його здоров’я.
3. Здача державних тестів і нормативів оцінки фізичної підготовленості населення України є обов’язковою для: дітей дошкільного віку (6 років), що відвідують дошкільні виховні заклади; учнів середніх загальноосвітніх, професійних навчально-виховних закладів; студентів вузів; призовників; особового складу Збройних Сил, органів внутрішніх справ, інших військових формувань, створених відповідно до законодавства; працівників промислових підприємств, установ, організацій, професійна діяльність яких проводиться в екстремальних умовах; осіб6 які проходять післядипломну підготовку. Інші групи і категорії громадян залучаються до тестування на добровільних засадах.
4. Відповідальність за підготовку до тестування у виховних, навчально-виховних закладах, на підприємствах, в установах і організаціях несе їх адміністрація.
Державні вимоги до навчальної програми з фізичного виховання в системі освіти
1. Структура програмного забезпечення
Навчальні програми з фізичного виховання (фізичної культури) є основою державного стандарту фізичного виховання в системі освіти, розробляються на основі затверджених Державних стандартів освіти різних рівнів підготовки та нормативних документів, що реґламентують організацію навчально-виховного процесу в закладах освіти і затверджуються Міністерством освіти України як базові. Вони визначають мінімальний рівень обов’язкової фізкультурної освіти, вмінь , навичок і рухового режиму дітей, учнів та студентів, який держава гарантує на всіх етапах навчання.
Програма з фізичної культури розробляється на підставі державного компонента загальної середньої освіти і є загальнообов’язковою складовою мінімального (базового) змісту фізкультурної освіти для учнів середньої загальноосвітньої школи. Ця програма є базовою і затверджується Міністерством освіти України.
Базова програма з предмета “Фізична культура”