Регіональний компонент програми відображає національну, економічну, природничо-географічну, соціокультурну своєрідність регіону, його історію, традиції та інші відомості, які не увійшли або недостатньо відображені у державному компоненті змісту освіти, є суттєвими елементами формування світогляду, патріотичних почуттів, потрібних для повнішої етнічної ідентифікації, повноцінного входження молодої особистості у життя в умовах конкретного регіону.

Зміст регіонального компонента програми з фізичної культури загальної середньої освіти визначається органами управління освітою обласних держадміністрацій і є обов’язковим для всіх середніх закладів освіти регіону.

Зміст базової і регіональної програми з фізичної культури доповнюється шкільним компонентом загальної середньої освіти, який формується навчальним закладом з урахуванням його можливостей і специфіки освітньої діяльності.

Шкільний компонент предмета “Фізична культура” зумовлений потребою врахування наявних запитів та інтересів учнів, природних умов їх проживання, стану здоров’я, фізичного розвитку, рухової підготовленості, матеріальної бази школи, регіональних особливостей.

Навчальний матеріал шкільного компонента (програми з фізичної культури) визначається вчителем фізичної культури після погодження з директором школи. Перевага при цьому надається національним рухливим іграм, цікавим для учнів вправам ритмічної та художньої гімнастики; вправам, які мають прикладне значення і проводяться на свіжому повітрі; засобам, що сприятимуть інтенсивному розвитку рухових якостей. Значну частину змісту цього компонента мають складати фізичні вправи та види спорту, які традиційно проводяться або поглиблено вивчаються в даній школі. До них можуть відноситись гімнастика, легка атлетика, спортивні ігри (баскетбол, волейбол, футбол та ін.), плавання, зимові види спорту тощо. Регіональний та шкільний компоненти передбачають один додатковий урок на тиждень у всіх класах.

Навчальні програми з фізичного виховання для дошкільних закладів освіти розробляються і затверджуються за такою ж схемою, як і програми для середніх закладів освіти.

Авторські (експериментальні) програми з фізичного виховання (фізичної культури) розробляються досвідченими фахівцями відповідних закладів освіти на основі базових і відомчих. Вони проходять експертну оцінку і затверджуються відповідними структурними підрозділами відомства, якому підпорядкований заклад освіти.

2. Зміст і умови реалізації програм

Зміст програм фізичного виховання (фізичної культури) усіх рівнів і типів має відповідати державним стандартам освіти. Він повинен мати чітку гуманістичну і оздоровчу спрямованість, сприяти гармонійному розвитку особистості, формуванню усвідомленої потреби у зміцненні здоров’я та фізичному вдосконаленні. Реалізація змісту програми має сприяти залученню вихованців до здорового способу життя, до всіх цінностей фізичної культури, задовольняти їх потреби у фізичному розвитку, забезпечувати їх науково обґрунтований обсяг рухової активності.

Програми повинні передбачати вирішення широкого комплексу освітніх, виховних, розвивальних і оздоровчих задач: набуття теоретичних знань і умінь у сфері здорового способу життя та фізичної культури, виховання потреби у фізичному вдосконаленні, забезпечення належного рівня фізичної готовності до життя і майбутньої професійної діяльності, залучення до активних занять фізкультурою і спортом.

У програмах мають бути окреслені кінцеві результати, які передбачається досягти в процесі їх реалізації, потрібний на даному етапі освіти рівень знань, умінь і навичок з фізичної культури. У них також мають бути контрольні вправи і нормативи визначення фізичної підготовленості.

Кожна програма повинна містити теоретичний, методичний, практичний і контрольний розділи, що включають два взаємопов’язані компоненти: обов’язковий (базовий) і варіативний (регіональний та шкільний).

Обов’язковий - забезпечує формування основ фізичної культури особистості. Він формується на основі рекомендованих для даного вікового контингенту державних вимог до програм фізичного виховання (фізичної культури), включає теоретичний і методичний матеріал з основ фізичної культури, здорового способу життя та фізичного виховання. Цей компонент містить зокрема основні елементи фізичних вправ із легкої атлетики, гімнастики, спортивних ігор, плавання, лижної підготовки та інших видів спорту, а також ефективні форми і методи використання природних факторів, що забезпечують гармонійний розвиток і підготовку особистості до повноцінної життєдіяльності.

Варіативний компонент програми формується на основі науково обґрунтованих і апробованих на практиці додаткових засобів, нетрадиційних форм, методів і прийомів організації фізичного виховання. Він ґрунтується на обов’язковому (базовому) компоненті, доповнює його і враховує специфіку спрямованості навчання в регіонах, індивідуальні особливості дітей, учнів і студентів (курсантів, слухачів), їх спортивні інтереси, потреби, регіональні умови і традиції народної фізичної культури.

До програм фізичного виховання (фізичної культури) мають входити види спорту та фізичні вправи, не пов’язані з невиправданим ризиком для життя і здоров’я вихованців. Не слід включати до програм види спорту і фізичні вправи, що не відповідають етичним і естетичним вимогам, які формують культ насильства, жорстокість, ведуть до моральної деградації і бездуховності.

Важливе місце в структурі програм повинен займати контрольний розділ, у якому визначаються основні принципи і форми поточної і підсумкової перевірки та оцінки засвоєння навчального матеріалу з фізичного виховання (фізичної культури). У цьому розділі повинні бути також представлені вимоги і методика диференційованого заліку як основних форм державного підсумкового контролю, що фіксують і стимулюють результативність фізичного виховання.

У навчальних програмах слід передбачити ефективні механізми їх практичної реалізації, засновані на принципах індивідуалізації і демократизації навчального процесу, диференційовану організацію занять з урахуванням стану здоров’я, фізичної підготовленості та інтересів дітей, учнів, студентів, широкий вибір урочних і позаурочних форм проведення занять з фізичної культури, що гарантують особистісний підхід і дотримання принципів педагогіки співробітництва.

Програми мають забезпечити науково обґрунтований обсяг рухової активності, потрібний для нормального функціонування організму, що розвивається. При цьому навчальні заняття (уроки фізичної культури) мають бути основною формою фізичного виховання, яка не повинна підмінятися іншими організаційними формами (за виключенням секційних занять з видів спорту у вищих закладах освіти). Кількість обов’язкових занять (уроків) з фізичного виховання (фізичної