VIII. травматизм і його профілактика в спортивній боротьбі

В спортивній діяльності, як і в будь-якій іншій сфері життя людини може отримати травму.

В “Правилах змагань” в будь-якому виді спорту одним із загальних принципів характерних для їх змісту є принцип рівних можливостей, спортсменів на змаганнях. В спортивній боротьбі цей принцип забезпечує максимально можливі (наскільки це можливо в одноборствах) гарантів від травмування.

По-перше, це розподіл спортсменів по вагових категоріях, по віку, по кваліфікації.

По-друге, із спортивних видів боротьби виключені прийоми, які б могли призвести до серйозних травм.

По-третє, арбітр і судді повинні зупинити поєдинок у випадку проведення таких прийомів і покарати борця за змогу провести дію, а у випадку повторення - об’явити йому поразку в поєдинку.

По-четверте, форма борця повинна бути без жодної металевої деталі, металевих предметів, не повинно бути і на тілі, нігті повинні бути обстрижені.

Але травми трапляються як на змаганнях так і в навчально-тренувальному процесі.

По статистиці боротьба не входить в першу чергу десятку найбільш травматичних видів спорту, яку очолює гірськолижників в яких почесні місця займають : футбол, хокей із шайбою, бокс, акробатика, гімнастика, ганбол, стрибкові види в легкій атлетиці.

По характеру травми борців мають такий відсотковий підсумок:

1. Розтягнення і розрив зв’язок, хрящів, м’язів - 53;

2. переломи кісток - 6;

3. ушиби - 31;

4. вивихи - 6;

5. струси головного мозку - 1;

6. розсічення шкіри - 3.

По відношенню до кількості учасників змагань травматизм сягає в середньому 2-3, такий же відсоток і на заняттях за навчальний рік.

Травма вушної раковини від ушибу з послідуючою деформацією хряща є характерною для спортивної боротьби. В тренуванні використовуються спеціальні навушники.

Причинами травми в боротьбі можуть бути:

1. спортивна підготовка атлета по різних аспектах;

2. недоліки організації змагань, навчально-тренувального процесу;

3. недисциплінованість спортсменів;

4. нехтування розминкою;

5. недостатній рівень володіння спеціальними вправами борця;

6. недоліки в обладнанні та опікіровкі борця;

7. незадовільний стан здоров’я борця;

8. недотримання принципів дидактики;

9. недоліки методичної підготовки тренера і судді.

Однак в боротьбі часто травмуються як верхні так і нижні кінцівки, при цьому 1/3 пошкоджень припадає на гомілковий та колінний суглоби. Частіше за все розтягнення і надриви зв’язок суглобів, ушиби суглобних сумок, рідше зустрічається переломи кінцівок, переломи нижніх ребер.

Найнебезпечніші травми хребта, шиї, голови зустрічаються на щастя дуже рідко і носять випадковий характер.

Механізми пошкоджень різні: падіння, зіткнення, стискання (ребер), різке зкручування.

Велике значення для профілактики травматизму має:

1. Якість укладки килима, татамі (відсутність щілин між матами і татамі, зморшок покриття килима).

2. Високий рівень організації і дисципліни в спортивному залі.

3. Засвоєння до рівня навичка спеціальних вправ борця і правил поведінки в спортивному залі.

4. Розвиток і підтримка гнучкості і спеціальної спритності.

5. Розміщення відповідним чином борців на килимі.

6. Сувора заборона виконувати кидки з краю килима в центр (на заняттях), а також, виконувати дії в стійці, коли проводиться боротьба в партері.

7. Системний підхід до навчання складними і небезпечним технічних дій.

8. Попередження про заборонені дії, а також про небезпечні ситуації при навчанні техніки боротьби і дій про їх усунення.

Для тренера і спортсмена травма це не тільки біль, неприємні медичні процедури, дискомфорт в побуті, але перекреслення великої частини тренувального плану, великої частини виконаної тренувальної праці.

Тренер повинний виконати всі засоби попередження травм своїх учнів.

Але й при травмі не треба падати духом - необхідно виконувати те що можливо і досягне в цей період, виконувати всі лікувальні процедури.

Контрольні запитання

1. Що означає термі “гігієна” і “санітарія” Дайте їх визначення.

2. Назвіть основні задачі “гігієни” в системі фізичного виховання

3. Назвіть основні гігієнічні вимоги до навчально-тренувального процесу.

4. В які часи доби спостерігається найбільша фізична працездатність в людей

5. Що означає поняття “збалансоване харчування”

6. Що таке “білки”, “жири”, “вуглеводи” у раціоні харчування

7. Що таке калорійність їжі і який по калорійності повинна бути раціон добового харчування в борців

8. Який розподіл споживання їжі повинен бути на протязі дня

9. Мета і задачі лікарського контролю у борців. Назвіть етапи і терміни лікарського контролю борців календарному році

10. Які ви можете назвати захворювання при забороні займатися боротьбою

11. Назвіть основні показники при самоконтролі спортсмена.

12. Назвіть методи регулювання ваги.

13. Назвіть основні принципи травм у спортивній боротьбі

14. Назвіть основні гігієнічні вимоги до місць занять спортивною боротьбою.

Література

1. Дубровський В.И. Реабилитация в спорте. - М.: ФиС, 1991

2. Купцов А.П. Спортивная борьба. - М.: ФиС, 1978

3. Куколевский Г.М. Врачебные наблюдения за спортсменами. - М.: ФиС, 1975

4. Лаптев А.П. Гигиена. - М.: ФиС, 1977

5. Пирогова Е.А., Иващенко Л.Я., Страпко Н.П. Влияние физических у пражнений на работоспособность и здоровье человека. - К.: Здоров’я, 1986

6. Фомин М.А., Вовилов Н.А. - Физиологические основы двигательной активности. - М.: Фис, 1991