експериментальних даних і даних контролю в області фізичного виховання і спорту, а також забезпечує вихідну базу для оволодіння (у міру виникнення потреби) іншими статистичними методами.
До області спортивної метрології відноситься розгляд спортивного й інформаційного устаткування, інвентарю, апаратури. Мова не про специфічне, традиційне спортивне устаткування й інвентар, усі що з ним зв'язане входить у програму теорії і методики обраного виду спорту. Мова про тренажери, комп'ютери і комп’ютеризовані системи, про аудіовізуальну апаратуру. Ці засоби швидко розвиваються, застосування їх розширюється, вони можу істотно підвищити ефективність підготовки що займаються. Однак аж ніяк не знімається задача удосконалювання цих засобів, у тому числі шляхом адаптації апаратури і методик до нестатків фізичного виховання і спорту.
Можна говорити про спортивну метрологію як наукову дисципліну, у рамках якої розробляються принципи, підходи, методи. Можна говорити про спортивну метрологію як педагогічний засіб, тобто про застосування спортивної метрології в практичній підготовці що займаються. Можна говорити про спортивну метрологію як педагогічну дисципліну, тобто про курс, який викладається студентам фізкультурних вузів і який містить відомості з наукової дисципліни, що, як передбачається, у першу чергу потрібні для використання їх як деяких загальних основ контролю в практиці спорту.
Література:
1. Спортивна метрологія /Підручник для ИФК /Під заг. ред. Заціорського В.М.–М.: Фис, 1982.
2. Годик М.А. Спортивна метрологія / Підручник для ИФК.–М.: Фис, 1988.
3. Коренберг В.Б. Лекція 1. Спортивна метрологія //У кн.: Лекції по спортивній метрології. – Малаховка: МГАФК, 2001.
4. Коренберг В.Б. Навчальний словник-довідник по спортивній метрології. – Малаховка, 1996.
5. Коренберг В.Б. Спортивна метрологія. Словник-довідник, 2003.