Одним з перспективних методів визначення можливих механізмів адаптації організму є комплексна оцінка функціональної підготовленості (тренованості) спортсменів до різних видів спортивної діяльності у зв'язку з цим здібності фізіологічних систем до компенсаторно-адаптаційних перебудов функціонування на новому рівні.

Можливий вплив «новизни обстановки» (У. Ф. Овчарова, 1964 ін.) в дослідженнях на такому контингенті спортсменів значно пом'якшувався тим, що багато хто з них виїжджав на навчально-тренувальні збори змагання неодноразово, причому часто в одну ту ж місцевість.

Слід підкреслити, що дослідження проводилися в умовах, наближених до звичного способу життя спортсменів в період навчально-тренувальних зборів, які передували змаганням, закінчувалися за 2-4 дні до початку, що практично виключало нашарування передстартових реакцій. Деякі спостереження здійснювалися напередодні або під час участі спортсменів в змаганнях, що дозволяло виявити особливості функціональних зрушень, спричинених додатковим психоемоційним напруженням.

Крім спортсменів, під спостереженням перебувала й група артистів балету, робота яких пов'язана з постійними далекими виїздами на гастролі разом з тим відносну схожість з руховою діяльністю гімнастів, акробатів. Для вивчення сезонної динаміки функцій біокліматичних кореляцій спостерігалася (в умовах постійного місце проживання) велика група спортсменів, що не займаються спортом. При цьому обстеження проводилося в другій половині дня не менше трьох разів на місяць.

Зважаючи на специфіку дослідження функціонального стану час переїздів, застосовувалися найадекватніші, інформативні, зручні при тривалій в цих умовах методи, вивчалися одними тими ж методами і апаратурою, що перевозиться з собою.

Пристосування до фізичних навантажень працездатність визначались при виконанні тестових завдань, що передбачають навантаження аеробного та анаеробного енергозабезпечення. Здійснювалися педагогічні спостереження експерименти.

4.2. Практичні рекомендації

Будь-який вид адаптації створюється на основі механізмів гомеостазу, які можуть бути локальними, системними або протікати на цілісного організму. Всі ці реакції є одним із способів пристосування організму до змін середовища і можуть бути спрямовані на підтримку певного рівня стаціонарного стану, координацію фізіологічних процесів для усунення, пом'якшення або обмеження несприятливих факторів, на вироблення або збереження оптимальних форм організму та середовища в змінних умовах існування.

У загальному обсязі робіт дослідження з проблеми адаптації людини займають провідне місце. Проте основними в цих роботах є аспекти медичної географії географічної патології переважно в районах Півночі, Сибіру, Середньої Азії. Питання ж адаптаційних можливостей, спрямованого на використання засобів фізичної культури і спорту в цілях підвищення залишається малодослідженим.

Метеопогодні умови, атмосферні явища, тісно пов'язані з факторами космічної геомагнітної природи, відіграють важливу роль в адаптації людини, безсумнівно, повинні враховуватися при його функціонального стану, організації оздоровчих і спортивно-масових заходів в різних географічних регіонах.

Вивчення даної проблеми на даний час, коли економічні та еколого-географічні зміни більшості регіонів змінюють звичні умови життя людей, сприятиме успішному вирішенню задач, що мають велике народногосподарське, культурно-оздоровче і соціально-економічне значення.

Особливо плідним є вивчення філогенетично закріплених адаптаційних можливостей людини до соціальних і природних факторів, включаючи режими рухової діяльності, при різкій зміні умов існування – трансширотних перельотах.

При трансмеридіанному перельоті у віддалену поясо-кліматичну місцевість зміщується в часі чергування природних, метеофізичних, соціально-побутових та інших факторів, тоді як функціональне забезпечення організму здійснюється переважно в ритмі постійного місцепроживання. Дана обставина з'явилася, очевидно, внаслідок того, що більшість дослідників в якості основного фактору, що зумовлює ступінь порушення гомеостазу, а також швидкість його відновлення в нових умовах, називають величину поясо-часового зрушення.

Результати наших досліджень показують, що крім «просторово-часового» фактору суттєво впливають на динаміку адаптаційного процесу і погодно-кліматичні відмінності пунктів проживання спортсменів, специфіка режим рухової діяльності на етапах пред- і післяперелітної підготовки, індивідуальні особливості спортсменів, зокрема наявність досвіду поясо-кліматичної адаптації. Мабуть тому дані про особливості адаптаційної перебудови спортсменів в зонах з 5-8-годинною різницею в часі, багато в чому не узгоджуються з нашими матеріалами.

У зв'язку з цим привертає увагу аналіз функцій гомеостатичних систем спортсменів з врахуванням вказаних факторів.

4.2.1.Температурний гомеостазис

Відомо, що рівень температури тіла (ядра) показником теплового балансу, терморегуляції організму, що відображає функціонування систем температурного гомеостазису теплообміну. У природних умовах, а також час спортивної діяльності в різних поясно-географічних умовах, особливості терморегуляції вивчені недостатньо, хоча цінність таких досліджень очевидна. Адаптивні зміни в організмі спортсмена здійснюються, як правило, на фоні м'язової активності, яка по суті є джерелом додаткового теплоутворення.

В цьому відношенні особливий інтерес представляють дані, отримані нами під час переміщення спортсменів з помірних та в жаркі погодно-кліматичні умови (в даному випадку з Хабаровська до Воронежа). Згідно закономірностями біоритмологічної адаптації подібний багатогодинний переліт повинен був супроводжуватися підвищенням вранці і зниженням ввечері температури тіла. Проте у наведеному прикладі ввечері спостерігалося не зниження, але, як вранці, підвищення цього показника, що спричинило сплощення структури добового ритму. У подальшому дво-триразові тренувальні навантаження при високій зовнішній температурі стабілізували структуру, сплощення ритму температури тіла, абсолютні параметри якої ще на 18-20 добу адаптації істотно перевищували (Р<0,01) початковий рівень.

Як відомо, при здійсненні м'язової роботи енергетичний обмін в м'язах різко зростає. Залежно