Весною істотно (відносно зимового часу), збільшується ЖЕЛ (Р<0,01), форсована ЖЕЛ при вдиху і видиху (Р<0,01), а також кистьової станової динамометрії. Незначне зниження цих показників влітку відбувається на фоні поліпшення спеціальних якостей, зокрема, пропливання дистанції 100 та 200 метрів.

Вивчено вплив комплексів окремих метеопогодних елементів на функціональний стан обстежуваних. В осіб, що не займаються спортом, виявляються позитивні або негативні показники залежності ЧСС добовим перепадом температури повітря, АТ добовим перепадом барометричного тиску, тиском пульсу вологості повітря, часом рухової реакції, швидкістю вітру, сумарним погодним індексом, відсотком оксигемоглобіну на вдиху, температурою тіла і вологістю повітря.

У спортсменів, що тренуються, виявлені достовірні коефіцієнти кореляції температурою повітря, з одного боку, температурою тіла, мінімальним АТ, МВЛ ПО2 - з іншого, добовим перепадом температури повітря температурою тіла, мінімальним АТ, ЧД, МВЛ, ПО2 часом рухової реакції; швидкістю вітру. процентом оксигемоглобіну на видиху, МВЛ, ПО2 і часом рухової реакції; сумарним часом сонячного світла величиною дихального КІО2; сумарним метеоіндексом. температурою тіла, відсотком оксигемоглобіну на вдиху та видиху, часом рухової реакції.

Слід зазначити, що дані результати отримані в умовах позитивних температур при обстеженні спортсменів, основний період підготовки яких припадає на весняно-літній час. Можна припустити, що пора року та специфіка використовуваних фізичних вправ певним чином впливають на характер і тісноту зв'язку. З урахуванням цього проведені обстеження спортсменів статі, що відрізняються своєрідністю м'язової діяльності, в одних тих ж контрастних кліматичних умовах.

Отриманий матеріал дозволив встановити в більшості випадків одно направленість фізіологічних реакцій, аналогічну викладеним. Разом з тим певні відмінності. Так, у спортсменів, що займаються ациклічними (літніми) видами спорту, в зимових умовах при підвищенні температури повітря виявляється пряма, а при зниженні - зворотна кореляційна залежність сумарним метеопогодним індексом і часом рухової (r = 0,414, Р<0,05 r = 0,473, Р<0,05). У них же величиною температури повітря і рівнем анаеробної працездатності у ранішній час відзначається тенденція збереження позитивного зв'язку (r = 0,290, Р>0,05), тоді як увечері досить тісний зворотний зв'язок (r = -0,432, Р<0,05). Вищий коефіцієнт кореляції виявляється сумарною кількістю годин сонячного світла та працездатністю (r = 0,501, Р<0,01), хоча влітку величина приросту цього показника знаходиться в зворотному зв'язку з рівнем працездатності (r = -0,315, Р>0,05).

Якщо в умовах позитивних температур (у спокої при виконанні стандартного навантаження) між параметрами температури повітря та артеріального тиску (максимального і мінімального) є негативний (r = -0,451, Р<0,05 r = -0,425, Р<0,05), а з ЧСС - позитивний зв'язок, то восени в умовах переходу температури повітря через 0град. позитивний зв'язок встановлений для максимального АД (r =0,412, Р<0,05) і негативного - для ЧСС (г = -0,467, Р<0,05).

Таким чином, результати дослідження, проведеного в умовах постійного місце проживання, дозволили виявити особливості високо тренованого організму з факторами зовнішнього середовища. Встановлені певні співвідношення елементами зовнішніх реакціями організму. Особливості соціально-побутових умов (організація режиму занять, тренувань відпочинку, специфіка м'язової діяльності т.д.), з одного боку, сезонно-кліматичні зміни з іншого, обумовлюють формування різноманітних механізмів, що визначають характерну зміну функціонального стану організму.

2.2. Функціональний стан працездатність спортсменів при переміщенні в контрастний кліматичний район без зміни часового поясу

У літературі наводиться достатньо фактів, які характеризують порушення добового ритму впливом різних агентів (С. І. Степанова, 1978; К. М. Смирнов, 1980, М. О. Агаджанян, 1986), представлена класифікація типів добових кривих (С. О. Руттенбург, А. Д. Слонім, 1976). З урахуванням наявних еталонів рекомендацій нами розроблена методика, яка дозволяє при дворазових обстеженнях (у 7-8 і 16-18 годин) судити про добову циклічність адаптивність функцій осіб, які тренуються.

Аналіз величезного матеріалу, отриманого під час обстеження спортсменів в умовах постійного місце проживання, дозволив встановити існування в основному достовірних відмінностей вранішніми та вечірніми показниками, фізіологічних функцій, що свідчать про добову ритміку. В той же час виявлені досить часті випадки більш менш значного порушення. При цьому загальна картина функціонального стану тісно пов'язана специфікою спортивної підготовки, структурою, змістом обсягами тренувальних навантажень. Тому в осіб, що займаються різними формами м'язової діяльності, поряд з характерними є і специфічні відмінності в параметрах функціональної фізичної підготовленості. Так, при порівнянні даних, отриманих у представників ациклічних (швидкісно-силових) та циклічних видів, у перших виявився вищий рівень анаеробної продуктивності (52,7±0,73 ум. од. и 50,0±0,83 ум. од.; Р<0,05), коротше час рухової реакції (Р<0,01), тривалість серцевого циклу ЕКГ (Р<0,01), нижчий вміст формених елементів крові (Р<0,05), але вищий вміст сечовини і глюкози в крові, калія та натрію в слині.

Необхідно також мати на увазі, що тренувальні навантаження великої та середньої важкості, психоемоційний стан, пов'язаний з майбутнім змаганнями, суттєво впливають на параметри, що характеризують структуру добового ритму. Виявляється це в ущільненні, а в окремих випадках в показників, зокрема, нервової системи, кровообігу. Слід зазначити, що до подібних змін більше схильні спортсменів, що займаються ситуаційними (ігровими) видами спорту.

Викладені факти набувають особливого змісту, по-перше, у зв'язку з визначенням типів стратегії адаптивної поведінки (В. П. Казначєєв, 1977, 1986), по-друге, при виборі етапу днів обстеження з метою елімінування після фізичних навантажень на періодичні процеси функцій. Виходячи з цього, обстеження спортсменів планувалися, як правило, в дні після відпочинку або «малих-помірних» за обсягом інтенсивністю тренувальних навантажень.

В ході досліджень стану при переміщенні і тимчасовому проживанні піддослідних в пунктах, що не мають поясно-часової різниці з постійним місцем проживання,