Біологічна суть вказаних явищ І. П. Павлов (1949) бачив в загальних особистих потребах організму. Загальна потреба на холоді - звуження судин, а особиста - необхідність зігріти вуха, щоки т.д., тобто розширити судини. В цьому випадку між загальними та особистими потребами виникає конкуренція. Підтвердженням напруження симпатико-адреналової системи в холодних умовах є виражена гіпертрофія коркового мозкового шару наднирковиків.

2.3. Функціональний стан працездатність спортсменів при переміщенні в географічний пункт багатогодинною поясно-тимчасовою різницею

Відомо, що при швидкому переміщенні через декілька часових поясів відбуваються порушення в діяльності організму. Внаслідок неоднакової швидкості перебудови розвивається взаємне розузгодження добових ритмів фізіологічних функцій.

Наявні в літературі відомості про зміну нервово-психічних, моторних вегетативних функцій у спортсменів та осіб, які не займаються спортом здійснюють перельоти в широтному напрямі, неоднакові. Це можна пояснити неоднорідністю піддослідних, вікового і психофізіологічного статусу, професійної спортивної діяльності. До того ж дослідження нерідко проводяться в різних сезонних кліматичних умовах, що суттєво впливає на процеси адаптаційної перебудови. З урахуванням вище вказаного, цікавим для вивчення стає функціональний стан та працездатність спортсменів, що займаються одними тими ж видами спорту, в однакових режимах рухової діяльності, що перебувають в ідентичних сезонно-кліматичних умовах та дотримуються однакового режиму рухової діяльності.

Для виявлення думки спеціалістів уточнення даного питання в практиці спорту було здійснене анкетування та опитування провідних тренерів і спортсменів. В результаті оброблено і проаналізовано думку 174 спеціалістів - заслужених та старших тренерів збірних команд СРСР республік, більше 700 анкет заслужених майстрів спорту СРСР, майстрів спорту СРСР міжнародного класу, майстрів спорту СРСР спортсменів I-ІІІ розрядів. Всі опитані є представниками олімпійських найпопулярніших видів спорту.

Аналіз даних анкетного опитування показав, що, не дивлячись на єдину точку зору, щодо важливості досліджуваної проблеми, думки спеціалістів, що стосуються зміни психофізіологічних функцій спеціальної працездатності, розходяться. Так, тренери і спортсмени відзначали, що не завжди та не у всіх спортсменів переміщення в контрастну поясо-географічну місцевість супроводжується негативними змінами в організмі. При цьому 23,3% опитаних звернули увагу на збереження, навіть підвищення якості сили, 16,5% - на покращення якості швидкості, 20% вказали на підвищення витривалості, 50,4% на збереження або покращання техніки фізичних вправ. Проте в більшості випадків багатогодинне поясо-часове зрушення викликає суттєве погіршення якісних сторін рухової діяльності. Неоднакових поглядів дотримуються спеціалісти в питаннях про терміни поясо-часової адаптації, пропоновані ними варіанти рухової діяльності зводяться до того, що в перший період після переїзду спортсмени повинні знижувати рівень навантаження (61,5% опитаних), або активно відпочивати в поєднанні з різними варіантами тренувальних занять. Ця обставина ще раз підкреслює актуальність даної проблеми необхідність ретельного вивчення.

Аналіз суб'єктивних показників стану організму спортсменів дав можливість отримати дані про зміну самопочуття, настрою, працездатності, бажання тренуватися, відчуття середовища, сну, апетиту. При цьому у більшості спостережуваних (67,8%) в перші дні проживання в нових умовах виявляється психо-емоційний дискомфорт. Перш за все, це відображається на характері сну, який часто зривається. Піддослідні раніше пробуджуються (в 3-5 годин), відчувають сонливість в 16-17 годині за місцевим часом. З першого по четвертий день у спортсменів (особливо жінок) знижується апетит. Найбільше це відчувається увечері, вночі ж часто з'являється відчуття голоду. Покращання апетиту спостерігається на шосту добу адаптації. Аналогічні зміни відзначені з боку інших функцій.

Темп плавання у чоловіків знижувався з 56,9 до 55,8, у жінок - з 51,3 до 50,0 цикл./хв. Найбільше його зниження спостерігалося на другий день поясо-кліматичної адаптації. Під час участі в змаганнях (5 день) темп плавання різко збільшувався у чоловіків (до 57,5 цикл/хв.), у жінок був на фонових значень (51,0 цикл/хв.). Однак спортивний результат як у тих, так в інших погіршувався внаслідок значного зменшення довжини "кроку" гребків.

Дослідження функцій нервово-м'язового апарату здійснювалося за допомогою вимірювання латентного часу напруження м'яза (ЛЧН), латентного часу його розслаблення (ЛЧР), і стабілографічного запису коливань загального центру тяжіння тіла (ЗЦТ) з розплющеними, закритими очима після вестибулярного роздратування. В умовах постійного місце проживання показники ЛВН і ЛВР були менші, ніж ранішні. В період тимчасового проживання спортсменів в Архангельську (поясна різниця в часі складає 7 годин) відбуваються неістотні зміни обох показників з достатньо вираженою тенденцією скорочення тимчасових інтервалів реагування.

Результати аналізу стабілограм показали, що в умовах постійного проживання амплітуда частота коливання ЗЦТ більш виражені вранці, ніж ввечері, проте значні відмінності встановлені переважно для амплітудних характеристик. У перші доби перебування в новій місцевості показники мали менші (в порівнянні з початковими) показники вранці - увечері. З четвертого по сьомий день адаптації частотні амплітудні характеристики наближаються до початкових значень, що свідчить про становлення нового добового ритму, стабілізація якого спостерігається на дев'ятий день перебування в нових умовах. Не можна не звернути увагу на те, що в міру адаптаційних змін відбувається зменшення коливань ЗЦТ, що досягається у ряді випадків істотних відмінностей з показниками контролю.

Дослідження морфологічного складу крові показало, що у спортсменів, які займаються циклічними видами спорту, в умовах поясо-кліматичної адаптації при багатогодинному зміщенні часу спостерігаються зміни червоної крові.

На першу і другу добу після прибуття в пункт призначення, більш високим (Р<10,05; Р<0,01) у порівнянні з