Влітку у плавців і легкоатлетів параметри максимального АТ після незначного збільшення вранці на першу-четверту добу адаптації (Р<0,1 - Р>0,05) трохи знижуються (відносно фонових величин) в наступні дні проживання в новій місцевості. Мінімальне значення АТ і ЧСС протягом всього періоду адаптації перевищували показники контролю, однак збільшення статистично не доведене. Помітно, що у легкоатлетів з цієї ж групи аналогічне переміщення в зимових умовах супроводжувалося (у перші п'ять днів) значним (Р<0,01 - Р<0,05) збільшенням максимальних значень АТ і ЧСС, спочатку підвищенням (Р<0,05) з незначним зниженням в наступні дні мінімального АТ

В групі швидкісно-силових видів (футболісти, баскетболісти) влітку відбувається значне (Р<0,01 Р<0,05) підвищення максимального і мінімального АТ. Показники тиску та пульсу значно (Р<0,05) перевищували показники контролю. Особливістю цього (перша – третя доба після перельоту) етапу адаптації спрощення або інверсія показників кровообігу, відносно до максимальних показників АТ і ЧСС.

На 4-5 добу тимчасового проживання (другий етап адаптації) величини і параметри, виявляють структуру добового ритму, у більшості випадків ще суттєво (Р<0,05) відрізняються числа контролю. Разом з цим яскраво видно ознаки становлення нового добового ритму, стабілізація якого при деякому перевищенні (Р<0,05) початкових даних спостерігається на 6-12 добу – третій етап адаптації.

Результати, отримані під час виконання стандартного навантаження, певною мірою однакові з результатами, якщо б людина перебувала в спокої. Виявлена тенденція зниження, особливо на третій хвилині відновлюючого періоду, простежується у показниках максимального АТ. Параметри мінімального АТ зранку та ввечері були вищі (Р<0,01 Р<0,05), як на першій, так на третій хвилині відновлення. Винятком є дані, отримані ввечері, зареєстровані згідно в перший, другий, четвертий-п’ятий дні тимчасового проживання, коли статистичні зміни не доведенні. Звертає на себе увагу той факт, що параметри тиску та пульсу, особливо на третій хвилині відновлення, протягом 13-денного проживання в нових умовах були значно нижчі (Р<0,01 Р<0,05) у порівнянні з фоновими показниками.

У представників швидкісно-силових видів спорту виконання стандартного навантаження у цих умовах супроводжувалося значнішим, збільшенням показників кровообігу. Так, на першу-другу добу тимчасового проживання на фоні значного збільшення всіх параметрів кровообігу не змінюються тільки показники максимального АТ, отримані ввечері, на першій третій хвилині відновлювального періоду. На четверту-п’яту добу значно збільшуються показники ЧСС (Р<0,01) відзначені вранці і максимального АТ, під час незначного підвищення мінімального АТ. З 8 до 13 дня адаптації показники ЧСС і максимального АТ залишалися підвищеними, однак показників з фоновими даними не виявлено.

Пульсовий тиск у даних умовах значно (Р<0,01 Р<0,05) підвищився на першу-п’яту добу адаптації, в основному відразу після виконання стандартного навантаження. На третій хвилині відновлення достовірне підвищення відзначено лише вранці на перші два дні після перельоту. В інші дні цей показник залишався значно вищим у порівнянні з початковими показниками, проте статистична різниця не доведена.

Необхідно підкреслити, що одним з основних показників порушення добового ритму, особливо на перші дні після перельоту в зону з багатогодинною поясо-часовою різницею, сплощення або інверсія показників, визначають структуру добового ритму. Про це свідчать дані, отримані у спокої та після стандартного навантаження. Однак у багатьох випадках таких змін не виявлено, але спостерігаються значні коливання абсолютних величин показників АТ, ЧСС параметрів тиску пульсу.

Зовнішнє дихання, так само як кровообіг, характеризується чіткою добовою періодизацією, яка проявляється абсолютними величинами та амплітудними параметрами різних його показників. Як правило, між ранішніми та вечірніми показниками зовнішнього дихання спостерігається значна різниця. В умовах постійного місця проживання така різниця виявилася недостовірною лише для ЧД, МВЛ і проби Генчі. Наступний етап адаптації (3-7 доба тимчасового проживання) характеризується вирівнюванням ритму функцій, відсутністю ранішніми та вечірніми показниками, за винятком проби Штанге (Р<0,05). Початком становлення нового добового ритму функцій зовнішнього дихання можна вважати 10-11 добу адаптації, коли більшість показників не відрізняються від початкових величин. Тому, як в умовах постійного місця проживання, спостерігаються розбіжності між ранішніми та вечірніми параметрами. Відносна стабілізація показників нового стереотипу функцій відзначається на 17-18 добу. Однак до цього часу не виявляється відмінностей амплітудних параметрів ЧД, МВЛ.

Чітки зміни виявлені в показниках температури тіла. У Хабаровську параметри складали вранці 36,04±0,03° в 17-18 годин - 36,7± 0,18° (ПСАд-1,8). У перші два дні проживання в Ленінграді (7-годинне зміщення часу) вона дорівнювала 36,31±0,11° 36,44±0,12° при Р=0,02 (ПСАд-0,3). На 6-7 добу адаптації вранці середні значення цього показника залишалися значно вищими (36,25±0,097°), тоді як увечері вони дорівнювали початковим (36,73±0,107°), але з великими індивідуальними коливаннями (ПСАд-1,3).

На 13-14 добу проживання у Ленінграді середні значення ранішніх (36,12±0,037°) та вечірніх показників (36,77±0,06°) практично відповідали цифрам контролю. Про відносне відновлення амплітудних характеристик свідчить показник добової адаптації (ПСАд=1,8). Ще через 4 дні температура тіла вранці стала трохи (Р> 0,1) нижча (36,02± 0,033°), а увечері залишалася вищою за початкову (36,75±0,041; Р>0,1).

Одержані дані дають підставу стверджувати, що в помірній кліматичній зоні з 7-8 - годинним зміщенням часу умовна завершеність адаптаційної перебудови функцій терморегуляції проходить до 13-15 днів тимчасового проживання.

Аналіз результатів дослідження рухових дозволив виявити особливості прояву фізичних якостей спеціальної працездатності в умовах поясно-кліматичної адаптації залежно від