специфіки, змісту, спрямованості тренувального процесу. Фонові дані характеризуються добовою періодичністю рухової активності організму. Оскільки порівнювані вибірки представлені низкою зв'язаних попарно варіантів, для оцінки достовірності відмінностей був застосований непараметричний критерій Вілкоксона, який достатньо потужним як показали результати обробки, високим рівнем достовірної вірогідності. Виявлено, що не завжди найбільше зниження працездатності проявляється в перші доби після переїзду. Наприклад, час, витрачений на пропливання дистанції 50 метрів (анаеробне енергозабезпечення) чоловіками, збільшувався з 30,96 сек. (у Хабаровську) до 31,10 сек. (Р>0,05) у другий, до 31,21 сек. (Р<0,5) - на четвертий день проживання в місцевості з 7-годинною поясо-часовою різницею. У жінок воно відповідало 38,62 сек. (на 38,16 сек. в Хабаровську) в другий, 39,22 (Р<0,05) - в четверту добу адаптації. Цікаво відзначити, що на сьомий день після перельоту, коли у жінок спостерігалося підвищення працездатності, у чоловіків працездатність продовжувала знижуватися, маючи суттєву відмінність (Р<0,05) з фоновими значеннями. Ідентична картина виявлена у бігунів на середні та довгі дистанції. При цьому рівень анаеробної працездатності в Хабаровську дорівнював 48,8 ум.од. Вранці, 50,3 - увечері. На другу, п'яту і восьму добу проживання в новій місцевості значення відповідали вранці: 48,0; 48,5 49,8 ум.од., увечері - 49,2; 49,8 52,1 ум.од. Зниження достовірно (Р<0,05) для показників, отриманих ввечері на другий день, перевищення - для ранішніх і вечірніх показників восьмого дня адаптації.
Найбільше зниження фізичних якостей як у жінок, так і чоловіків спостерігається через 2-3 дні після перельоту. Проте у перших більш виражена тенденція до перевищення початкового рівня. Особливої уваги заслуговує вияв (у певні періоди поясно-кліматичної адаптації) фази підвищеної працездатності, що підтверджується результатами змагань, в яких більшість тих, що беруть участь повторюють або перевищують свої особисті досягнення. Підвищенню працездатності передує зниження її рівня від 0,5 до 5,40%.
Емпіричним значенням, що характеризують динаміку працездатності в нових поясно-кліматичних умовах, відповідають цифри, розраховані у порівнянні з регресією. При цьому зміна рівня працездатності проходить неоднаковою мірою залежить від тривалості характеру м'язової діяльності. На коротких дистанціях (50-200 метрів) зниження результатів відбувається переважно на другу-четверту, на середніх довгих - переважно на третю-сьому добу адаптації. Відповідно спостерігається підвищення результативності в першому випадку на восьму-одинадцяту, в другому - на тринадцяту-сімнадцяту добу поясно-кліматичної адаптації.
Таким чином, переїзд в зону з багатогодинною різницею супроводжується сплощенням або інверсією (в основному за рахунок зниження вечірніх показників) добового ритму рухових і вегетативних функцій тривалістю від 3-4 до 5-7 (у ряді випадків - 1-2 до 11-17 діб), що пов'язано з особливостями м'язової діяльності спортсменів, поясно-кліматичними та іншими факторами. Наслідком цього є порушення елементарних складних рухових навичок, які негативно впливають на сторони рухової діяльності, рівень спортивних результатів.
Розглянуті в даному дослідженні результати свідчать про суттєвий вплив сезонно-кліматичних і географічних чинників на організм діючого спортсмена. Це виражається в сезонних змінах активності фізіологічних систем організму в умовах постійного місце проживання, встановленні якнайтонших взаємозв'язків між елементами погодно-кліматичних чинників і реакціями організму як в умовах постійного місце проживання, так і при переміщенні на місцевість без зміни часового поясу. До певної міри наші результати узгоджуються з даними літературних джерел про сезонні коливання в нейроендокринній системі (М. О. Агаджанян, Н. Н. Шабатура, 1989).
При перельотах в райони з багатогодинною поясно-часовою різницею вказаних метео-факторів відбувається на фоні десинхронозу функцій, який викликається різким зрушенням поясного часу, у зв'язку з чим значно посилюється вираженість дизадаптаційних реакцій.
Термін адаптаційної перебудови і відновлення функцій відбувається в певній послідовності, яка обумовлена неоднаковою активністю фізіологічних функцій. В той же час послідовність та характер адаптаційних реакцій в неабиякий мірі залежить від специфіки використання фізичних вправ, кліматичних особливостей району тимчасового проживання, структури і спрямованості тренувального процесу, а також інших чинників.
Розділ 3. Вплив клімато-географічних факторів на процеси адаптації
3.1. Особливості адаптаційної перебудови функцій спортсменів залежно величини поясно-часового зрушення
У літературі немало відомостей, які відображають особливості адаптаційної перебудови в залежності від величини поясно-часового зрушення.
Автори однакової думки щодо оцінки фізіологічного впливу на організм цього географічного чинника. Виявлено, що ступінь порушення і швидкість адаптації до нових умов життя суттєво залежать від індивідуального досвіду біоритмологічної адаптації. Спортсмени, що часто виїжджали до країн з 7-8-годинною різницею, важче адаптуються при перельотах в пункти з 4-5-годинною різницею тоді, коли вони вперше потрапляли в такі умови.
Відомо (Н. Н. Васильовський, В. В. Трубачев, 1977), що в ході адаптації фізіологічні системи накопичують інформацію. Це проявляється в структурі та функціях, у формуванні нових програм регулювання внутрішніх процесів зовнішньої активності. У змінених умовах існування відбувається відносно швидке включення вроджених набутих програм адаптивного пристосування, спрямованих на стабілізацію внутрішнього середовища організму. Однак час переміщення в нові умови існування (на нашому прикладі в район з 4-5-годинною різницею) разом з використанням уже звичних для нього механізмів адаптивного регулювання в умовах нестачі апріорної інформації в межах фізіологічних можливостей систем організм вдається до вироблення нових(П. К. Анохін,1968). Ці обставини і зумовлюють тривалість періоду перебудови та її характер.
3.2. Адаптаційна перебудова організму спортсменів час перельотів в західному та східному напрямах
В процесі вивчення термінів адаптації спортсменів при перельотах на захід чи на схід були виключені чинники, що спотворюють правдиву картину адаптаційної перебудови. При цьому враховувалися сезонність, погодно-кліматичні умови, демографо-географічний фактор (постійне місце проживання, зона, пояс), специфіка виду спорту, кваліфікація, стать осіб які тренуються. З метою влітку проводилися синхронні спостереження за плавцями, що постійно проживають в Москві (члени молодіжної команди СРСР) та Хабаровську (члени команди країни).