дозволяє їм здійснювати цілеспрямоване розсилання реклами й інформації, пропонуючи клієнту такі тури, що можуть відповідати його інтересам і засобам.

Дисконтні картки, що випускаються банками, на відміну від кредитних і дебетових пластикових, що є платіжним засобом, не призначені для оплати, але дають своїм власникам права на найрізноманітніші знижки. У світі існує кілька глобальних систем дисконтних карток. Лідируюче положення займають “ETN”, “IAPA”, “COUNTDOWN”.

В умовах, коли конкуренція в туристському бізнесі й індустрії відпочинку і розваг дуже висока, власники готелів беруть участь у дисконтних програмах, тому що безкоштовна інформація про знижки, що дається в каталогах для власників карток, залучає потенційних клієнтів. Банківські структури також зацікавлені в поширенні карток. Вони видають їхній як доповнення до емітуємих кредитних карток чи безкоштовно набагато дешевше роздрібної ціни, тим самум розширюючи спектр послуг для своїх клієнтів.

Географія дисконтних карток дуже різноманітна, найбільше популярно “ETN-CARD”. Для мандрівників ця система є клубом, членство в який дозволяє зменшувати дорожні витрати. До перевагою використання карток “ETN” відносять :—

знижки для власників від 20 до 50% вартості в десятьох тисячах готелів у 175 країнах світу, у тому числі в Російській Федерації й у країнах СНД. У США в 400 готелях власник картки заплатить 50% від вартості номера;—

широку систему знижок у ресторанах (від 20 до 50%); —

зниження (до 1/3) тарифів при оплаті оренди автомобіля; —

знижка при покупці авіа-, залізничних, автомобільних квитків у розмірі 3-10%;—

можливість безкоштовно одержати картки “ETN- Telecard” і “Sprint Fonecard”, що дозволяють звістки телефонні переговори по пільгових тарифах.

При одержанні картки власнику видається ілюстрований каталог з адресами сервісних служб, що входять у систему. Вибравши готель, власник замовляє знижку на резервування номера. Часто цю процедуру бере на себе сама дисконтна система.

Крім поширення дисконтних карток, банки реалізують дорожні чеки. Система дорожніх чеків схожа із системою акредитивів, але, на відміну від останніх, можна не тільки обмінювати в банку на гроші, але ними можна розплачуватися в магазинах, що їх приймають.

Дорожні чеки дозволяють убезпечити гроші від крадіжки, тому що платіжний документ стає дійсним тільки після звірення підпису власника з підписом на корінці книжки. На відміну від пластикових карток, для придбання чека не обов'язково мати рахунок у банку.

Дорожній чек ще називають туристським чеком, під яким розуміється платіжний документ, грошове зобов'язання виплатити позначену в ньому суму валюти його власнику.

У Європі з 1968 року широку популярність придбав єврочек — чек у євровалюті, що виписується банком без попереднього внеску клієнтом готівки в рахунок банківського кредиту терміном до місяця. Чек оплачується в будь-якій країні-учасниці угоди “Єврочек”, до яких відносяться країни ЄС.

На світовому ринку порівняно недавно з'явився новий вид розміщення — тайм-шер. Це не продаж стандартної нерухомості і не розміщення в готелі, а середнє між ними — власність, обмежена по користуванню в часі. За одиницю часу приймається один тиждень.

Сьогодні тайм-шер-индустрия складається з двох частин:—

продаж чи клубів апартаментів, розділених на тижні;—

обмін цих тижнів через єдиний центр по обміні, називаний клубом для відпочинку, де власники можуть обмінятися своїми тижнями.

У світі нараховується п'ять обмінних організацій, серед яких лідирують “RCI”і “II” (Interval International).

Індустрія тайм-шера неухильно розвивається з початку сімдесятих років. З 1989 року світове число курортів, що працюють по системі тайм-шер, зросло на 600%, річний обсяг продажів тижнів збільшився на 300%. ДО 1994 року у світі було продано тайм-шеров на чотири мільярди доларів.

З ростом популярності тайм-шеров мінялася і сама індустрія. Якщо в роки формування вона залучала в основному дрібних підприємців, то зараз нею займаються такі корпорації як “Хилтон”, “Марриот”, “Дисней”, “Шератон”, “Баррат”, “Вамли”.

Сьогодні тайм-шер є однієї з найбільше що швидко розвиваються галузей індустрії відпочинку. Він вважається найсучаснішою технологією в області між туризмом і нерухомістю.

Курорти тайм-шер є в 75 країнах. Європа займає друге місце по розвитку тайм-шера після США. Багато приймаючі країн розглядають тайм-шер як істотний елемент усієї системи організації відпочинку. У більшості регіонів він розширює сезон канікул, сприяє тривалому економічному росту, поліпшує перспективи для інвестицій, підвищує зайнятість.

Як і будь-яка інша сфера господарської діяльності, індустрія туризму є дуже складною системою, ступінь розвитку якої залежить від ступеня розвитку економіки країни в цілому.

На промислово розвиті країни приходиться понад 60% усіх прибуттів іноземних туристів і 70-75% чинених у світі поїздок. При цьому на частку ЄС приходиться близько 40% прибуттів туристів і валютних надходжень

Список використаної літератури:

Ковалевський І.С. Міжнародний туризм в цифрах і фактах. – К., 2001.

Туризм і економіка. – Харків, 1998.

ОбычныйТерминСписокопределенийАдресЦитатыФорматированныйУпровадження нових інформаційних технологій у туристичну галузь - необхідна передумова не тільки її розвитку, а й нормального існування. Туристичний продукт розробляється, пропонується, замовляється, продається у вигляді інформації, тобто купуються права на туристичні послуги. При цьому важливим є об'єктивність інформації, легкість доступу і оперативність її отримання, повнота, наочність, можливість інтерактивного оформлення замовлень та оплати послуг.

Сучасні інформаційні технології, системи та мережі дають змогу ефективно реалізовувати такі функціональні напрями діяльності в галузі туризму і гостинності:

інформаційно-довідкова діяльність;

іміджева політика, реклама туристичних та інших можливостей держави, регіонів, населених пунктів, зон і об'єктів;

маркетинг туристичного продукту і послуг;

замовлення і продаж туристичного продукту і послуг;

моніторинг, аналіз та планування туристичної діяльності;

розроблення туристичного продукту;

автоматизація роботи суб'єктів туристичної діяльності.

Перші п'ять напрямів ефективно реалізуються з використанням глобальних інформаційних мереж (дистриб'юторних мереж, мережі Інтернет) та