Найефективніші довідкові засоби туристичної галузі грунтуються на спеціальних серверах баз туристичних та супутніх даних, зв'язаних з глобальними Інформаційними мережами.

Ефективність іміджевої та рекламної діяльності значною мірою залежить від якісного і кількісного представництва національних (регіональних) туристичних об'єктів і можливостей в інформаційних мережах, насамперед у мережі Інтернет та глобальних дистриб'юторних мережах.

На поточний момент практично всі представлені в інформаційних мережах туристичні продукти і послуги можна замовити та придбати в режимі он-лайн (інтерактивному діалоговому режимі) через агентів або безпосередньо самими споживачами. Найбільші з функціонуючих на поточний момент глобальних дистриб'юторних мереж (у Східній Європі та СНД - це Amadeus і Galileo) обслуговують до 200 тис. агентських терміналів бронювання (продажу) послуг на перевезення, проживання, турів, круїзів, екскурсій та інших супутніх послуг. Бази даних бронювання кожної мережі включають актуалізовану в реальному часі інформацію для замовлення і продажу авіаквитків (до 500 авіакомпаній), місць проживання (до 50 тис. засобів розміщення), турів і круїзів практично всіх ведучих туристичних операторів, а також для замовлення автопрокату та трансферів (всі найбільші автопрокатні і автоперевізні компанії). До того ж ці мережі надають детальну інформацію про місця перебування (країни, регіони, міста), історико-культу

рні об'єкти, події, новини, погоду, карти, схеми, адреси тощо. Всі глобальні дистриб'ютори пропонують також засоби роботи зі своїми базами замовлень через мережу Інтернет.

Практично всі реально працюючі сервери і сайти представлені в найбільших міжнародних пошукових серверах Yahoo та Google, мають можливості замовлення або посилання автоматичного виходу на засоби замовлення. Кожен суб'єкт туристичної діяльності має можливість представлення своєї бази продуктів і послуг у глобальних дистриб'юторних мережах або безпосереднім підключенням, або через спеціалізовані представницькі (світчінгові) організації, що значно дешевше, ніж безпосереднє.

В Україні впровадження нових інформаційних технологій значно відстає від рівня розвинених країн світу ( саме ці країни є найбільшими замовниками туристичних послуг), а також від рівня країн Східної Європи, розвинених у туристичному аспекті країн Азії і навіть Росії.

Поки що не більше половини туристичних фірм ефективно використовують електронну пошту. Кількість турфірм, що використовують глобальні мережі для пропозицій, замовлення та продажу послуг, не більше ніж 10%. Серед готелів, пансіонатів, санаторіїв, закладів харчування ці показники значно гірші. Тільки послуги бронювання авіаквитків, особливо на міжнародні рейси та рейси провідних зарубіжних авіакомпаній, автоматизовані на рівні, близькому до сучасного, проте рівень функцій оплати замовлень далекий від сучасного. Тільки через веб-сайт компанії "АероСвіт" (http://www.aerosvit.coM) можна придбати квитки, використовуючи кредитні карти платіжних систем Visa, MasterCard, American Express, JCB і Discover (при підтримці американського Citybank).

На провідному українському пошуковому сервері Uaportal.com є більше ніж 600 посилань на сервери і сайти, пов'язані з туризмом, приблизно 120 - по Києву. Це непогані кількісні показники, але якість та ефективність сайтів дуже низькі. Реально працює з них приблизно третина. Функції замовлення (і то не повні) реалізовані не більше ніж у 10% сайтів. Довідкові сервери та сайти працюють надто повільно, інформація, що представлена на них, недостатньо повна й актуалізована. На міжнародних пошукових серверах Yahoo та Google представлено тільки 40 сайтів. Тобто іноземні замовники українських туристичних ресурсів практично "не бачать". З представлених сайтів 8 - іноземного походження, 8 -офіційні сайти адміністративних органів і організацій, 4 - недостатньо актуалізовані або вузько спеціалізовані.

Тільки половина з представлених сайтів створена в Україні спеціально для розвитку туристичного бізнесу. Жоден з представлених веб-сайтів і серверів не може бути віднесений до категорії "національний туристичний портал" або "регіональний туристичний портал". Розподіл сайтів за тематикою наведено на Рисунок 1.1. У суб'єктів туристичної діяльності практично немає інвенторних баз послуг, доступних із зовнішніх мереж для їх замовлення. В Україні немає жодної представницької організації для підключення до глобальних дистриб'юторних мереж, а зарубіжні вимагають значних комісійних виплат. За цих обставин українські суб'єкти туристичної діяльності представлені в глобальних дистриб'юторних системах (Amadeus, Galileo) у незначній кількості (4-5 турфірм і до 10 готелів), до того ж вони вимушені працювати на квотовій основі. Це дуже низькі показники, якщо врахувати, що кожна з цих систем забезпечує бронювання більше ніж в 50000 готелів по всьому світу.

FPRIVATE "TYPE=PICT;ALT= "

Рисунок 1.1 Розподіл веб-сайтів за тематикою

Джерело: www.meta.com

Представництво українських готелів у дистриб'юторній Інтернет-системі "All-Hotels" на грудень 2003 року становить 27 одиниць (із загальної кількості 100000), у тому числі по містах: Київ - 2, Дніпропетровськ - 2, Донецьк - 4, Запоріжжя - 1, Івано-Франківськ - 1, Львів - 2, Миколаїв - 2, Одеса - 7, Полтава - 1, Севастополь - 1, Харків - 3, Ялта - 1. Усі ці готелі працюють через зарубіжні представницькі організації на квотовій основі.

Низький рівень інформаційних технологій значною мірою стримує розвиток туристичної діяльності в Україні, особливо таких її складових:

проведення ефективного моніторингу і аналізу туристичної діяльності та планування її розвитку;

швидке і гнучке розроблення та представлення туристичних продуктів;

пропонування і розподіл послуг;

бронювання послуг і ведення активної маркетингової діяльності;

здійснення гнучкої системи оплати послуг;

ведення ефективної рекламної діяльності туристичних можливостей і формування позитивного іміджу держави.

Основними причинами (чинниками), які стримують розвиток інформаційних технологій в туристичній галузі України, є:

недостатня пропускна спроможність національних каналів зв'язку із зовнішніми мережами;

відсутність ефективних мережних баз даних суб'єктів туристичної діяльності, туристичних об'єктів і продуктів та довідкової інформації;

відсутність ефективних повнофункціональних національних і регіональних туристичних