Карпатський природний національний парк

Карпатський природний національний парк - перший в Україні природний національний парк, розташований у північно-східній; частині Українських Карпат, у верхів'ї Пруту, в межах Івано-Франківської області. Утворено його в 1980 р. Загальна площа 50,3 тис. гектарів. Основна мета утворення Карпатського природного національного парку - збереження унікальних для Центральної Європи природних ландшафтів, що відзначаються багатим генофондом, наявністю рідкісних екосистем і значним рекреаційним потенціалом, а також для підтримання екологічного балансу в регіоні.

Флора парку налічує понад 1100 видів судинних рослин. У рослинному покриві переважають мішані, буково-ялицево-яли-1 нові, а вище 1100-1200 м - чисті ялинові ліси. Букові ліси з домішкою явора, ясеня, в'яза, ялиці та ялинки поширені на схилах гірських "масивів до висоти 500-600 м над рівнем моря. Вище трапляються ялицево-букові та буково-ялицеві ліси з домішкою ялини басейні Пруту. На схилах з кам'янистими осипищами; зростає сосна звичайна в комплексі з березою та ялиною. В урочищах Кедруватий і Гаджина збереглась реліктова сосна кедрова. Вище 1600 м у субальпійському поясі сформувалося криволісся сосни гірської, вільхи зеленої, ялівцю сибірського та субальпійські луки подекуди з рододендроном східнокарпатським (індемічний вид) та аркто-альпійськими видами верб. Альпійський пояс (понад 1800 м) представлений альпійськими луками-полонинами, для яких характерні угрупування осоки вічнозеленої, осоки зігнутої, костриці лежачої, сеслерії голубу-ватої, ситнику трироздільного та ін. На території парку відомо близько 20 видів рослин, занесених до Червоної книги: сосна кедрова європейська, рододендрон східнокарпатський, аконіт Жакена, дріада восьмипелюсткова, тирлич жовтий, первоцвіт дрібний, ліннея північна, арніка гірська тощо.

Багатий тваринний світ: 46 видів ссавців, близько 180 видів птахів, численні плазуни, земноводні, риби. Тут водяться ведмідь, вовк, рись, лисиця, куниця лісова, олень європейський, козуля, білка, глухар, тетерук. З рідкісних трапляються кіт лісовий, беркут, сапсан, змієїд, лелека чорний, занесені до Червоної книги України. У 1987 р. у парку відтворено поголів'я рідкісної породи гуцульських коней.

Територію Карпатського природного національного парку поділяють на чотири функціональні зони: заповідну (10,3 тис. гектарів), захисно-рекреаційну (20,8 тис. гектарів), рекреаційну (10,6 тис. гектарів) і рекреаційно-господарську (8,6 тис. гектарів). Заповідна зона за охоронним режимом прирівнюється до заповідників. У захисно-рекреаційній зоні природоохоронні за-ходи здійснюються з метою збереження та відтворення приро-дних екосистем, лісогосподарська діяльність спрямована на формування корінних лісових масивів. Туризм обмежений. Рекреаційні і рекреаційно-господарські зони використовують для організованого туризму. В межах зон допускається форму-вання окультурених ландшафтів, обладнані місця відпочинку, санаторно-курортні та туристичні комплекси, створено турис-тичні і пізнавальні стежки. Гірські луки використовують під пасовища. У Карпатському природному національному парку .. багато мальовничих водоспадів, є печери та інші цікаві природні ' утворення, цінні пам'ятки дерев'яної архітектури. У високогір'ї : особливо привабливі карстові озера - Марічейка і Несамовите озеро./ На полонині Пожижевській розташована сніголавинна станція, біологічний стаціонар Інституту ботаніки АН України. У верхів’ї Пруту географічний стаціонар Львівського університету. ;. На базі їх вивчають структуру ландшафтів, закономірності е формування, біологічну продуктивність, захисні функції гірських екосистем. Тут проходять практику студенти, зокрема і група ГТз – 31, Прикарпатського університету.

Про проходження практики

в Івано-Франківську

(Візуальний моніторинг річки Бистриця Солотвинська

на проміжку: міст через вул. Галицька – с. Загвіздя)

План моніторингу.

характер русла і руслових процесів.

наявність гідротехнічних та захисних споруд. Їх стан.

наявність звалищ побутового і промислового сміття. Потрапляння у річку стоків.

наявність зелених насаджень на берегах.

пропозиції щодо покращення стану річки.

Майже на всьому проміжку моніторингу спостерігається звивистість русла, яке спричинене повенями. Приблизно половина шляху річка йде суцільним рукавом, тоді як друга частина характеризується розбиттям Бистриці на кілька рукавів і утворення між ними острівців різного розміру.

В зв’язку із весняними повенями на річці утворилися завали дерев, які вона принесла сама. Вони заважають спокійному плину течії. Спостерігається сильний підмив правого і лівого берегів Бистриці Солотвинської, що також є наслідком повеней.

Захисні споруди спочатку спостерігались на обох берегах, але через кількасот метрів з лівого боку вони зникли і їх замінили зелені насадження. На відміну від лівого, на правому березі захисні споруди із залізобетону спостерігалися на всьому проміжку і тільки в кінці їх замінили насипи із гравію, каміння і гальки. А біля керамічного заводу спостерігались зруйновані захисні споруди із залізобетону.

На маршруті спостерігались також очисні споруди, проте їх стан просто жалюгідний. Тому про роботу, яка б відповідала всім вимогам і мови не може бути.

Найнебезпечнішими забруднювачами міської води є Hg, Cd, Pb, нафтопродукти, феноли, радіонукліди, пестициди та ін. Тому без очищення міської води, а значить, і визначення її якості, не може обійтися жодне місто.

Найбільші випуски стічних вод Бистриці Солотвинської розміщені біля Галицького моста, Муніципального центру дозвілля.

Значний забруднюючий вплив на природні поверхневі води здійснює поверхневий стік із водозбірної площі рік Бистриці Надвірнянської та Бистриці Солотвинської – особливо останньої, лівий берег долини якої досить швидко піднімається від 245 до 350 м із розораних схилів долини надходить значна кількість розчинених і завислих речовин органічного та мінерального походження – сполук сірки й азоту, важких металів, нафтопродуктів.

Як вже було сказано вище, річка є дуже звивиста, що і породжує особливості розподілу зелених насаджень. Там де річка утворила пляжну зону масив рослинності менший, і навпаки – де обрив там більший. Проте рослинність біля Бистриці Солотвинської – це в основному чагарники і невисокі дерева із слабким і нестійким до розливу корінням. Тому відбувається розлив берегів під час повеней, а через