президентом та прем’єр-міністром. В зв’язку з погіршенням стану здоров’я Хомейні стала очевидною необхідність перегляду Коституції. Відповідно з листом Хомейні 24 квітня 1989 року була створена спеціальна група в складі 20 членів для перегляду деяких положень Конституції (Рада по переоцінці Конституції Ісламської Республіки Іран). Самою важкою проблемою для Ради було визначення критеріїв і вимог до наступника Хомейні. За Конституцією 1979 р. керівник повинен був бути авторитетним лідером, проте за шиїтськими традиціями відсутні нормативні правила визначення авторитету. В результаті компромісів та дебатів була вироблена формула, за якою функції «керівника» (рехбаріат) були відділені від функцій «авторитетного лідера» (мер’яйят). Відповідно від Керівника вимагаєтья тільки достатній політичний і життєвий досвід. Посада керівника надається до кінця життя. Його обирає Рада експертів, склад якої формується по результатам загального голосування із кандидатів, схвалених Радою опікунів. Всі три рівня державної влади (законодавча, виконавча і судова) контролюються Керівником країни.
В новій Конституції відмінено пост прем’єр-міністра. До складу виконавчої влади входять: голова уряду – президент (обирається на загальних виборах на чотирирічний термін) і Рада міністрів (призначається президентом і схвалюється парламентом).
Вищий законодавчий орган – Збори ісламської ради, меджліс, що обирається загальним голосуванням на чотири роки і складається з 290 депутатів.
Вищий орган судової влади – Верховний суд. Строк повноважень верховного судді – 5 років.
Переглянута Конституція передбачає створення Вищої ради національної безпеки (ВРНБ). На цю раду покладається визначення державної політики під контролем Керівника. Головуючий ВНРБ – президент. В засіданнях Ради беруть участь керівники всіх трьох гілок влади, голова Ради верховного командування збройними силами, відповідальний за державний бюджет та планування, два представника Керівника, міністри внутрішніх справ та інформації, міністр уряду в залежності від порядку денного та командуючий Корпусом вартових ісламської революції.
Регіональні та місцеві органи влади. Країна поділена на 28 останів (провінцій), на чолі яких стоять генерал-губернатори, що призначаються міністром внутрішніх справ. Остани поділяються на шахрестани – адміністративні одиниці, що включають міста з прилеглою до них сільською місцевістю. Керують шахрестанами чиновники, які частково призначаються і частково обираються. Найбільш впливовою політичною особою в шахрестані є імам-жоме (головний п’ятничний священник), що виконує роль місцевого представника Керівника.