як комплексний, оскільки, з одного боку, він є лімітуючим, бо географічне положення країни - величина стала, а з іншого, його можна розглядати як стимулюючий, бо туристсько-географічне положення залежить від рівня розвитку національної транспортної мережі, її інтеграції в світову транспортну мережу, від науково-технічного рівня розвитку транспорту та інших складових інфраструктури.
«Туристсько-географічне положення певною мірою сполучається з транспортно-географічним, але на відміну від останнього, яке визначається за обсягами діяльності та напрямками руху всіх видів транспорту і транспортних перевезень, туристсько-географічне положення визначає рівень "зв'язності" даної країни з іншими країнами регіонального та світового туристичного ринку і оцінюється саме за обсягами пасажирської роботи на лінійних та чартерних рейсах, інтенсивністю та зручністю пересувань» [3, 102]. Основним показником, який можна використати для оцінки туристсько-географічного положення, може бути інтенсивність безпересадочного руху. Договірні відносини туриста і туристичної фірми складаються як відносини покупця (замовника) і продавця (виконавця). При цьому потрібно підкреслити особливий характер “продукт", що придбається у туристичної фірми. Вступаючи з нею в договірні відносини, турист розраховує отримати в кінцевому результаті необхідний йому набір послуг. Фірма ж надає йому, як правило, ще не самі послуги, а права (гарантії) отримання в певний час, в певному місці послуг, безпосередньо здійснюваних іншими фірмами, що не мають прямих договірних відносин з даним туристом, але що знаходяться у договірних відносинах з направляючою туристичною фірмою. Турист придбає також і гарантії надання певних видів послуг і самої направляючою фірмою.
Розвиток туризму поліпшує інвестиційне середовище, стає джерелом поповнення державного та місцевих бюджетів, сприяє розвитку пов’язаних із туризмом галузей економіки. Він так само відіграє значну роль у збільшенні валютних надходжень і споживчого попиту, поліпшенні структури економіки, зміцненні економічного співробітництва між регіонами, підвищенні якості життя.
Туристично-рекреаційна галузь проголошена стратегічним напрямом розвитку економіки Івано-Франківщини і є важливим чинником стабільного й динамічного збільшення надходжень до бюджету, істотного позитивного впливу на стан справ у багатьох галузях економіки. Об'єктивно регіон має всі передумови для інтенсивного розвитку внутрішнього та іноземного туризму.
Роль туризму в господарстві краю зростає з кожним роком. Прикарпаття є одним із перспективних туристичних регіонів держави й відіграє важливу роль на українському туристичному ринку. У багатьох районах і містах області туристична галузь починає відігравати провідну роль у місцевому економічному житті, сприяючи розвитку місцевих громад та поглиблюючи взаєморозуміння у середині громад. Туризм сприяє підвищенню зайнятості населення, розвитку ринкових відносин, міжнародному співробітництву, збереженню екологічної рівноваги.
Список використаних джерел:
Нормативно-правові акти:
1. Конституція України. Прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. В-цтво «Право» - 1996. – 48 с.
2. Закон України "Про туризм" від 15.09.1995 р. №325/95-ВР //Відомості Верховної Ради (ВВР). - 1995. - №31. - ст.241.
Підручники та монографічна література:
3. Азар В.И. Экономика и организация туризма. – М.: Экономика, 1993.
4. Балабанов И.Т., Балабанов А.И. Экономика туризма. – М., 2000.
5. Браймер Р.А. Основы управления в индустрии гостеприимства / Пер. с англ. - М.: Аспект Пресс, 1995.
6. Дехтяр В. Д. Туризм в Україні: стан і перспективи розвитку // Краєзнавство і туризм: освіта, виховання, стиль життя. - К., 2005. - С.55-57.
7. Волошин Н.И. Правовое регулирование туристской деятельности. - М.: Финансы и статистика, 1997.
8. Кифяк В.Ф. Організація туристичної діяльності в Україні. - Чернівці: Книги - ХХІ, 2003. - 300 с.
9. Гуляев В.Г. Организация туристической деятельности. - М., 1996. - 312 с.
10. Мельник Н. П. Туризм і готельне господарство України // Вдосконалення технології виробництва і обслуговування в громадському харчуванні та готельному господарстві. -К., 1995. -С.87-89.
11. Исмаев Д.К. Основы стратегии планирования и маркетинга в иностранном туризме. - М.: ТОО «Луч», 1993.
12. Інтернет ресурси: http://slavyanka.com/cruises/sredizem.php.
13. Квартальнов В.А. Иностранный туризм. – М.: Финансы и статистика, 1999.
14. Косолапов А.В. Туристское страноведение. - Владивосток: ДВГАЭУ, 2002.
15. Організація туризму в Україні: Конспект лекцій/ Київ.держ.торг.-екон. ун-т; [Уклад.:О.О.Любіцева та ун.; Ред.С.В.Яценко].- К., 1995.- 25с.:іл.
16. Марусяк А.В. Экономические функции туризма на современном этапе // Економика Украины. - 2002. - №3-4. - С. 16 – 17.
17. Менеджмент гостиничного и ресторанного обслуживания / Сост. Ю. Н. Борисова, Н. И. Гаранин, Ю. В. Забаев, А.И. Сеселкин. - М.: РМАТ, 1997.
18. Менеджмент туризма: Учеб. для студентов / Авт.-сост. И. В. Зорин. - М.: РМАТ, 1998.
19. Основы менеджмента туризма / Науч. ред. В. А. Квартальнов. - М.: РМАТ, 1996.
Додатки
Таблиця 1. Рейтинг країн по показниках туристського сервісу
Країна Прийнято Прибутки Витрати Питомі Питомі Підсумковий
туристів прибутки витрати показник
Австралія 27 15 14 2 3 9
Австрія 6 6 8 22 17 8
Багами 29 28 29 12 22 29
Бельгія 22 16 11 5 4 7
Бермуди 35 33 32 6 20 31
Бразилія 30 29 23 3 12 20
Великоб- 8 5 3 15 7 2
ританія
Угорщина 5 31 25 35 31 32
Венесуела 36 35 20 10 20 30
Німеччина 7 7 2 20 5 3
Гонконг 16 11 20 13 20 17
Греція 11 2 19 33 24 26
Індія 28 25 20 11 20 23
Ірландія 24 27 18 24 16 25
Іспанія 3 4 13 27 23 14
Італія 4