лижника на початку фази зігнута в тазостегновому суглобі під кутом 97—103°|, в колінному — під кутом 72—78°|, гомілковостопному, — 67—73°|, тулуб нахилений під кутом 30—45°| (до горизонталі), ліва рука, що утримує палицю в горизонтальному положенні|становищі|, опущена спереду, права (збоку) утримує палицю кільцем ззаду|позаду| - вгорі|угорі|. Відштовхнувшись лівою ногою, лижник згинає її в колінному суглобі і підтягає|підтягує| до опорної ноги. Одночасно п. ц. м. т. лижника переміщається на передню частину|частку| стопи опорної ноги з|із| положення|становища| ззаду-збоку|збоку| по відношенню до опори. Майже пряма ліва рука разом з палицею в цій фазі рухається|суне| назад по коліна, права — вперед. До закінчення фази обидві руки рухаються|сунуть| назустріч однойменним ногам і один одному і опускаються до колін.
Фаза 2 — ковзання на правій лижі з|із| відштовхуванням цією ж ногою — починається|розпочинає,зачинає| з моменту|із моменту| виведення махової (лівої) ноги вперед убік і закінчується відривом правої лижі від снігу. Тривалість фази — 0,19—0,25 с. При ковзанні на правій лижі в цій фазі махова (ліва) нога рухається|суне| вперед — убік під кутом 10—14е| до напряму|направлення| руху. При цьому проекція маси тіла лижника зміщується убік русі махової ноги.
Коньковий хід без махів| руками, так само як і з|із| махами|, застосовується за хороших|добрих| умов ковзання на рівнині, пологих спусках і при розгоні на крутіших спусках, коли швидкість вище 7 м/с.
Низька стійка|стойка|, нерухоме положення|становище| рук перед грудьми при високій швидкості пересування забезпечують зменшення сили опору повітря. Цей хід економічний завдяки невеликій парусності, великій довжині ковзання, невисокому темпу рухів.
Довжина циклу—7-12 м|м-коду|, тривалість—0.9-1.4 з|із|, середня швидкість в циклі—6-9 м/с, темп — 42-66 циклів в хвилину|мінуту|.
Поперемінний коньковий| хід
Поперемінний коньковий| хід застосовується на підйомах великої крутизни|крутості| (більш 8°|), а також при м'якій лижні і поганих умовах ковзання на менш крутих підйомах. Хоча цей хід найменш швидкісний, значення його недооцінювати не можна. Цикл ходу складається з двох ковзаючих кроків, в процесі яких лижник двічі по черзі (поперемінно) відштовхується руками.
Довжина циклу 3-4.5 м. тривалість-| 0,8-1,15 с. середня швидкість в циклі — 3.5- 5 м/с. темп ходу 55-75 циклів в 1 мин. час відштовхування ногою -0.2—0,3 с. рукою — 0.25—0,35 с. Залежно від крутизни|крутості| підйомів, темпу пересування, технічної майстерності спортсмени застосовують два варіанти поперемінного конькового| ходу.
У першому варіанті закінчення відштовхування рукою співпадає|збігається| з|із| початком відштовхування ногою. При цьому варіанті швидкість підтримується за рахунок частоти кроків при укороченні ковзаючого кроку. Цей варіант ходу застосовують на крутих підйомах, за поганих умов ковзання, при фізичній втомі, коли спортсмен не може достатньо|досить| могутньо відштовхнутися.
У другому варіанті є фаза вільного одноопорного| ковзання (після|потім| відштовхування рукою і перед відштовхуванням ногою).
Фаза 1 — ковзання на лівій лижі з|із| відштовхуванням правою рукою — починається з відриву правої лижі від снігу і триває до виведення махової (правою) ноги вперед убік. Тривалість фази — 0,16—0.21 с.
Ковзання в цій фазі підтримується активним розгинанням правої руки в плечовому і ліктьовому суглобах, а також незначним (2—3°|) нахилом тулуба. Опорну (ліву) ногу лижник при ковзанні розгинає в колінному суглобі на 24—28°|, в тазостегновому — на 20—24°|, а гомілка нахиляє на 7—10°|, Махову (праву) ногу разом з лижею гонщик підтягає|підтягує| до опорної ноги, поступово згинаючи в колінному суглобі. При цьому кут|ріг,куток| між лижею і напрямом|направленням| руху не міняється, п'ята стопи підводиться до опорної ноги. У цій фазі лижник продовжує виносить вперед ліву руку, поступово згинаючи її в ліктьовому суглобі, гроно руки він піднімає|підіймає| майже до рівня плечей.
Фаза 2 — ковзання на лівій лижі |із|з відштовхуванням лівою ногою і правою рукою — починається з виведення махової (правою) ноги вперед убік і закінчується відривом правої палиці від опори. Тривалість фази — 0,03—0,09 с.
Коли в результаті|унаслідок,внаслідок| активного руху махової (правою) ноги вперед у бік стопи лижника максимально зближуються, він починає|розпочинає,зачинає| відштовхуватися лівою ногою, розгинаючи її спочатку в тазостегновому суглобі. В цей же час лижник закінчує відштовхуватися правою рукою, а ліву руку продовжує виносити вперед.
Фаза 3 — ковзання на лівій лижі |із|з відштовхуванням лівою ногою (0,18—0,23с|) — починається з відриву правої палиці від опори і закінчується постановкою лівої палиці. Лижник продовжує відштовхуватися лівою ногою, розгинаючи її в тазостегновому і колінному суглобах (тулуб він випрямляє на 2—3°|). Махову ногу, зігнуту в колінному суглобі майже до прямого кут|рогу,кутка|а, лижник руха|суне|є вперед убік. В цей же час він закінчує винесенн|винос|я лівої руки і ставить палицю на опору під гострим куто|рогом,кутком|м, а праву руку післ|потім|я відштовхування почина|розпочинає,зачинає|є переміщати вниз вперед. В кінц|у кінці,наприкінці|і цієї фази лижник ставить махову (праву) ногу на сніг під кутом 16—24°| до напрям|направлення|у руху.
Фаза 4 - ковзання на двох лижах з|із| відштовхуванням лівою ногою і однойменною рукою — починається з постановки палиці на опору і закінчується відривом лівої лижі від снігу. Тривалість фази —0,09—0,16 с.
Поштовхову (ліву) ногу лижник продовжує розгинати в тазостегновому і колінному суглобах, а розгинання її в гомілковостопному суглобі закінчує відштовхування.
Із|із| закінченням відштовхування лівою ногою і відривом її від снігу починається|розпочинає,зачинає| другий ковзаючий крок в циклі ходу, рухи в якому ті ж, що і в першому кроці.
Одночасний однокроковий| коньковый| хід
Найбільш швидкісний вид ходу — одночасний однокроковий|. Застосування|вживання| його в умовах змагань вимагає високого рівня атлетичної підготовки. Крім того, даний хід найбільш складний в координаційному відношенні|ставленні|. Він застосовується