безперешкодне пересування будь-якими ділянками гір (щоб підошва не застрягла, бува, десь у розколині). При купівлі нового взуття спеціально для гір завжди візуально слід перевіряти прошивку на предмет імітації. Висота і проклейка підошви важлива в умовах надмірно зволожених ділянок походу (болото, долини рік тощо) і впливає на водонепроникність.
- голінище черевика повинно бути вищим за кісточки ноги. Внаслідок нерівного кроку, при падінні, потраплянні ноги в щілину або простого зашпортання, ця ділянка стопи найбільше страждає, навіть можна пошкодити сухожилля. Високе голінище пом'якшить удар і запобіже ушкодженню (чим краще припасованіші черевики до ваших ніг та належніше зав'язані шнурки, тим більше шансів уникнути небезпеки);
- черевики не повинні тиснути. Усі нові вироби варто розносити за півроку до походу. Всі потенційні точки натирання, що в умовах міста особливо не дошкуляють, в горах при проходженні 50 км доведуть ступні до жахливого стану. Як правило, будь-яке взуття натирає, кого більше, кого менше. Залежить від взуття, особливостей організму власника, морфології стопи та ландшафту (на рівнинній монотонній місцині найбільше натирається вся поверхня стопи, на тривалих спусках - пальці). Для уникнення натирання помагають грубі шкарпетки (навіть в спеку), зручні та не дуже важкі черевики. Американці для власних вояків видають талькову присипку, яка утримує ноги від зволоження, і тим самим від виникнення водянок. Деякі відомі спортивні фірми виготовляють навіть спеціальні шкарпетки (наприклад, французька Salomon, польська CampuS), які запобігають чи послаблюють виникнення водянок. Звичайно, вони недешеві. Завеликі розміри взуття - теж не вихід. Черевик ковзатиме на стопі, це теж сприятиме її натиранню, а коефіцієнт щеплення з поверхнею зменшиться за рахунок ненадійності зв'язку черевик - стопа, що може призвести до травми.[29]
- шнурки повинні бути пласкі та міцні, їх функція полягає в надійній фіксації черевика на стопі, тому чим більше секцій (дірочок, запонок) вони охоплюють, тим надійніше можна припасувати взуття до ніг та уникнути можливих проблем (пласкі шнурки менше розтягуються і відповідно краще тримають стяжку, повільніше перетираються і є міцнішими);
- бокові амортизаційні подушки. Якщо зверху, спереду і ззаду стопи у вібрамах захищені більше завдяки товстішому шару шкіри на вигині протектора, то з боків нога більш вразлива. Передові виробники у таких місцях вшивають пом'якшувальні подушки, на практиці річ зовсім не лишня. Кеди/кросівки наполегливо рекомендується брати з собою в якості заміни основної пари, для відпочинку ніг під час привалів, для використання на нескладному рельєфі. Дешеві китайські кеди Star можна придбати від 2$. Для тривалого пересування даний вид взуття не є пристосований за рахунок тонкої і твердої стельки. Проте легкі (800 г) і швидко висихають. Як правило, розрахунок витривалості кедів передбачуваний: одна пара - один багатоденний похід. Для пошановувачів власних ніг стануть в пригоді спортивні сандалі. В теплу погоду ноги в них після складного туристичного будня чудово дихають і почувають себе просто відмінно. Важать небагато. Дехто бере з собою ґумові чоботи. Зберігають ноги в сухості в разі відсутності водонепроникних вібрам в поєднанні з якісними "ліхтарями". Важать вони як середні вібрами і довго схнуть, навіть на сонці. В такому разі халяви пропонується максимально розгинати назовні і спрямовувати до вогню чи іншого тепла.
Компас - пристрій, що за допомогою намагніченої стрілки та градуюваної шкали позволяє досить точно встановлювати сторони світу і орієнтуватися за нестриятливих погодніх умов.
Основних типів компасів існує декілька:
1.Окрема колба. Звичайно до неї прикріплена рухома шкала. Можлива наявність візирів. Плата відсутня. До цього типу можна віднести також й деякі моделі бусолей.
2. Плата з рухомою колбою. Шкала нерухомо прикріплена до колби. До плати в деяких моделях прикріплене дзеркало з щілиною.
3. Пальчиковий компас. Колба може бути або нерухомо прикріплена до плати, або - якщо на дні колби є лінії - рухомо.
4. Цифрові індикатори напрямку на магнітну північ.
5. Рідинні є менш інертними і дозволяють точніше знімати покази.
6. Фосфорна індикація стане в пригоді за відсутності світла.
Зв'язок з навколишнім світом в гірських походах завжди був актуальною проблемою. На сьогоднішній день це питання практично вирішилось завдяки великій кількості і різновидам засобів зв’язку.
В умовах розвитку вітчизняного ринку послуг безпровідного телефонного зв'язку та зростаючого покриття операторами території країни мобільні телефони в туризмі починають відігравати визначальну роль. Відкинувши всі інші зручності, які дають ці пристрої (годинники-будильники, нагадувальники, калькулятори), окремо варто відзначити можливість відновлення втраченої орієнтації шляхом підтримання зв'язку з іншими туристами та виклик рятувальників. На більшості вершин Українських Карпат покриття дозволяє здійснювати повноцінний телефонний зв'язок, на схилах та в долинах річок покриття обмежене. Пальму першості тримає вітчизняний оператор зв'язку Київстар GSM, дещо відстає UMC. При низьких температурах та в екстремальних ситуаціях батареї слід берегти заряд батареї та гроші, спілкуючись SMS повідомленнями. З додаткових аксесуарів буде корисна запасна батарея підвищеної ємності, зарядник від мережі (якщо на маршруті планується зупинятися в цилівізації) або невелика сонячна батарея із прехідником для телефону.[28]
GPS (global positional system/satellite) - електронний пристрій, що позволяє відстежувати за допомогою супутника своє місцеположення і відзначати його на спеціальних картах. Заміняє компас. В крутих альпіністів та екстремалів, що менше ніж на 5000 м не ходять, на вагу золота. Шляхом реєстрації поточних координат може визначати пройдену відстань. Деякі дорогі годинники мають вмонтовані GPS приймачі. Ціна: 100-300 $.
Переносні аматорські радіостанції удосконалюються вже багато років на сьогодні кращі їхні представники являють собою невеликі, дуже розумні