Даний маршрут – не категорійний і є найбільш прийнятним для туристів-початківців.

Тривалість - 2 дні.

Сезонність – травень – листопад.

Довжина маршруту – 18+22.5=40.5 км.

Перепади висот – 1836-730=1106 м.

Основні пункти на маршруті: с. Гута – ріка Бистриця-Солотвинська - потоки Кузьминець-Великий і Лопушна – урочища Лисеця – Межеріки – Жолоби – Бистра – гори Сивуля-Мала - Сивуля-Велика - стежка-чіпаш по південному схилі хребта – урочища Бистра – Жолоби – Межеріки – Лисеця - село Гута.

Опис маршруту:

Перший день – 18 км. Перехід до Сивулі.

00 км. Пункт відправлення ДО “Резиденція “Синьогора”, ідемо до кінцевої автостанції с.Гута-Стара.

Село Гута-Стара – старовинне гіське село, розміщене на південному заході Івано-Франківської області, у верхів’ї річки Бистриці-Солотвинської, неподалік від Закарпаття іна відстані 60 км від Івано-Франківська. Воно славиться величними краєвидами гір, цілющим гірським повітрям, багатими грибовищами і ягідниками. З трьох боків Гуту відділяють від навколишнього світу гірські хребти, і тільки долиною ріки Бистриця-Солотвинська прокладена дорога в село.

Через Гуту пролягають цікаві маршрути – на полонини, перевали, в гірські села, а також на Закарпаття, Осмолоду та Львівщину.

Назва села походить від слова “гута” тобто піч для добування металу, виплавлення металу і скла з руди. Тут в давнину працювали плавильні печі. У селі є церква, школа, пекарня, магазини.

0.5 км. С. Гута-Стара, зупинка автобусна – кінцева. Справа – лісництво, зліва – крамниця. Йдемо вгору і вздовж р. Бистриці-Солотвинської.

Бистриця-Солотвинська є велика гірська річка, притока Дністра. Через її басейн ведуть дороги на полонини Вівчину, Стремено, Боярин, Негрову, Бистру, Білинову-Перенець, на вершини Недею, Коротка, Сивулю, Товпиш та Товпишірку. Через перевали, розміщені у верхівях приток Бистриці-Солотвинської, пролягають шляхи в інші села області (Маняву, Зелену, Максимець, Бистрицю, Осмолоду , Ясень), на Головний вододільний хребет-кордон і Закарпаття. Витікає Бистриця-Солотвинська із урочища Бистрої з-під гір Негрової, Корткан, Сивулі. Довжина річки до витоків – 18 км.

1 км. Кінець села; зліва – місце для привалу.

1.6 км. Справа - потік Кузьменець-Великий; міст через потік; майданчик відпочинку з колибою.

Кузіменець-Великий є правою притокою Бистриці-Солотвинської. Річка витікає з-під Ігрівця, Високої і Середньої і має довжину – 8 км.

3.5 км. Справа майданчик відпочинку: колиба іджерело.

5 км. Урочище Лисеця: зліва – лісопункт, Гуртожиток(руїни); справа – майданчик, колиба і вода; місце для привалу. Через 20 м справа – потік Лопушна і міст через потік; за мостом розгалуження: на право – урочище Лопущна; прямо урочище Межи ріки, на гору Сивулю. Зліва – лісничівка; ідемо прямо. Урочище Межи ріки.

Річка Лопушна є однією з основних приток Бистриці-Солотвинської. Найбільшими притоками є Велика Лопушна(5 км) ідва невеликі потічки. Урочище Лопушна збігається з долиною однойменної річки. З урочища відкриваються гарні краєвиди.

10 км. Зліва – лісопункт Межи ріки; гуртожиток, крамниця (руїни); місце для привалу і ночівлі.

10.5 км. Розгалуження: прямо – в урочище Дощинку. Направо – в урочище Жолоби (у верхів’я Бистриці, в урочище Жолоби і Бистру; 6 км ); на гору Сивулю (9.5 км); на осмолодський бік; ідемо направо. Урочище Жолоби. Дорога стелиться вздовж річки, тоді вибирається на правий схил.

17 км. Урочище Бистра. Високогірна альпійська долина, вигладжена давнім льодовиком. З урочища витікає багато річок: Бистриці – Солтвинська і Надвірнянська; Пляска (притока Бертянки і Тересви); Бистрик (притока Ломниці). Зліва – невеликий хребет, який відділяє витоки Бистриці-Солотвинської і Бистриці–Надвірнянської; середу – хребет-кордон із Закарпаттям; за ним – витоки Пляйски. Справа за хребтом – витоки Бистрина, а на північ – Сивуля.

Розгалуження стежок при виході на Бистру: наліво – в села Максимець і Бистрицю, на полонини Білинову-Перенець, Негрову, Стремено і Коротка; направо – до руїн сторожки, на Сивулю, в Осмолоду і по кордоні – в бік Буштула, Попаді, Торуня і Синевірського озера; прямо на кордон – на Товпиш, в село Бистрецю, на Яблунівський перевал і на Чорногірський хребет. Ідемо направо.

18 км. Поляна під Сивулею. Під Сивулею є руїни сторожки вартового приміщення на старому польско-чеському кордоні. Поряд – багато джерел з кришталево чистою водою. Урочище Бистра – популярне серед туристів містечко. Навколо – альпійські луки і зарості альпійки.

Привал, розкладання наметів, підготовка до ночівлі.

Другий день – 22.5 км. Перехід до ДО “Резиденція “Синьогора”.

00 км. Стартовий пункт другого дня – місце ночівлі під Сивулею. Розгалуження стежок: на північний захід - у лісові урочища Осмолодського лісництва; на південний схід – в Бистрицю, на гору Товпиш і на Говерлу по старому кордоні понад витоки Бистриці – Надвірнянської; направо вгору – на Сивулю; ідемо направо вгору.

Стежка проходить спочатку через зарості альпійки, тоді – через високогірні луки. Вище лук – голе каміння, де-не-де заросле сивим мохом.

2 км. Гора Сивуля-Мала (1818м).

Сивуля-Мала – це сестра-близнючка Сивулі-Великої. Від цих вершин на декілька сотень метрів тягнуться грандіозні розсипища кам’яних брил-горган. Тут і там на схилі видніються похоронні сліди вітроломів і лавин. Тут глушина. Не чути шуму цивілізації, не видно людських слідів. Здається, що ти перенісся в доісторичну епоху. Через масив Сивулі пролягають шляхи в гори Осмолоди, Закарпаття і Львівщини.

Свою назву Сивуля (Мала і Велика) отримала через посивіле від лишайників каміння, а Сивуля-Мала має ще одну назву – Негрова бо вся почорніла від сонця. На її вершині встановлено тріангуляційний знак і кам’яну стеллу.

Сивуля-Мала і Сивуля-Велика – це старі назви гір, які в