У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент


й рекреація та оздоровлення. Для людей, що покидають міське середовище 20-30 децибел лісового шуму, як доводять фахівці, оздоровлюють нервову систему, дістають підтримку наші м’язи, залози внутрішньої секреції. Науковці давно встановили: ліс не продукує шкідливих для людини звуків.[27]

Більше того, ліс здатен поглинати майже всі види хімічних сполук – наслідки безгосподарності людини. Вчені стверджують: 1 гектар дорослого хвойного лісу за рік здатен поглинути 1 тонну шкідливих газів, очистити 18 мільйонів кубометрів повітря. Один гектар такого ландшафту за рік відфільтровує 30-35 тонн пилу! У лісовому повітрі бактерій та мікроорганізмів у сотні разів менше ніж у міському, підтвердженням цього є, що в 1 кубометрі вуличного повітря міститься 30-40 тисяч бактерій, у повітрі міських парків – 1.5-2 тисячі, а в карпатських лісах ця забрудненість опускається до мізеру.

Оздоровчі властивості карпатських лісів неоціненні. Їхній рекреаційний ефект спеціалісти оцінюють в двічі вище, ніж вартість вирощеній на цій площі деревини.

Річну потребу людини в кисні забезпечує лише 0.3 гектара лісу. Окрім того, що поглинає вуглекислий газ і виділяє животворний кисень, він ще й іонізує повітря своїми ароматичними смолистими речовинами. Під час вдихання такого “коктейлю” в людини активізуються дихальні ферменти, посилюються біоструми мозку, підвищується вміст кисню в крові, знижується рівень цукру і майже відразу поліпшується самопочуття.[14-109]

А ще виявляється великий вплив на людину, як емоційний, так і оздоровчий, справляє кольорова гама ландшафту. Зелена барва сприяє нормалізації кров’яного тику, розширює судини, знімає втому очей. Зелений колір лісу в поєднанні з голубизною неба заспокоює нервову систему.

Звідси напрошується висновок, що Карпати є ідеальним місцем для пішохідного туризму. оскільки це не тільки приносить задоволення, але й оздоровлює організм.

1.2.2. Особливості розробки пішохідних маршрутів. Маркування і знакування маршрутів.

При підготовці до походу важливим етапом є розробка маршруту. У розробці маршруту беруть за основу переважно вже відомі дороги і стежки. Багато цих стежок (чіпашів) виникли давно і були призначені для сполучення:

села з селом;

села з полониною;

полонини з полониною;

селла/полонини з пунктами переробки молока або деревини;

дороги для лісозаготівельних робіт.

Ці дороги і стежки бувають різної величини: вузькі для пішоходів, широкі для перегону худоби і їзди возів (фір).

Для полегшення туристам вибору правильного маршруту була розроблена схема маркування і знакування маршрутів.

Маркування дає туристам оцінити складність того чи іншого маршруту для цього всі маршрути поділені на категорії від І до VI. В кожному виді туризму свої типові перешкоди і фактори, які відображають загальну складність маршруту. Маршрути більш високої складності включають більш складні перешкоди і більшу їх кількість.

Перешкоди бувають двох видів: локальні і протяжні.

Локальні перешкоди – це ті, що мають більшу відстань, вимагають від туристів відповідного рівня майстерності, використання спеціального спорядження. При категоруванні пішохідних маршрутів беруть до уваги перевали, траверси хребтів, вершини і т. д.[18 -97]

Протяжні перешкоди довготермінові (лісні завали, болота, круті і небезпечні підйоми або спуски) і потребують від туристів значної фізичної підготовки, технічної майстерності і кваліфікації.

На маршруті часто зустрічаються різні знаки. Знакування туристських шляхів (маршрутів) проводять з метою підвищення інформативності та безпеки туристів, з урахуванням вимог чинних нормативно-правових актів.

Розрізняють 3 види маршрутів:

1. Місцеві маршрути – ті, які:

- починаються і закінчуються в одній місцевості (районі);

- тривають не більше одного дня.

До них відносяться: навчальні, прогулянково-пізнавальні та туристично-пізнавальні маршрути.

Навчальні стежки – спеціально розроблені для цілей навчання маршрути тривалістю до 3 годин.

Прогулянково-пізнавальні маршрути – маршрути, які тривають 3 - 4 години.

Туристично-пізнавальні маршрути – одноденні “маршрути вихідного дня” середньою тривалістю 4 – 8 годин.

2. Ближні маршрути - довготривалі “маршрути вихідного дня”, які можуть охоплювати територію як свого, так і сусідніх районів і тривати 2 - 3 дні.

3. Регіональні маршрути охоплюють територію регіону і тривають більше 3 днів, національні - виходять за межі регіону, а міжнародні – за межі держави.

Важливим моментом у пішохідному туризмі було створення реєстру туристських маршрутів (шляхів). На сьогодні це - документ, що містить перелік прознакованих шляхів (маршрутів) і який створюється з метою їх обліку, обслуговування та інформаційного забезпечення.[12-85]

Знакування туристських шляхів - це розмітка шляхів за маршрутами туристських походів, подорожей, екскурсій чи прогулянок з допомогою системи умовних позначок, які наносяться на природні або штучні об’єкти згідно з існуючими правилами.

Комісія зі знакування туристських шляхів – це уповноважена обласними органами виконавчої влади з питань туризму організація, яка розглядає пропозиції, дозволяє та контролює роботи зі знакування туристських шляхів.

Загально прийнято розрізняти:

- туристські знаки - спеціальні умовні знаки, призначені для орієнтування туристів на шляхах;

- туристська марка – кольоровий елемент знаку, який підтверджує відповідність приналежності даної точки місцевості до конкретного туристського шляху;

- блокування знаків – поєднання знаків в один блок у випадку дотикання шляхів.

Знаки повинні підтверджувати туристам правильність вибору шляху, завчасно інформувати їх про напрямок руху, природні, історичні чи культурні пам'ятки, небезпечні ділянки на шляху проходження, об'єкти культурно-побутового обслуговування, місця привалів, заборонені форми поведінки тощо.

Відповідно і знаки поділяються на:

- знаки, які окреслюють перебіг шляху (підтверджувальні, вказівні);

- знаки початку/кінця шляху;

- знаки інформаційні та попереджувальні.[21]

Підтверджувальні знаки підтверджують даний шлях; вказівні - вказують напрямок руху; інформаційні - надають додаткову інформацію; попереджувальні - сигналізують про можливі небезпеки на маршруті та його особливості.

До інформаційних також відносяться інформаційно-вказівні знаки, інформаційні схеми та знаки додаткової інформації.

Знаки, в основному, мають форму геометричної фігури, на які наносяться відповідних кольорів фон і марка, а також додаткова інформація – кольором марки або чорним кольором.

Туристська марка є


Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21