По-друге, килимок можна використовувати з користю для наплічників. Каріматом послуговуються як формоутворювачем, вистеляючи всередині наплічника вздовж периметра. Тим самим досягається підтримання його в формі, збереження вмісту у сухості, крім того, сам карімат не займає дорогоцінного зовнішнього простору наплічника, який часто відводять під намет. Килимок слід розповсюджувати усередині якомога щільніше, так як корисний об'єм наплічника зменшується за рахунок складок (в останніх, до речі, дуже багато чого можна ховати, зокрема, гостру сокиру, тим самим її убезпечити).[12-164]

В нових трубоподібних каріматах при наявності бокових стяжок доцільно прикріпляти його саме збоку. З однієї сторони, не займається цінний простір наплічника, з другої - за вміст бокової кишені, що буде під каріматом, переживати не доведеться. На привалах карімати часто використовують як підстилку: і тепло і м'яко, на ньому може поміститися до 4-5 туристів, що не мають сідачок.

Сідачка є одним з найпростіших, проте немало важливих винаходів активного туризму. Судячи з назви основна її функція є зрозумілою. Проте більшість людей, що з нею стикаються, не розуміють її практичного значення, поки не випробують в дії (після чого від неї буде важко відмовитися).

Основна властивість сідачки - у можливості її використанні в якості стільця на привалах (особливо після дощу чи в болотистих місцинах при умиванні), в зв'язку з чим вона просто незамінна. Завдяки цьому туристу не страшні ні холод карпатських ґрунтів, ні гострі сучки на колоді.

У складних погодних умовах за відсутності сухих дров воду довести до кипіння, а тим паче у ній щось зварити, без додаткової каталізації практично неможливо. Тут сідачка виконує ще одну свою унікальну функцію - нагнітаючу. Ефект приголомшуючий, полум'я навіть на сирих дровах може досягати значних розмірів. Останнє важливо за умов сирої погоди (наприклад під дощем).

Виготовити сідачку не становить жодних труднощів. Для цього потрібно: частинка карімату, трошки дерматину на обшивку, метр гумової стрічки та пластмасовий замок. Старий непотрібний карімат можна купити в складчину в сусіда (вийде ~ на 8 сідачок); кусок дерматину чи іншої тканини, що не пускає колір, стрічку та замок. З карімата вирізається прямокутник 25 на 20 см, з дермантину - відповідного подвійного розміру із запасом на прошивку обгортка, з вужчого боку крізь отвори в останній просиляється стрічка, яка сходиться в замку. Обгортка щільно прошивається товстою подвійною ниткою разом зі стрічкою, яка фіксується для уникнення ковзання.

Спальний мішок, він же спальник, спимішок, - спеціально пристосований до особливих умов перебування чехол (мішок), який покликаний акумулювати тепло в нічний період.[22]

При виборі спальника в першу чергу потрібно вияснити, в яких умовах і для чого він використовуватиметься. Існують три основні критерії, якими слід керуватися при виборі бажаного екземпляру: вага, розмір, теплозбереження.

Спальник повинен бути достатньо легким, хоча за певних умов цим можна знехтувати; компактним - він повинен легко скручуватися та складатися (громіздкі спальники, зазвичай, старого зразка) та бути хорошим теплоутримувачем (нові теплоізолюючі матеріали прийшли на зміну старим ватникам і тепер за меншу вартість та меншої ваги досягають непоганих показників теплозбереження). Ціна - змінюється в залежності від вимог.

Класифікація спальних мішків:

І. За призначенням:

- туристичні. Зазвичай легкі, дешеві і невибагливі, однак не завжди задовільної якості. Оболонка - нейлон, утеплювач - синтепон та замінники пуху.

- військові. Пошиті з водонепроникного брезенту, маскувального кольору, достатньо теплі аби ночувати в них на відкритому повітрі при низькій температурі, проте тепло дається ціною збільшеної ваги та місткості. Вага в окремих випадках перевищує 3-4 кг.

- спальники для професіоналів. При їх виготовленні увага зверталась на усе, окрім ціни. Вони легкі, компактні, пристосовані для ночівлі в екстремальних умовах (в т. ч. в снігу при мінусовій температурі), будучи зробленими, в окремих випадках, на основі гагачого пуху.

ІІ. За формою:

- ковдри (конверти). Простіші і дешевші спальники, які за допомогою блискавки можна перетворити в покривала. Форма прямокутна. Бувають з капюшонами і стяжками. Утеплювач - синтепон.

- кокони. Більш дорогі. Подвійний замок із запобіжною приліпкою доходить не до кінця, завдяки чому ноги менше вентилюються і прогріваються. Форма трапецієподібна, звужена до ніг, покликана повторити контури людського тіла. Утеплювачі - здебільшого з пуху чи замінників. Переважно з глибокими капюшонами зі стяжками. В деяких є петельки для сушіння і кишенька.

ІІІ. За утеплювачем:

- синтепон. На свою ціну досить непоганий утеплювач,. Недорогий і невибагливий, швидко схне, гріє навіть будучи мокрим. Діапазон температур від 0° до +25°С. Є дво-, трьох- і чотирьох шарові спальники. Вага коливається в залежності від кількості шарів (1-2 кг)

- пух. Найкращий природній утеплювач. Дорогий і вибагливий. Діапазон температур: +10...-38° С. Намокає/зволожується дуже швидко, висушити в гірських умовах майже нереально. Крім того, пух як органічна сировина, піддається впливу гнильних грибків, тому якщо його вчасно не висушити, то можна втратити. Мокрим і в тій частині, що перебуває під вагою тіла практично не гріє. Дуже компресивний, легко складається і влазить до чохла. Однак найгіршою вадою цих спальників є сам пух, який з часом буде вилазити зі спальника. Виною цьому не тільки погані шви, але й диспропорція в наповненні спальника пір'їнами із гострими шпичаками, які проколюють нейлон і вилазять назовні. В нових моделей співвідношення пір'я до пуху становить три до семи, в такому випадку пух лізе менше. У випадку, якщо частинка пір'їни гострим кінцем проколола нейлонову оболонку, то краще привчити себе не витягувати її,