- пухові замінники. Ця категорія представлена як найбільш численною групою утеплювачів, розроблених і запатентованих як світовими лідерами, так і нікому невідомими виробами. Лідером в цій ніші є фірма DuPont, яка пропонує утеплювачі Hollowfill, Quallofill i Thermolite. Фірма "ЗМ" представляє утеплювач Thinsulate, "NorthFace" - PolarGuard. Решта утеплювачів, таких як Microloft, Quadroloft, Thermo-6, Izotherm, Hollowfiber, Fibertec тощо є доробком менш відомих фірм, хоча за нижчу ціну іноді зустрічаються аналогічні з дорогими спальниками теплозберігаючі властивості.

Головною відмінністю спальників із замінниками пуху є практичність у використанні поряд з високою теплоізоляційною здатністю, яка наближається до природного утеплювача. На відміну від пуху синтетичні замінники швидше висушуються, гріють навіть мокрими, є менш вибагливими у використанні і практично не завалюються чи збиваються в купки. Діапазон температур теплозбереження: +10...-25° С.

Серед решти туристичного спорядження до спальників пред'являються особливі вимоги по транспортуванню. В спальнику турист проводить одну з найтриваліших частин походу, тому для підтримання його у відповідному робочому стані слід дотримуватися певних правил. В поході спальник за будь-яких умов повинен залишатись сухим. Враховуючи те, що в Карпатах на 10 середньорічних днів припадає переважно 3 сухих, то дотримуватися цього правила буде непросто. Тим не менше наводяться деякі міркування:

1) спальник по своїй природі є відмінним абсорбентом, простіше кажучи, намокає моментально, проте сушиться за гірських умов довго;

2) щоб уникнути намокання спальника, останній завжди слід транспортувати у:

а) водонепроникному наплічнику, що накритий дощовиком і зсередини вистелений герметичним поліетиленовим мішком;

б) додатковому поліетиленовому пакеті;

в) власному водонепроникному чехлі.

3) Спальник слід намагатися розташовувати в центральній частині наплічника, що найменше контактує із зовнішнім середовищем.[10-9]

За умови дотримання усіх вищезазначених застережень і за умови, що спальник достатньо добре утримує тепло, за допомогою нього можна за ніч висушити весь свій одяг.

Спальники треба якомога рідше прати (при цьому суворо дотримуватись умов, позначених на етикетці - пам'ятці), після походів добре просушувати, зберігати в розкладеному вигляді. Прання пуховиків слід уникати.

Існує думка, що спальники з пуху і його замінників до чохла слід складати нетрадиційним способом: поступовим і хаотичним запиханням всього спальника в чехол, поки той весь не влізе. Вважається, що таким чином утеплювач менше збивається в купки і це впливає на збереження його теплоізоляційних властивостей.

Деякі вироби постачаються чехлами з т.зв. компресійними ремінцями ("компресійні мішки"). За їх допомогою спальники можна суттєво зменшувати в об'ємі, якщо проблема вільного простору в наплічнику є актуальна. В позапохідний час спальники зберігають в розгорнутому вигляді. В деяких для цього є внизу петельки. Однією з проблем наплічників є заїдання бігунка блискавки при защіпанні. Ряд виробників (Баск, Ханна) для уникання цього прошивають спеціальну смугу. Це допомагає, але інколи ця зона більше промерзає за утеплену.

Незважаючи на літню спеку в підніжжі гір, в гірські походи завжди рекомендується брати такий мінімальний комплект одягу та взуття:

- одна пара грубих і жорстких штанів (краще - чорні джінси, на них менше бруд видно) або камуфляжні бавовняні;

- пара спортивних штанів або рейтузів (краще спортивні облягаючі брюки) - на заміну чи утеплення;

- одна тепла сорочка;

- шорти;

- светри з поліестерового волокна (фліс/полар) або в'язаний шерстяний светр;

- водонепроникна та стійка до пошкоджень штормовка;

- три пари футболок (краще чорних) або футболки з флісу/полару;

- білизна в достатній кількості в залежності від довжини переходу;

- пара теплих шкарпеток з натурального волокна (з розрахунку одна пара на день-два походу);

- тепла зимова шапка і кашкет (кепка);

- пара черевиків, обов'язково з твердою підошвою "вібрам", пара кедів або кросівок (змінне).

Тепер більш детально. Про одяг слід подумати не в останню чергу, і на цьому економити свій час та кошти дуже небезпечно. Він повинен відповідати гірським реаліям карпатської погоди. Високогір'ю часто притаманний різкий перепад температури повітря, зокрема влітку 2002 р. при денній +30°С в деяких карах Чорногори вночі температура опускалася до +5°С. Середньодобова температура повітря з висотою падає в середньому градус на 300 м. Зимове екіпірування відрізняється від літнього. За умови глибокого сніжного покриву перелік одягу повинен включати куртку із сучасних утеплюючих/вітро/вологозахисних і дихаючих технологій (1300 г), брюки-комбінезон (900 г) та рукавиці з аналогічними властивостями (170 г пара), а також тепле, водонепроникне і рифлене взуття (1200 - 2000 г пара). Джинси/шерсть дуже швидко акумулюють сніг і тануть просто на тілі, тому брати їх не рекомендується. Пуховки незамінні у високогір'ї і дуже компактні. Вага жилетки-безрукавки - 500 г.[12-65]

Похідні брюки є постійним робочим одягом туриста. Стосовно матеріалу не існує однозначної думки: груба джинсова тканина є набагато витриваліша і краще себе зарекомендувала в умовах криволісся та в хвойних лісах, ніж бавовна. Однак джинси важчі, сильніше натирають і при намоканні суттєво збільшуються в вазі. Бавовняні або напівсинтетичні