Транспортна мережа: загальна довжина залізниць – 1309 км, автошляхів – 8,0 тис. км, у тому числі з твердим покриттям – 7,4 тис. км. Найбільші залізничні вузли – Львів, Красне, Стрий. У Львові є аеропорт. Область має одну з найбільш розвинутих в держав транспортних мереж. Через її територію проходять важливі залізничні автомобільні, трубопровідні та електричні магістралі, що з'єднують Україну з країнами Центральної Європи. Найважливіші залізничні магістралі: Київ-Львів-Прага (Будапешт), Варшава-Перемишль-Львів-Бухарест. Найважливіші залізничні вузли - Львів та Стрий. Головні автомагістралі: Львів-Рівне-Київ, Львів-Тернопіль-Вінниця-Київ, Львів-Івано-Франківськ-Чернівці, Львів-Ужгород.

Економічний потенціал. Промисловість: у структурі промислового виробництва регіону найбільшу питому вагу мають харчова, паливна промисловість, машинобудування і металообробка, електроенергетика. У структурі виробництва товарів народного споживання частка продовольчих товарів становить 65%. Загалом у регіоні на самостійному балансі перебувають 728 промислових підприємств, функціонує 1679 малих промислових підприємств. Головні економічні центри області: Львів, Дрогобич, Стрий, Борислав, Новий Розділ, Червоноград, Сокаль. Для економіки області характерна складна галузева і територіальна структура.

Галузями спеціалізації сільського господарства є вирощування зернових культур, картоплі, овочів, цукрових буряків, льону. Розвинуте м’ясо-молочне скотарство, свинарство і птахівництво.

Корисні копалини: родовища нафти і газу, поклади вугілля, великі запаси глини, піску, гіпсу, вапняку, пісковиків, піщано-гравійних сумішей; відкрито 4 родовища лікувальних мінеральних вод типу „Нафтуся".

Історико-культурний потенціал: загальна кількість пам’яток історії, археології, містобудування, і архітектури, монументального мистецтва в області – 3934[34].

До найважливіших об’єктів туризму належать Львівський державний історико-архітектурний заповідник, Державний музей-заповідник “Олеський замок”, Державний історико-культурний заповідник “Тустань”(залишки наскельної фортеці ІХ–ХІV ст., Державний історико-культурний заповідник “Нагуєвичі”, філія Львівського історичного заповідника у Жовкві, монастирський комплекс у Крехові, давньоруські городища Х–ХІІІ ст. у Звенигороді та Стільському; Олеський замок ХІІІ–ХVІІ ст.; найдавніші архітектурні пам’ятки Львова – Високий замок, Миколаївська церква, Вірменський собор, пам’ятки в стилі готики, бароко – костьоли кармеліток босих 1644 р. та ін. В області є: 5 театрів, створено 14 державних музеїв, більшість яких – у місті Львові.  

· Ботанічні резервати та пам'ятки природи

· Зоологічні заказники

· Ландшафтно-естетичні траси

· Геологічні й геоморфологічні резервати й пам'ятки природи

В області є 5 театрів, створено 14 державних музеїв, більшість яких – у місті Львові.

Львівщина – це, насамперед, легендарне місто Львів з неповторним унікальним архітектурним ансамблем та багатою історією, це - старовинне місто-фортеця Жовква, що має в області найбільшу кількість пам’яток після Львова; це старовинні замки “Золотої підкови”, чудові ландшафти з озерами – державний заповідник природи “Розточчя”, гірськолижні курорти Карпат, відомі курорти та рекреаційні центри: Трускавець, Моршин, Східниця[27; с. 36].

1.2 Характеристика рекреаційних ресурсів Львівщини

З загальної території області 21,8 тис. км2 більше однієї третини належить до карпатської зони. У свій час ця територія була покрита суцільними лісами середньоєвропейського типу з домінуванням ялиці білої та бука. Для їх розвитку в пізньому голоцені настали сприятливі кліматичні умови. Тепер для гірських районів найбільш характерні смерекові, букові, смереково-букові та буково-ялицеві ліси. Смереково-ялицево-букові ліси природного походження трапляються зрідка і не мають зонального поширення. Збільшення участі смереки за останні століття зв'язане з господарським впливом[25; с. 26].

Оскільки гірські ліси були доступними для експлуатації, вони зазнали істотних змін. Тому в області не збереглись справжні праліси, цікаві у природоохоронному відношенні. Мало у лісовому поясі і реліктових та ендемічних угруповань. Лише біля села Климця в Сколевських Бескидах зберігся осередок бузку угорського, а у високогір'ї зрідка трапляються зарості зеленої вільхи (Верецький перевал). Флористичненайбагатші й найцікавіші бескидські вершини Парашка та Пікуй, де слід організувати флористичні резервати.

Характерною геоморфологічною особливістю території Львівщини є те, що тут проходить частина європейського вододілу між Балтійським та Чорноморським басейнами. Між селами Міховою і Лопушницею Старосамбірського району з правого боку вододілу річка Стривігор — притока Дністра — впадає в Чорне море, а з лівого — річка Вирва належить до басейну Сану — притоки Вісли, що вливається в Балтійське море. На вододільному хребті захисні ліси виконують важливу гідрологічну функцію, їх потрібно старанно охороняти. У гірській частині області беруть початок численні притоки Дністра. В Дністровському басейні за останні сторіччя відбулися небажані зміни в структурі природних угідь, зменшення площі лісів, що призвело до порушення екологічної стабільності гірських ландшафтів. Тому питання відтворення екологічної рівноваги Верхньодністровських і Сколівських Бескидів, а також Стрийсько-Санської Верховини вимагає особливої уваги.

Гірська зона Львівщини відзначається багатими бальнеологічними й рекреаційними ресурсами. Моршин і Трускавець — санаторно-курортні комплекси всесоюзного значення. При організації мережі заповідних територій слід мати на увазі охорону ландшафтів, що є важливим природним компонентом цих комплексів[19; с. 345].

Заповідні території та об’єкти

За загальною площею природно-заповідного фонду Львівська область займає одне із останніх місць у західному регіоні України. Станом на 01.01.2004 р. в області нараховувалося 322 заповідних території та об’єкти загальною площею 113 тис.га, з яких 25 – загальнодержавного значення [10; С. 15]. Процент заповідання становить 5,2% площі області (для порівняння – у Івано-Франківській обл. – 15; Закарпатській - 13% території). Внаслідок значної аграрної трансформованості території, Городоцький район займає незначну долю у заповідному фонді області. Площа 12 заповідних об’єктів становить 1261,5 га, що складає 1,74% площі району і лише 0,06% площі заповідних об’єктів Львівської області У сусідніх районах (Миколаївський, Мостиський, Пустомитівський і