Серед основних форм організації відпочинку в лісі слід відмітити наступні: туризм та спорт (види лижного спорту, автотуризм, кінний спорт, спортивне та ліцензійне мисливство, спортивне орієнтування, радіоорієнтування); загальнооздоровчий відпочинок (пікнік, пішохідні прогулянки); любительські промисли (збір грибів, ягід, лікарських рослин, колекцій лісових порід); лікування (кліматичне, фітолікування), а також відтворення фізичних і моральних сил шляхом споглядання високо естетичних пейзажів [3].

Особливе значення в рекреаційному відношенні відіграють національні природні парки. Зокрема, у Львівській області це Національний природний парк (НПП) "Яворівський", який був створений в 1998 р. та НПП "Сколівські Бескиди", організований в 1999 р. Через територію НПП "Сколівські Бескиди" проходить автомобільна та залізнична транспортні артерії міжнародного значення, що робить його економічно перспективним для іноземних рекреантів і туристів [6; с. 9].

В структурі лісових рекреаційних ресурсів помітне місце займають мисливські ресурси. Однак, аналіз використання мисливських ресурсів Львівської області, показав, що мисливське господарство області є збитковим. Лише із збільшенням кількості мисливських тварин, доведенням їх поголів’я до середньоєвропейських показників можна говорити про мисливство як прибуткову і рентабельну рекреаційну галузь господарства.

На думку керівництва об’єднання "Львівліс" рекреаційно-мисливську діяльність необхідно розвивати в двох напрямках: через мисливське товариство як сферу послуг для масового споживача та через представницькі мисливські господарства із сферою послуг елітарного рівня із відповідною різницею у вартості послуг [16; с. 36].

Зростаюче навантаження на ліс ставить перед лісовими підприємствами цілу низку проблем, пов’язаних як з кращою організацією відпочинку, так і з захистом лісу від руйнування. Тому актуальним є розробка еколого-економічних основ розвитку рекреаційно-туристичної діяльності лісових підприємств. Зокрема, невідпрацьованим залишається механізм визначення рекреаційної місткості території та допустимого рекреаційного навантаження, а також механізм регулювання цього навантаження.

Для того, щоб підтримувати рекреаційні ліси в належному стані, створювати належні умови для відпочинку в лісі лісогосподарські підприємства вимушені проводити рубки головного користування в об\’ємах нижче розрахункової лісосіки і утримувати на корені стиглі та перестиглі насадження, через що підприємство несе значні збитки, які на даний час, як правило, не покриваються. Крім того, рекреаційне навантаження, викликає певні зміни у стані і життєдіяльності лісових екосистем. В. Середін та В. Парпан відмічають, що у карпатських лісах найбільш поширені такі види рекреаційних навантажень: витоптування, механічні пошкодження, вилучення, засмічення, випалювання, розполохування лісової фауни [5; с. 41]. Але, згідно світового досвіду ефект від використання рекреаційних зон та окремих ділянок заповідників, як правило, перевищує затрати на їх утримання. Тому подальший розвиток рекреації потребує формування нового механізму функціонування госпрозрахункових відносин і ефективного використання ресурсів. Отже, існує необхідність відшкодування лісовому господарству відповідних збитків, а також витрат на охорону і первинне рекреаційне облаштування лісових масивів. Зокрема, в працях Синякевича та Туниці відзначено, що доцільним є подібні витрати та збитки відносити на собівартість курортних путівок, оскільки вони відображають вартість щорічних послуг, що надаються лісовими підприємствами.

Подібна практика вже існує в Шацькому національному природному парку. Шацький НПП в особі директора з кожним закладом відпочинку, що знаходиться на його території укладає угоду, в якій Підприємство зобов’язується сплатити Парку плату за відвідування території та об’єктів природно-заповідного фонду, що знаходяться у віддані Парку. Така плата називається екологічним збором і на даний час становить 50 коп. за один людино-день по кількості ліжко-місць, які нараховує заклад відпочинку[13; с. 31].

Аналіз діяльності лісогосподарських підприємств, які входять до об’єднання "Львівліс" показав, що з кожним роком в загальному по об’єднанню спостерігається збільшення витрати на благоустрій рекреаційних лісів. Але потрібно відзначити, що таке збільшення відбулось в основному завдяки національному парку "Сколівські Бескиди", який був створений у 1999 році і фінансується з бюджету. Для держлісгоспів з бюджету кошти на благоустрій рекреаційних лісів не виділяються, тому підприємства вимушені витрачати власні кошти на такі заходи. Однак, тільки 7 держлісгоспів з 16-ти регулярно здійснюють благоустрій рекреаційних ділянок, але кошти на це виділяються, як правило, мізерні, за виключенням Львівського держлісгоспу, витрати якого на благоустрій рекреаційних ділянок в останні 3 роки суттєво зросли. Щодо національного парку "Сколівські Бескиди", то згідно постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2000 р. № 1913 встановлені розміри оплати за надання платних послуг національним парком, серед яких: екскурсії маркованими екологічними стежками, короткостроковий відпочинок в рекреаційних зонах (розбиття наметів і розкладання вогнищ у спеціально облаштованих та відведених для цього місцях), прогулянки на конях, користування автостоянкою на території рекреаційної зони, полювання, перевезення туристів та відпочиваючих, розміщення, проживання та харчування туристів і відпочиваючих та ін. Однак, надходження від надання рекреаційних послуг суттєво нижчі від продажу деревини, в т.ч. на експорт, що вказує на недостатнє рекреаційне використання лісових ресурсів в області, яке негативно відбивається на загальному рівні розвитку рекреаційно-туристичного господарства Львівщини. А щодо екологічних регламентів розвитку рекреаційної сфери в регіоні, то резерви освоєння рекреаційного потенціалу Карпат цілком достатні для забезпечення перспективного розвитку рекреаційного комплексу в екологічно допустимих межах [12; с. 143].

Про доцільність вибраного нами напрямку диверсифікації лісових підприємств свідчать також комплексні маркетингові дослідження ринку туристичних послуг. Українські Карпати представляють великий інтерес з точки зору розвитку різних форм гірської рекреації. В останній час спостерігається постійне збільшення кількості відпочиваючих на території Карпат у зимовий період. Провідну роль в гірській рекреації взимку займає гірськолижний спорт.

Щодо сучасного стану рекреаційного освоєння регіону, то в окремих районах Карпат насиченість територій рекреаційними об’єктами є досить високою, але це аж ніяк не говорить про високий