Львівської області за формами власності. Впродовж 1995-2005 рр. приватизовано 35 санаторіїв (з них три - дитячі), 22 бази відпочинку, 11 пансіонатів з лікуванням, 8 пансіонатів відпочинку, три бальнеологічні лікарні, грязелікарні. Як наслідок, сьогодні на оздоровчі заклади державної і комунальної власності припадає лише третина загальної чисельності обслугованих, що звужує можливості розвитку соціального (субсидійованого) туризму в області.
На 1.10.2005 67,8% санаторно-курортних закладів перебували у приватній власності, 27,1% - у державній, і лише 5,1% - у комунальній. Наприклад, Закритому акціонерному товариству лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" сьогодні належать 16 санаторіїв гастроентерологічної, урологічної, неврологічної і кардіологічної спеціалізації у Львові, Трускавці, Моршині, Немирові і Великому Любені. Негативною тенденцією у розвитку сфери лікувально-оздоровчого туризму у Львівській області є значне і постійне скорочення чисельності осіб, які лікуються і відпочивають у санаторно-курортних закладах; упродовж 1995-2005 рр. цей показник зменшився на 67,9 тисяч осіб (з 313,3 до 245,4) або на 21,7%[34].
Різке падіння чисельності обслугованих за вказаний період відбулось у пансіонатах з лікуванням, санаторіях-профілакторіях та базах відпочинку (в середньому у 3 рази). Водночас, починаючи з 2000 р., зростає кількість обслугованих у санаторіях, курортних поліклінах та бальнеологічних лікарнях, грязелікарнях.
Поряд зі скороченням чисельності обслугованих відбувається процесс подорожчання вартості послуг. Так, найбільшими темпами зростає продажна вартість путівок (курсівок) у санаторіях, пансіонатах і базах відпочинку, а фактичні витрати на один ліжко-день (людино-день) у середньому за рік в оздоровчих закладах за останні п’ять років зросли майже втричі (з 38 до 83 гривень). Відзначимо, що найдорожчими сьогодні є послуги, які надають санаторії і пансіонати відпочинку (відповідно 126 і 90 гривень за людино- день).
Важливе значення має відпочинок і оздоровлення в санаторно- курортних закладах дітей і підлітків, що допомагає повною мірою реалізувати соціальну функцію лікувально-оздоровчого туризму. На жаль, за 2000-2005 рр. чисельність молодих людей, що скористалися послугами оздоровчих закладів у Львівській області, постійно скорочується: у 2000 р. оздоровлено 4137 дітей і підлітків, у 2005 р. - 33254; лише 16,6% їх чисельності є мешканцями області. Основну ж частину оздоровлених молодих людей складають представники Київської, Рівненської, Житомирської, Черкаської, Дніпропетровської та Донецької області і міста Києва.
Суперечливою є ситуація щодо організації дитячих оздоровчих таборів для школярів. За даними статистики, упродовж 2002-2005 рр. на Львівщині чисельність таких закладів зросла приблизно у вісім разів, а чисельність оздоровлених у них дітей - майже у шість. Проте такого результату досягнуто виключно за рахунок створення дитячих таборів з денним перебуванням, чисельність яких зросла з 41 у 2002 р. до 593 у 2005 р. (87% загальної кількості); у таких таборах у минулому році оздоровлено 68583 школяра, або 77% загальної кількості[29; с. 98].
Поряд з цим відбувається скорочення числа позаміських оздоровчих таборів, припинили діяльність 99 таборів праці та відпочинку і п’ять таборів відпочинку для старшокласників і учнівської молоді.
Дитячі оздоровчі табори на Львівщині сконцентровані переважно в обласному центрі, приміських (Жовківському, Пустомитівському), гірських (Сколівському, Старосамбірському, Турківському) районах. Лідерами за чисельністю оздоровлених у таборах дітей є міста Львів і Стрий, Сокальський, Городоцький, Пустомитівський, Жовківський і Золочівський райони.
Зменшується чисельність молоді, що оздоровлена, з числа потерпілих унаслідок аварії на Чорнобильській АЕС: з 19750 осіб у 2000 р. до 8217 – у 2005 р. Ця соціальна група практично не користується послугами пансіонатів з лікуванням, санаторіїв-профілакторіїв, баз і пансіонатів відпочинку.
Найбільш стабільним показником, що характеризує структурно-динамічні процеси розвитку лікувально-оздоровчого туризму, є чисельність і питома вага іноземних громадян, оздоровлених у санаторно-курортних закладах регіону.
Серед держав-постачальників туристів з лікувально-оздоровчою метою у Львівську область потрібно назвати Російську Федерацію (11815 осіб у 2004/2005 р., 39% у загальній чисельності), Білорусь (4837, 16%), Молдову (4073, 13%), Німеччину (3718, 12%), Польщу (2238, 7%) та Ізраїль (773, 2%). Дев’ять з кожних десяти іноземних туристів на Львівщині для оздоровлення і лікування обирає місто Трускавець - курорт державного значення, де діють 23 санаторії, шість пансіонатів з лікуванням, три пансіонати відпочинку, одна курортна поліклініка і база відпочинку. Тут лікують захворювання нирок і сечовивідних шляхів, шлунка, печінки, жовчних шляхів, порушення обміну речовин, супутні захворювання серцево- судинної системи. У санаторно-курортному господарстві міста зайнято 6602 працівника (на 1.10.2005), з них третина - лікарі і середній медперсонал[35].
Десята частина іноземних туристів у Львівській області оздоровлюється у місті Моршин; тут працюють 12 санаторіїв, два пансіонати з лікуванням, бальнеогрязелікарня і пансіонат відпочинку. У санаторно-курортному господарстві міста зайнято 2098 працівників (на 1.10.2005), що у середньому за рік обслуговують приблизно 40 тисяч рекреантів.
Територіальна структура лікувально-оздоровчого туризму у Львівській області, окрім Трускавця і Моршина, представлена бальнеологічними курортами Великий Любінь (один санаторій), Немирів (два санаторії і пансіонат з лікуванням), Шкло (санаторій і пансіонат з лікуванням) і
Східниця (п’ять пансіонатів з лікуванням, три пансіонати відпочинку і бази відпочинку), окремими підприємствами в Мостиському, Турківському, Жидачівському, Пустомитівському, Сокальському, Кам’янка-Бузькому і Сколівському районах. Курорти Трускавець, Моршин і Східниця є функціональним ядром санаторно-курортної галузі Карпатського регіону України.
Аналіз структурно-динамічних процесів розвитку санаторно- курортного господарства Львівської області впродовж 1995-2005 рр. виявив:
· у функціональній структурі санаторно-курортних закладів традиційно переважають санаторії і бази відпочинку;
· зупинено процес скорочення чисельності санаторно-курортних закладів і їхньої ємкості;
· зменшується кількість осіб, які лікуються і відпочивають у санаторно-курортних закладах, зокрема молоді, зростає вартість
послуг;
· суперечливою є ситуація щодо діяльності дитячих оздоровчих таборів для школярів;
· серед держав-постачальників туристів з лікувально-оздоровчою метою в область найбільшу питому вагу мають Росія, Білорусь, Молдова,