3.3 Пропозиції щодо подальшого розвитку рекреаційної сфери Львівщини

Потенціал Львівщини у санаторно-курортному лікуванні та розвитку туризму досить потужний. Тут діє 256 туристичних організацій, в яких працює понад дві тисячі осіб. За минулий рік вони прийняли 160 тисяч туристів, тридцять тисяч з яких — іноземці. Порівняно з попереднім роком це в 1,3 разу більше. На території Львівщини функціонують шість курортів, в основному бальнеологічного спрямування. Сьогодні можуть приймати відвідувачів 127 санаторіїв, які тільки за минулий рік оздоровили більш ніж 240 тисяч чоловік. Це дало змогу не лише лікувати й оздоровлювати людей, а й вирішити наші соціальні проблеми, перш за все, створювати нові робочі місця і зберігати вже існуюючі, поповнювати місцевий і державний бюджети. Так, скажімо, в загальному обсязі платних послуг на Львівщині послуги, надані санаторно-курортними і туристичними організаціями, становлять 200 млн. грн. А до бюджету було сплачено понад 30 млн. грн. Тому галузь, безумовно, заслуговує на увагу, вона оголошена пріоритетною і вже має свій вагомий вплив на структуру нашої економіки. Але ще недостатній. Аби ця галузь дійсно стала пріоритетною і не тільки в регіоні, а й в державі в цілому необхідно створити сприятливе організаційно-правове середовище. Нещодавно з’явилися закони «Про туризм» і «Про курорти», яких десять років — бо саме в них закладено механізми розвитку цих галузей. На території області — і це прецедент в Україні — прийнято закон про створення СЕЗ туристсько-рекреаційного типу «Курортополіс Трускавець».

Хоча закон «Про курорти», на мою думку, потрібно посилити підзаконними актами, яких можна нарахувати не менше десяти. На жаль, Кабмін прийняв лише дві постанови із необхідних. Тобто закон на повну силу не працює. Скажімо, згідно кодексу «Про надра», родовища і мінеральні джерела оголошені загальнодержавною власністю, але їх експлуатують здебільшого далеко не державні структури. Але якщо це — власність держави, до експлуатації родовищ мають допускатися структури із спеціальним дозволом, ліцензіями, які повинні мати відповідну базу, фахівців.

Найбільш розкрученим з наших курортів є Трускавець, хоча всі вони працюють в однаковому правовому полі. Трохи відстає Моршин, але там вже також впорядковане управління. А інші курорти — Любінь Великий, Немирів, Шкло? Вони потребують іншого підходу щодо організації управління, залучення інвестицій тощо. Якщо ж далі існуватимуть в такому режимі, можуть просто пропасти. Тому ми повинні узагальнити все краще, що є, скажімо, на курорті Трускавець, і розповсюдити досвід на інші курорти. Це варто було б робити по всій Україні… Але тільки недавно в Міністерстві охорони здоров’я створено державний департамент з питань курортів, який остаточно не укомплектований, тобто ще не має можливостей узагальнювати цю практику. Може йтися і про створення Ліги курортних міст України, куди б увійшли Хмільник, Миргород, Трускавець, закарпатські курорти, Одеса, Крим. А поки що такими узагальненнями на території Львівщини почало займатися спеціально створене управління курортів і туризму.

Крім того, важливм завданням є підготовка техніко-екологічних обгрунтувань щодо визначення територій курортними. Колись курорти місцевого чи державного значення визначалися на рівні Кабінету міністрів. Нині закон про курорти визначає, що це повноваження Верховної Ради. Однак тоді регіони повинні підготувати техніко-економічні обгрунтування, зібрати всі дані щодо потенційного курорту і т.д. Це дуже важливі функції місцевих управлінь, адже від їх роботи залежатиме подальший розвиток курортної справи.

Завдяки державній туристичній адміністрації, створеній недавно на рівні Кабміну, вперше в державному бюджеті окремим рядком визначені кошти на розвиток туристичної і санаторно-курортної справи. Невеликі, всього 1,5 млн. грн., але це вже якийсь крок. І в бюджеті області є 320 тисяч гривень на розвиток курортної й туристичної справи. Хоча ці кошти не вирішать проблеми капітальних вкладень, будівництва чи часткового переобладнання нашої бази. Вони будуть спрямовані на розробку програм з розвитку курортів і туристичної інфраструктури, інвентаризацію наявної бази, методичну роботу з пам’ятками історії та культури, проведення тренінгів, семінарів для спеціалістів.

Незважаючи на те, що всі курорти працюють в одному законодавчому полі, в одних справи йдуть, а інші тихо «вмирають». Це відбувається тому, структура управління є недоцільно організованою.

Взяти до прикладу курорт Любінь Великий. Він є філією дочірнього підприємства «Прикарпаткурорт», яке знаходиться в Моршині, тобто на відстані більше ста кілометрів. Чи можна ефективно управляти таким курортом? Відповідь зрозуміла. Тому зараз, «Укрпрофоздоровниця» погодилася з пропозицією обласноїі ухвалила надати таким філіям самостійність. Вони стануть і більш привабливими для інвесторів. Курорт Немирів, розташований в Яворівському районі на Львівщині, нині теж виводиться в окрему господарську структуру.

У 1999 році була прийнята постанова Кабінету міністрів про затвердження програми розвитку курорту Східниця. Дійсно, це дуже перспективний курорт, де сьогодні функціонує 38 джерел різних мінеральних вод. Але за ті роки, які минули з часу прийняття постанови, на його розвиток не було виділено достатнього фінансування. В області повинна діяти ще одна програма стосовно відновлення історичних і культурних пам’яток міста Жовкви. З нею така ж ситуація. Практично подібна картина з відновленням історичних місць Львова. Тому потрібно ставити питання про повернення до раніше затверджених урядових програм.

Постійно виникають суттєві непорозуміння навколо профспілкового майна. В Трускавці, наприклад, на його базі утворено ЗАТ «Трускавецькурорт», якому це майно передано в статутний фонд. Структура працює рентабельно й ефективно. Тільки минулого року місцевому бюджету було сплачено близько 12 млн. грн. податків, а в розвиток основних