розробити програми з розвитку рекреаційних, туристичних зон, курортів і частково їх фінансувати на рівні регіонів;

включити в програму відновлення історичних і культурних пам’яток місто Жовкву;

провести акціонування санаторіїв, які є державною власністю зі збереженням певного пакета акцій в руках держави, щоб привабити інвестора. Ці частки можна було б передати в управління місцевим облдержадміністраціям, які в разі неефективної роботи санаторно-курортних закладів зможуть вчасно запобігти негативним наслідкам;

вдосконалити майнові стосунки в санаторіях, які належать іншим державам;

максимально здешевити варість путівок на відпочинок, чи продавати певну їх кількість зі зменшеним комфортом, щоб залучити клієнтів їз середнім рівнем достатку;

вдосконалити і збільшити кількість митних переходів на кордоні з Польщею;

зростання курортних центрів, що розвиваються проводити за наперед вдосконаленою схемою планувань;

оновити парк автомобільного транспорту з розширенням кількості послуг, що надаються;

впровадити програму облаштування закладів дозвілля, ресторанів, кафе, барів на курортах;

Організація санаторно-курортної справи — це цілий «кошик» проблем, наявних і «підводних». Вирішувати їх потрібно у комплексі.

ВИСНОВКИ:

Львівська область відома, як одне з найкращих в Україні місць рекреації та туризму. 400 територій і об’єктів природно-заповідного фонду, зокрема державний природний заповідник “Розточчя”, 33 заказники, ботанічний сад Львівського університету, 240 пам’яток природи, 55 парків – пам’яток садово-паркового мистецтва, 61 заповідне урочище. На базі багатих природно-рекреаційних ресурсів створено санаторно-оздоровчі заклади: Великий Любінь, Моршин, Немирів, Роздол, Східниця, Трускавець, Шкло. Зоною туризму є південь області, територія Українських Карпат та Прикарпаття. Найбільші центри пізнавального туризму – Львів та інші старовинні міста з історико-архітектурними пам'ятками: Жовква, Дорогобич, Городок, Самбір, Золочів.

Для Львівщини таким стратегічним орієнтиром є туристично-рекреаційна сфера. Структурні трансформації господарства регіону в бік пріоритетної розбудови саме цього сектора економіки забезпечать збалансований високоефективний ресурсозберігаючий розвиток території.

Львівщина традиційно була областю, де перспективи туристично-рекреаційної індустрії були і залишаються одними з найкращих в Україні. природно-ресурсний та історико-культурний потенціал у поєднанні з вигідним географічним положенням в центрі Європи та існуючий багаторічний досвід і напрацювання у сфері рекреації є достатньо вагомою передумовою пріоритетного розвитку системи санаторно-курортного лікування, туризму та відпочинку, орієнтованої як на внутрішнього споживача, так і на обслуговування іноземного контингенту.

Територія Львівщини багата на бальнеологічні ресурси: мінеральні води, лікувальні грязі та озокерит.

З 8 типів мінеральних вод України 7 є на Львівщині. Найбільшими курортними центрами є Трускавець та Моршин, меншими є Східниця, Шкло та Любінь-Великий.

Принциповим моментом формування стратегії розвитку рекреації в області є питання офіційного визнання місця і ролі цієї галузі в економічній структурі і. відповідно, визначення курсу практичних дій на різних рівнях державної влади. З метою вироблення науково обґрунтованих підходів та здійснення цілісної стратегії щодо розвитку рекреаційної сфери рішенням колегії Львівської обласної державної адміністрації від 1 лютого 2002 року схвалено Концепцію розвитку санаторно-курортної сфери, туризму і відпочинку у Львівській області.

Інструментом практичної реалізації стратегії освоєння рекреаційного потенціалу на середньострокову перспективу є Програма розвитку санаторно-курортної сфери, туризму і відпочинку у Львівській області на 2003-2007 роки. Програма розроблена Інститутом регіональних досліджень НАН України разом з Львівською облдержадміністрацією та з участю спеціалістів ряду наукових установ і вузів області, фахівців-практиків.

Мета Програми - забезпечити комплексне вирішення пріоритетних проблем розвитку курортів та основних туристичних центрів області, покращити якість та розширити асортимент рекреаційних послуг, що сприятиме підвищенню конкурентоспроможності рекреаційної сфери Львівщини на вітчизняному світовому ринку рекреаційних послуг.

Зайнятість у санаторно-курортних закладах, безумовно, має найбільше значення для міст-курортів області - Моршина і Трускавця. Значні зміни відбулись у структурі оздоровчих закладів Львівської області за формами власності. Впродовж 1995-2005 рр. приватизовано 35 санаторіїв (з них три - дитячі), 22 бази відпочинку, 11 пансіонатів з лікуванням, 8 пансіонатів відпочинку, три бальнеологічні лікарні, грязелікарні. Як наслідок, сьогодні на оздоровчі заклади державної і комунальної власності припадає лише третина загальної чисельності обслугованих, що звужує можливості розвитку соціального (субсидійованого) туризму в області.

На 1.10.2005 67,8% санаторно-курортних закладів перебували у приватній власності, 27,1% - у державній, і лише 5,1% - у комунальній.

Аналіз структурно-динамічних процесів розвитку санаторно- курортного господарства Львівської області впродовж 1995-2005 рр. виявив:

· у функціональній структурі санаторно-курортних закладів традиційно переважають санаторії і бази відпочинку;

· зупинено процес скорочення чисельності санаторно-курортних закладів і їхньої ємкості;

· зменшується кількість осіб, які лікуються і відпочивають у санаторно-курортних закладах, зокрема молоді, зростає вартість

послуг;

· суперечливою є ситуація щодо діяльності дитячих оздоровчих таборів для школярів;

· серед держав-постачальників туристів з лікувально-оздоровчою метою в область найбільшу питому вагу мають Росія, Білорусь, Молдова, Німеччина, Польща та Ізраїль; 90% іноземних туристів для оздоровлення і лікування обирають місто Трускавець.

Таким чином можна зробити висновок, що на даному етапі розвитку рекреаційно-курортрна сфера не є оптимально розвиненою, ресурси не використовуються повною мірою. Для ефективного розвитку рекреаційної бази потрібно вжити ряд заходів (пропозиції подано вище).

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

Бейдик О.О. Рекреаційно-туристські ресурси України: Методологія та методи аналізу, термінологія, районування: Монографія. – К.: Видавничо-поліграфічний центр "Київський університет", 2001. – 395 с.

Вачевський М. В., Свінцов О. М. Рекреаційні можливості Трускавецько-східницького регіону.//Український бальнеологічний журнал. – 2000. - № 3,4. С. 101-106.

Вачевський М. В., Свінцов О. М. Розвиток рекреаційної сфери в Карпатському регіоні. .//Український бальнеологічний журнал. – 2002. - № 1. С. 99-104.

Гетьман В.І. Курортно-ресурсні системи Українських Карпат // Український географічний журнал. – 1999. - №3. – С.34-37. Т. 18

Гетьман В.І. Сучасний стан і перспективи розвитку курортної справи в Карпатському