Майданське державно-мисливське господарство. Організоване в Сколівських Бескидах на території Сколівського лісгоспзагу для розмноження дикої карпатської фауни — ведмедів, оленів, козуль, диких свиней, диких котів, рисі, видри, глухарів та інше. У 1965 році сюди завезено з Біловезької Пущі 10 зубрів[18; с. 138]. Зараз зубри успішно акліматизувались у Бескидах та в Шипотському мисливському господарстві на Буковині. Про це свідчать молоді їх нащадки, для яких Карпатські гори стали уже рідними.

Ландшафтні парки

Ландшафтний парк Сколівські Бескиди може був створений на базі Рожанського, Тухольського та Волосянського лісництв Славського лісгоспзагу. Геоморфологічне ця територія охоплює північні макросхили Сколівських Бескидів. Тут досить високий процент лісистості. Панівними є буково-ялицеві, ялицево-букові та смереково-ялицево-букові фітоценози. Ландшафт відзначається оригінальністю й мальовничістю. В зимовий період буває стабільний сніговий покрив, що робить парк привабливим для гірського лижного спорту.

Трускавецький ландшафтний парк. Його організувано на базі Трускавецького, Доброгостівського та Бориславського лісництв Дрогобицького лісгоспзагу для раціонального використання рекреаційних ресурсів навколо Трускавецького санаторно-курортного комплексу. В ньому протягом року лікується понад 150 тис. чоловік На території згаданих лісництв збереглись природного складу ялицево-дубові, дубово-ялицеві, ялицево-букові, буково-ялицеві та смереково-ялицево-букові ліси, що мають ландшафтно-естетичне та оздоровче значення[10; С. 23].

Моршинський ландшафтний парк. Він охоплює зелену зону навколо моршинського санаторно-курортного комплексу. В зоні поширені грабово-дубові, ясенево-дубові та частково ялицево-дубові й вільхово-дубові ліси в комплексі з післялісовими луками та сільськогосподарськими угіддями. Парк має важливе курортне та рекреаційне значення.

Ландшафтно-естетичні траси

Ландшафтно-естетична траса Верецький перевал включає зону природних комплексів уздовж шосейної та залізничної дороги від Стрия до Мукачева в басейні гірських річок Стрия, Опору, Оряви та Латориці. Тут можна ознайомитись з цікавими природними лісами та характерними ландшафтами Сколівських Бескидів, Стрийсько-Санської і Воловецько-Міжгірської Верховини, гірської групи вулканічного Вигорлат-Гутинського хребта. З Верецького перевалу (841 м) відкривається чудовий краєвид на Боржаївські полонини (Великий Верх, 1599 м) та Східні Бескиди (Пікуй, 1405 м). Траса багата цікавими пам'ятками природи. В околицях села Нижнього Синєвидного над річкою Стриєм охороняються ямненські пісковики. У Верхньому Синєвидному правий урвистий берег річки Опору збудований з менілітових сланців. До мальовничих ландшафтів належить поперечний пролом Опору між селами Дубиною і містом Сколе. У долині Святослава знаходяться потужні ямненські пісковики. Завдяки сильнорозсіченому рельєфу та наявності природних букових, ялицево-букових і буково-ялицевих лісів ця місцевість надзвичайно приваблива.

Поблизу села Климця недалеко від Верецького перевалу охороняється місцезростання представника балканської флори — бузку угорського. В околицях Підполоззя під горою Високий Камінь є цікаві відслонення палеогену, представленого грубозернистими пісковиками з слідами викопної флори. Схили гори покриті реліктовими дубовими лісами з дуба скельного, на вершині зберігся реліктовий осередок сосни звичайної.

Ландшафтно-естетична траса Ужоцький перевал охоплює ландшафтну зону від селища Турки до Ужгорода і перетинає мальовничі ландшафти Верхньодністровських Бескидів, покритих високопродуктивними буковими, ялицево-буковими і буково-ялицевими лісами, Полонинський хребет, де домінують букові ліси, і, нарешті, вулканічний Вигорлат-Гутинський хребет з характерними для нього рослинними смугами букових, дубово-букових і буково-дубових лісів із дуба скельного. З Ужоцького перевалу (889 м) можна побачити мальовничу панораму Східних Бескидів (полонина Равка, 1269 м). Полонинських Карпат (гора Остра, 1408 м).

Уздовж траси чимало резерватів і пам'яток природи. В селищах Розлучі Турківського району та Ужку Великоберезнянського району відомі мінеральні джерела. Біля Перечина збереглись цікаві відслонення з юрською викопною фауною і флорою. На лівому березі Ужа біля Ворочева є мальовничі скелі. В селі Кам'яниці можна ознайомитись з резерватом дубово-букових лісів з дуба скельного, а також з руїнами Невицького замку XIII ст. Тут же розкинулась мальовнича долина річки Ужа[5; с. 40].

Геологічні та геоморфологічні резервати й пам’ятки природи

Цікавий у науковому відношенні геологічний резерват Камінь Сокіл, розташований на лівому березі Дністра біля села Бусовиського Старосамбірського району. Тут охороняються мальовничі скелі-останці. У ярах лівобережних притоків Дністра зустрічається рідкісна фауна нижньої крейди. Заповідний об'єкт має наукове значення як стратотип. У комплексі з природними лісами має також ландшафтно-естетичне значення. В околицях села розташовані геологічні пам'ятки — відслонення у лівобережних притоках Дністра. На них збереглась викопна фауна між селами Тершевим і Спасом. Тут на лівому березі Дністра зберігся древній зсув.

Ряд цінних пам'яток неживої природи розташовано в Сколівському районі. Історико-геологічне значення мають скелі-останці в селі Уричі. Мальовничу панораму утворюють три скельні групи — Острий Камінь, Камінь та Жолоб. Видовбані печери, криниця, рештки оборонних мурів свідчать про те, що тут могла бути своєрідна твердиня оборонного поселення Тустаня.

Як цікава геологічна пам'ятка охороняються потужні блоки ямненських пісковиків у селі Крушельниці. З естетичних міркувань охорони заслуговує Турецький Камінь в селі Корчині та велетенські блоки ямненських пісковиків в урочищі Сигла біля села Труханова[2; с. 104].

Еталонне відслонення лоп'янецької підсвіти збереглось у селі Тишівниці. Пам'ятка має наукове та естетичне значення. Це можна сказати й про розріз на правому березі Опору в околицях села Верхнього Синєвидного, блоки ямненських пісковиків на горі Сигла біля Труханова, відслонення в Коростеві та в каменоломні Колодці на правому березі Опору. Для вивчення стратиграфії Сколівського району інтерес представляють пороги в руслі Оряви біля села Козьова.

Охорони заслуговує геоморфологічна пам'ятка з численними водоспадами і каскадами на Кам'янці між селами Дубиною і Кам'янкою Сколівського району, а також Писана Керниця (Керниця Довбуша) під вершиною гори Високий Верх у селі Славському Сколівського району. Остання має геоморфологічно-історичне значення.

На південь від Гребенева знаходиться геологічна пам'ятка — розріз стрийської світи. Вона