На базі комплексів історико-культурної та містобудівної спадщини в області створено 5 заповідників: державні історико-архітектурні заповідники у містах Львові та Жовкві, "Нагуєвичі" в Дрогобицькому районі, "Тустань" у Сколівському районі, державний музей-заповідник "Одеський замок" в Буському районі. На основі збережених архітектурних пам'яток в Старому Селі, Свіржі, Уневі, Золочеві, Підгірцях, Одеську, Жовкві, Крехові створений туристичний маршрут "Золота підкова".

Матеріально-технічна база рекреації. У сфері санаторно-курортного обслуговування діє 101 санаторій та пансіонат з лікуванням (63,7 % від загальної кількості закладів оздоровлення та відпочинку області). На них припадає 19,6 тис. місць (93,5% від загальної кількості), де у 2007 р. оздоровилось 236,8 тис. осіб. Заклади відпочинку Львівської області представлені пансіонатами, базами та установами 1-2 денного перебування. З трьох наявних в області пансіонатів відпочинку на 74 місця у 2001 р. діяв один, у якому відпочили та оздоровились понад 2 тис., осіб. У цьому ж році у ЗО діючих базах та інших закладах відпочинку на 2.3 тис.місць відпочило 9,2 тис. осіб та у 20 закладах 1-2 денного перебування ' 3,4 тис. осіб[20; с. 84].

У 2007 р. в області 289 підприємств володіли ліцензіями на організацію іноземного, зарубіжного, внутрішнього, масового і оздоровчо-спортивного вида туризму, а також проведення екскурсійної діяльності. Протягом 2007 р. послугам* туристичних фірм скористались 310,3 тис. осіб, у т.ч. 55,8 тис. громадян Україні що виїжджали за кордон (18%), 57.6 тис. іноземців (18,5%), включаючи країн СНД, та 56.9 тис. осіб (52%), охоплених внутрішнім туризмом.

Все більшого розвитку набувають альтернативні форми туризму: екстре-мальний, конгресовий, елітарний, зелений. Найбільшу популярність серед них у Львівській області отримав зелений туризм, який розвивається у традиційних туристичних зонах - Карпати, Передкарпаття, Розточчя. В області діє Львівський осередок спілки сприяння розвитку сільського зеленого туризму. Згідно його даних, на Львівщині нараховується понад 200 власників агроосель.

У 2007 р. в області діяло 155 підприємств готельного господарства (97 готелів, 16 мотелів, 12 кемпінгів, 15 гуртожитків для приїжджих, 15 молодіжних баз та гірських притулків), послугами яких скористались 246.8 тис. осіб, з них іноземців - 65.3 тис. осіб. Станом на 1.04.2007 р. у Львівській області сертифіковано 10 готелів, в тому числі: п’ятизірковий "Rixos Прикарпаття", чотиризіркові - "Гранд-готель", "Опера", "Леополіс", "Дністер", "Женева" (Трускавець); тризіркові — "Супутник", "Еней", "Гетьман"; двозіркові - "Жорж", "НТОН" та ін. Позитивною тенденцією протягом останніх років є формування цілої мережі великих комфортабельних закладів розміщення туристів (готелі "НТОН", "Еней", "Валентина", "Олена", мотелі "Вікінг", "Святослав" та ін.).

Обсяг реалізації в області санаторно-курортних (оздоровчих) та відпочинкових послуг у 2007 році становив 832.3 млн. грн., а їх частка у загальному обсязі платних послуг населенню склала 14,5%. Загальний обсяг реалізації послуг ліцензованими туристичними підприємствами області за аналогічний період склав 636,1 млн. грн., у тому числі іноземним туристам - 214,9 млн. грн., туристам, які виїжджали за межі України — 45,9 млн. грн. Доходи від надання місць для проживання у підприємствах готельного господарства Львівщини склали у 2007 році 126,4 млн. грн. Окрім того, 9,1 млн. грн. одержано від надання послуг структурними підрозділами у готельних закладах та 3,4 млн. грн. - від оренди готельних приміщень[16; с. 39].

2.2 Характеристика найбільших курортів Львівщини

Територія Львівщини багата на бальнеологічні ресурси: мінеральні води, лікувальні грязі та озокерит.

З 8 типів мінеральних вод України 7 є на Львівщині. Найбільшими курортними центрами є Трускавець та Моршин, меншими є Східниця, Шкло та Любінь-Великий.

Трускавець самобутній і найбільш привабливий бальнеологічний курорт Європи. На його території зосереджені великі запаси підземних мінеральних вод з 14-ма природними джерелами і покладами “гірського воску” - озокериту. Привабливість курорту забезпечує лікувальна вода “Нафтуся”, біологічно активні речовини якої розглядаються як адаптогени, здатні істотно підвищувати імунний статус організму[9; с. 68]. У Трускавці впроваджуються в курортну практику три форми оздоровлення:

- курортна медична реабілітація після оперативного втручання на шлунку, жовчних і сечовивідних шляхах;

курортне лікування хронічних захворювань нирок, жовчних шляхів, шлунка і кишечнику, сечовивідних шляхів, цукрового діабету й ожиріння, подагри й інших розладів обміну речовин;

- курортний відпочинок з оздоровленням, або профілактичне оздоровлення протягом короткочасного перебування на курорті.

Близько 170 тисяч чол. відпочивають тут щороку з всієї України і зза кордону в 23 комфортабельних санаторіях, 10 пансіонатах, 17 віллах, 14 готелях, дитячих оздоровчих таборах.[22; с. 216]

Кваліфікований медичний персонал, сучасна діагностична і лікувальна база забезпечують високу ефективність лікування.  

В Україні, окрім Трускавця, немає іншої оздоровниці, котра б мала так багато різноманітних лікувальних джерел. Викликає подив, як на такім малім терені землі зібрано стільки життєздатних вод, часом абсолютно різного типу.

Трускавецькі води з однаковим успіхом використовуються як до пиття, так і до купелі. Є п`ять основних питтєвих мінеральних джерел ("Марія", "Нафтуся", "Юзя", "Софія", "Броніслава"), усі вони різні і належать до окремих груп. На Трускавецькому родовищі розвідані різні типи підземних мінеральних лікувальних вод, які відрізняються між собою як за хімічним складом і лікувальними компонентами, так і за умовами формування.[12; с. 143]

До складу гігромінеральної бази курорту входять:

Питні лікувальні води:

„Нафтуся”

джерела №1,2,3

джерело №12

Води для зовнішнього застосування:

розсоли без специфічних компонентів

сірководневі розсоли

Мінеральна лікувальна вода „Нафтуся” видобувається на однойменному родовищі „Нафтуся” в центрі міста. Експлуатаційні запаси затверджені в ДКЗ