Основи техніки переміщення на лижах

техніка в лижних санках складається із різних способів переміщення на лижах: лижних ходів, підйомів, спусків, гальмування, поворотів. Кожний із цих способів має певну кількість різновидів. Лижні ходи, наприклад, по способу відштовхування попалицями розділяється на поперемінні й одночасні. По кількості кроків виділяють поперемінний двох кроковий і чотирьох кроковий, одночасні – без кроковий, одно кроковий і двох кроковий.

Не дивлячись на різновиди, всі способи переміщення на лижах мають подібні основні елементи: стійка лижника, лижний крок, відштовхнення палками.

Стійка або поза лижника – це такі положення його тіла, яке забезпечує надійні умови для переміщення на лижах в різних умовах середовища. Вона повинна бути звичайною.

Лижний крок являє основним елементом в техніці лижних ходів. Він включає в себе відштовхування ногою робиться рухами в суставах опорної ноги. Воно починається з розбігу ноги в коліннім суставі і закінчується виправленням носка стопи на лижу вниз – назад в мірах зціплення його з снігом. Після відштовхування нога з лижою по інерції продовжує рух назад – вверх. Потім лижник махом виносить її вперед, поступово переносить на неї масу тіла, починається скальження.

Відштовхнення лижами і палками, а також скольження складає основні етапи лижнико- гонщика, від яких залежить швидкість його переміщення.

Рухи лижами багаторазово повторюється і носить циклічний характер. По кількості закінчених рухів в одиницю часу вибирають час, тим ваші темпи його циклів робить лижни в відповідний час. На частоту рухів безкінечно збільшувати неможна, так як це приведе до порушення структури рухів і викличе передчасне втомлення лижника. Найбільш вигідні ритмічні рухи, які дозволяють лижнику зробити інтенсивну роботу і короткий час. Це основа і відрізняє майстра від новачка. Щоб придбати вміння швидко й довше перебувати на лижах, треба навчитися економно розподіляти сили. Майстер-лижник приймаючи необхідні для даного руху мишці – все другі в цей час лишаються розслабленими. Це забезпечує деяким мишцам відпочинок на ходу.

3. На лижника в ході переміщення діють зовнішні і внутрішні сили. До зовнішніх належать: сила тяжіння, сила тертя, сила тяги, сила інерції та інші. До внутрішніх сил належать сили які утворюються при взаємодії тіла лижника і сила тяги мишці, сила операющихся тканин, сила інерції частин тіла та інші. Дія цих сил міняється в залежності від того або іншого моменту ходу, рельєф місцевості, мете реологічних умов і тому подібне.

Сила тяги напружених мишці – головна сила, забезпечуючи переміщення множинами. За рахунок цих сил чоловік зберігає необхідну позу, виконує взаємні переміщення тіла, керує рухами. Сконцентровані в вибраному напрямку в момент відштовхування меж від снігу, це сили створюють прискорення тіла лижника.

Сила тяжіння тіла при спуску з гори прискорює рухи, а при підйомі вгору, навпаки, сповільнює його. Сила тертя меж до снігу в момент повзховзки – гальмує його продовження. Сила тертя впливає на кут між ногою і лижою в момент відштовхування: чим менший цей кут, тим вигідніше, так як створюються нормальні умови для відштовхування вперед і швидкість лижника зростає. Але в цей же час зменшення кута відштовхування зменшується сцепління лижі з снігом і вона буде проскользувати назад.

Відштовхнення ногою краще почати в момент, коли кут між гольнью і і опорою буде менше прямого. В залежності від умов по-скользнення відштовхування закінчуєтсяь під ризними кутами, величина яких наближається від 50 до 800. При відштовхуванні з меншим кутом не буде достатньо сцепління між межою і снігом і вона поскользнеться назад.

Сила тяги значно знижує швидкість руху лижника-гонщика, особливо при спусках з гори, рухи назустріч вітру. Для зменшення операння повітря лижник збільшує нахил вперед, приймає низьку стійку при спусках з гір.

Сили інерції утворюються при зміні швидкості і направлення рухів лижника або окремих частин його тіла. Вони бувають: позитивні – з збільшенням швидкості, негативні з її зменшенням. Центродопоміжні сили виникають в основному на поворотах і чинить як на швидкість, та і на техніку руху гонщика.

Основна задача лижника – гонщика заключається в тому, щоб як можна краще використати ті сили, які позитивно впливають із швидкості його переміщення, і нейтралізувати (знешкодити) сили, вказуючи негативні впливи. Іменно для його вивчається й здійснюється техніка переміщення на лижах.

Реферат на тему:

Основи техніки переміщення на межах

План

Основи техніки переміщення на межах

Лижний крок

Дія сил

Мета лижника