Ця програма є одним із інструментів здійснення державної регіональної політики у сфері туризму. Одним із її пріоритетних напрямків є заохочення національних та іноземних інвестицій у розвиток індустрії туризму, забезпечення становлення туризму як високорентабельної галузі економіки. Особливого значення в контексті виконання цих завдань набуває регіональна інвестиційна політика у сфері туризму.

Державна регіональна економічна політика – це сукупність організаційно-правових, економічних заходів, які здійснюються державою у сфері регіонального розвитку відповідно до її поточних і стратегічних цілей. Ці заходи спрямовані на стимулювання ефективного розвитку і розміщення продуктивних сил окремих регіонів, раціональне використання природного, виробничого, трудового потенціалу, створення сприятливих умов життєдіяльності населення, забезпечення економічної безпеки та вдосконалення територіальної організації суспільства [4, с.28].

У нашій країні існують значні відмінності і суперечності між окремими регіонами, зокрема у рівнях концентрації промисловості. Загострення економічних, екологічних і соціальних проблем у регіонах вимагає регулювання їх розвитку через установлення пріоритетів, тобто надання переваг окремим галузям господарства або видам діяльності. Особливо актуальною є проблема забезпечення населення робочими місцями, тобто розвиток галузей і видів діяльності, які могли б запобігти масовому вивільненню робочої сили і водночас сприяли створенню нових робочих місць. Активна регіональна політика в умовах реформування в країні відносин власності, реструктуризації економіки передбачає вироблення програм, які базуються на пріоритетах, встановлених державою для окремих регіонів. Для ряду регіонів стратегічною і пріоритетною галуззю є туризм. До них не відносяться Придніпровський, Донецький, Північно-Східний економічні райони, де склалися потужні індустріальні комплекси. Пріоритетною галуззю туризм став для Карпатського регіону.

Інститутом регіональних досліджень НАН України разом із Міністерством економіки України та обласними адміністраціями була розроблена „Державна програма соціально-економічного розвитку Карпатського регіону”. Нею передбачено формування у Карпатах високорозвинутого рекреаційно-туристичного та лікувально-оздоровчого комплексу міжнародного значення. Для підтвердження обгрунтованості такого вибору можна навести такі основні аргументи:

наявність багатої природно-ресурсної та історико-культурної бази рекреаційно-туристичного комплексу (800 джерел і свердловин лікувальних мінеральних вод у поєднанні із сприятливими кліматичними умовами є природною базою розвитку санаторно-курортної бази; Карпати не мають альтернативи щодо розвитку гірськолижного спорту на рівні світових стандартів);

вигідне географічне положення у центрі Європи на кордоні із п’ятьма країнами;

фактор територіальної забезпеченості суспільних потреб у рекреаційних послугах. В Україні є три регіони, які можуть задовольняти потреби у рекреаційних послугах, - Кримський, Причорноморський, Карпатський. На фоні перевантаження перших двох і зростання попиту Карпати виступають фактично єдиною територією, яка може задовольнити попит населення на оздоровлення і відпочинок;

наслідки Чорнобильської аварії (є потреба у створенні спеціалізованих оздоровниць для лікування радіаційних захворювань, яку можуть задовольнити курорти Карпат);

туризм дасть імпульс для розвитку промисловості, сільського господарства, які вимагають значних капіталовкладень;

історичний характер розвитку туризму в регіоні (наприклад, Криворівня наприкінці XIX ст. була центром відпочтнку для української інтелігенції) [2, с. 51].

Карпатський економічний район об’єднує південно-західні області України: Львівську, Івано-Франківську, Закарпатську, Чернівецьку. Площа району – 56,6 тис км2, що становить 9,4% території України. Населення району – 6 412 тис чол. (на 01.01.99) [4, с. 432] Рівень економічного розвитку району оцінюється як середній, розмір національного доходу на душу населення перевищує середньодержавний лише у Львівській області. В останні роки поглиблювалися тенденції до соціально-економічного занепаду краю внаслідок порушення виробничих зв’язків, зростання безробіття, загострення демографічної ситуації, поглиблення диспропорції у рівнях життя у містах і селах, рівнинній і гірських частинах, деградація природи Карпат, занедбання історико-культурних цінностей. Провідними галузями господарства регіону стали лісова і деревообробна, хімічна, будівельна, харчова, легка, окремі галузі машинобудування, сільське господарство, туристична індустрія. Одним із стратегічних напрямків розвитку регіону є освоєння його багатих туристично-рекреаційних ресурсів, що дасть поштовх для розвитку економіки регіону і подолання структурних диспропорцій і кризових явищ.

Велику рекреаційну цінність мають лісові та гірсько-лучні ландшафти гірських хребтів – Чорногори, Рахівського та Свидовецького масивів, Східних Бескидів та Горган, широколисто-лісові ландшафти Розточчя. У Карпатському регіоні великі запаси бальнеологічних ресурсів. Особливо виділяється трускавецька „Нафтуся”, відома своїми унікальними властивостями вода. Бальнеологічні курорти є у містах і селах всіх областей регіону: Моршин, Великий Любінь, Немирів, Шкло, Східниця, Синяк, смт Солотвино, с. Боржава, с. Черче та багато інших. Великий потенціал для екотуризму мають Карпатський біосферний заповідник, біосферний заповідник „Східні Карпати”, природний заповідник „Розточчя” природні національні парки „Синевир”, Вижницький, Карпатський, Яворівський, каньйон Дністра [2, с. 53].

Центрами історико-культурного туризму став Львів – туристична перлина України, внесена у світову спадщину ЮНЕСКО, Хотин, Коломия, Галич, Чернівці, Ужгород, Мукачеве та ін. Центром сакрального туризму є Крехівський монастир, Манявський скит. Карпатський регіон належить до найбагатших в Україні територій на пам’ятки історії та культури, найстаріші з яких розташовані в районі Дністра і Закарпаття. На території чотирьох областей взято під охорону понад 6000 пам’яток архітектури IX-XX століття. Світову славу здобула дерев’яна архітектура Карпат XIV-XIX століття. У регіоні збереглася багата духовна культура – своєрідні звичаї та обряди, народні промисли, фольклор буковинців, бойків, лемків і гуцулів. У Карпатах є всі можливості для гірськолижного туризму – це Рахівський, Сколівський район Львівщини, Верховинський район Івано-Франківщини, Вижницький район Чернівецької області, відомі центри – Ворохта, Славське, полонина Драгобрат. Набув розвитку сільський зелений туризм у малих гірських селах і хуторах (у Львівській області є центр сприяння розвитку сільського зеленого туризму).

Привабливим з точки зору інвесторів є унікальне географічне положення регіону на перетині