Для ефективного використання сприятливих чинників розвитку туристичної галузі у регіоні потрібні значні капіталовкладення – інвестиції.

Карпатський регіон становить 5-7% сукупного туристичного потенціалу України (за даними агенції ІКАР-Україна”). Регіон унікальний у розумінні туристично-рекреаційного потенціалу. Ставка робиться на розвиток сільського зеленого туризму, а потім на розвиток гірськолижних центрів. Позитивних змін законодавства очікує закродонний інвестор.

Галузь туризму Львівської області за 2002 рік принесла 3,8 млн грн у бюджет, а це стільки, скільки Івано-Франківська, Чернівецька і Закарпатська області разом взяті. Кількість іноземних туристів – 26 тис. Кількість поляків, німців, які приїхали у Львівську область, зросла у 5 разів за 2002 рік, а всього кількість туристів – у 2 рази.

Розділ 3. Туристичні інвестиції та розвиток туристичної

галузі у Карпатському регіоні

Інвестування є однією з опор, на яких будується фундамент ринкової економіки, оскільки інвестиції, зокрема іноземні, є надважливими для розвитку економіки нашої країни.

Законом України «Про інвестиційну діяльність» визначено, що інвестиції – це сукупність усіх видів майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької діяльності, в результаті якої створюється прибуток (дохід) або досягається соціальний ефект. До названих цінностей можуть належати:

кошти, цільові банківські вклади, паї, акції, інші цінні папери;

рухоме та нерухоме майно (будинки, споруди, устаткування, інші матеріальні цінності);

сукупність технічних, технологічних, комерційних та інших знань, оформлених у вигляді технологічної документації, навичок, виробничого досвіду, необхідних для організації того чи іншого виду виробництва, але незапатентованих («ноу-хау»);

права користування землею, водою, ресурсами, будинками, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права;

інші цінності.

Особливу роль у сучасних умовах України відіграють іноземні інвестиції.

Іноземні інвестиції – цінності, які вкладаються іноземними інвесторами в об’єкти інвестиційної діяльності відповідно до законодваства України з метою отримання прибутку або досягнення соціального ефекту.

Цілеспрямований вплив регіональних структур державного управління для всіх учасників інвестиційного процесу в інтересах досягнення встановлених цілей економічного розвитку регіону і є суттю регіональної політики.

Стійке зростання економіки означає не тільки припинення спаду виробництва і подолання кризових явищ, але і вихід господарського комплексу регіону на режим стабільного соціально-економічного зростання.

Інвестиційні пріоритети тієї чи іншої галузі визначаються здатністю підприємств забезпечити високу і швидку рентабельність інвестицій. З цієї точки зору Прикарпаття, де зосереджений значний рекреаційний потенціал, сприятливі природні та кліматичні умови, необхідна для обслуговування рекреаційної галузі інфраструктура, є дуже перспективним регіоном. До того ж, світова практика свідчить, що саме ця галузь є однією з найбільш ефективних для інвестування.

Є два шляхи розвитку туристичної індустрії:

за „принципом равлика”. Він передбачає здійснення крапкових проектів, проведення одноденних екскурсій, найдешевших турів, а потім розширення кола послуг, географії прийому і країн прибуття. Отримані прибутки потрібно вкладати у реконструкцію наявної і створення нової матеріально-технічної бази туризму. Але відбудова при цьому може розтягнутися на декілька десятиліть [3];

за „принципом вибуху”. Він передбачає залучення потужних інвестицій, які би спрямовувалися не лише на створення матеріально-технічної бази, а й на ефективну рекламну кампанію.

Важливим завданням у інвестуванні туристичної сфери Карпатського регіону є визначення ролі органів місцевого самоврядування. Місцева влада повинна здійснювати інвестиції для оновлення та підтримки у належному стані місцевих ресурсів для надання базових послуг. Небагато інвесторів можуть бути зацікавленими у місті, яке не може забезпечити ефективне та своєчасне регулярне виконання базових послуг (постачання води, газу, ремонт доріг). Нездатність надання цих послуг може відштовхнути потенційні капіталовкладення.

Великою є роль органів місцевої влади у роботі з інвестиційними проектами. Вона полягає у

налагодженні конструктивного діалогу з конкретними пошукачами інвестицій (місцеві підприємства) та спеціалізованими консультаційними установами, які займаються просуванням інвестиційних можливостей країни та окремих територій (торгово-промислові палати, агенції регіонального розвитку, аналітичні центри);

створення і постійне оновлення бази даних інвестиційних проектів області, в тому числі на веб-сайті області.

застосування раціональних і ділових підходів при безпосередніх контактах з потенційними інвесторами;

здійснення постінвестиційної підтримки проекту, яка має полягати у забезпеченні стабільних умов діяльності підприємства після здійснення інвестицій, вирішення можливих проблем із свавіллям регуляторних органів [Київський інститут реформ, 12, 13].

Існує потреба проведення дослідження наявного і потенційного попиту на туристичні послуги і здійснення інвестицій для розвитку з метою модернізації туристичного продукту та туристичної інфраструктури. Необхідним є проведення достовірних маркетингових аналізів, сегментації ринку, а також оцінок реальної туристичної та інвестиційної привабливості регіону та оптимальних шляхів його подальшого розвитку.

Стан інвестиційного процесу у туризмі не задовольняє вимог сучасної економіки. Недостатнє інвестиційне забезпечення зумовило старіння основних фондів. Багато об’єктів (готелі, турбази) перебувають у стані незавершеного будівництва. З огляду на обмеженість внутрішніх інвестиційних ресурсів в умовах трансформації економіки від планової до ринкової важливо об’єктивно оцінити роль зовнішніх капіталів для активізації інвестиційного процесу. Прямі інвестиції, які формують статутні капітали підприємств з іноземними інвестиціями, за нинішнього стану економіки є бажаними з багатьох причин, оскільки вони

дають змогу модернізувати виробництво без створення заборгованості;

зберігають та створюють нові робочі місця;

показують шляхи досягнення максимальної ефективності та рентабельності інвестицій.

На сьогодні в економіку карпатських областей вклади іноземних інвестицій зростають. Проте у транспортні, будівельні підприємства, готелі та ресторани обсяги вкладень прямих інвестицій не перевищують 1%.

Обсяг іноземних інвестицій недостатній порівняно із потребами економіки. Несприятливий інвестиційний клімат позначається на завданнях, які ставлять перед собою інвестори: мета переважної більшості з них полягає у якнайшвидшому отриманні прибутку, тому значна частина інвестицій укладається в торгівлю, сферу послуг, посередницьку діяльність.

При аналізі структури вкладеного в економіку регіону капіталу нерезидентів простежується тенденція збільшення питомої ваги майнових внесків. Зазначена тенденція