Розмір іноземної інвестиції незначний, наприклад, у середньому по Івано-Франківській області він становив 252 тис дол США, а в Китаї середній інвестиційний пакет дорівнює приблизно 3 млн дол США [18].

Іноземні інвестиції у нас носять короткостроковий характер і розрахований на швидке обертання у сфері торгівлі та послуг. Середній іноземний інвестор, здатний задовольнити багатомільйонні інвестиційні потреби, ще не прийшов в регіон. Серед іноземних співзасновників переважають дрібні фірми і фізичні особи.

Ситуація ускладнюється низьким іміджем України на світовому інвестиційному ринку. За всіма рейтингами вона посідає останні місця щодо привабливості свого інвестиційного клімату і перші місця щодо ризику інвестування.

Не відповідає потребам і можливостям регіону і внутрішній інвестиційний клімат. На основі аналізу інвестиційної діяльності в регіоні Київським інститутом реформ було розраховано рейтинг інвестиційної привабливості областей, згідно з яким Івано-Франківська область у 2002 році розташувалася на 17-му, Чернівецька і Закарпатська – відповідно на 18 і 19 місцях, а Львівська область – на 6 місці. При цьому було враховано 80 показників, які характеризують економічний стан областей і рівень розвитку фінансової, ринкової, транспортної, телекомунікаційної, інформаційної інфраструктури, стан розвитку людських ресурсів, діяльність органів місцевої влади у сфері приватного підприємництва [18].

Розділ 4. Вивчення інвестиційної привабливості регіону

(проект „Туристичний потенціал Західної України)

Інститут Туризму (Варшава), Львівський Національний університет ім. Івана Франка, Київський університет туризму, економіки і права у рамках спільного проекту „Туристичний потенціал Західної України” за підтримки програми „Польсько-американсько-українська ініціатива про співпрацю” (PAUCI) розробили матеріали до регіонального семінару „Напрямки і можливості інвестицій у туристичну галузь Львівської області”. Головними цілями проекту „Туристичний потенціал Західної України” є підготовка аналізів і рішень, які стосуються можливостей розвитку сектору туризму на Західній Україні для підтримки органів державної адміністрації та місцевого самоврядування у сфері діяльності щодо модернізації українського господарства і пов’язаної з ним інфраструктури послуг. Проект охоплює 5 завдань, основною метою яких є проведення аналізу можливостей подальшого розвитку туризму у прикордонних областях Західної України. Ці матеріали будуть початковим етапом для впровадження програм розвитку і конкретних інвестиційних проектів у туристичну галузь Карпатського регіону.

Дослідження, проведені у Львівській області у рамках проекту „Туристичний потенціал Західної України”, базуються на досвіді польських спеціалістів у галузі туризму і є новим підходом до оцінки туристичної інвестиційної привабливості територій. Такий підхід до дослідження туристичної інвестиційної привабливості регіонів України застосовано вперше. Тому доцільно розглянути основні положення проекту.

Львівська область – це найбільша і найкраще розвинута економічно область Карпатського регіону. Вона має добре розвинуту транспортну інфраструктуру і виступає головним транзитним коридором у Євразійській комунікаційній мережі Європейський Союз – Україна – Росія та країни Кавказу, Центральної і Східної Азії. Через область проходять транзитно-туристичні осі: міжнародні автомагістралі Е-5 (Київ – Львів – Ліссабон), Е-17 (Львів – Люблін – Варшава), Е-40 (Львів – Франкфурт – Краків), Е-471 (Львів – Стрий – Чоп). Залізничне сполучення дозволяє дістатися до Варшави, Кракова, Москви, Мінська, Праги, Братіслави, Афін, Бухаресту і Софії, Відня. Львів має пряме залізничне сполучення з усіма обласними центрами України і основними регіонами держав СНД. Розробляються плани оновлення залізничної ділянки від Львова до польського кордону: будівництво 84-кілометрової колії, заміна колії радянского стандарту на колії європейського зразка [7].

Міжнародний аеропорт у Львові обслуговує рейси до Варшави, Франкфурта, Москви. Сьогодні вздовж автошляхів міжнародного і регіонального значення, які активно використовуються туристами, формується розгалужена інфраструктура приватних готелів, кемпінгів, ресторанів, сервіс-центрів, що здійснюють обслуговування транзитно-туристичних потоків на рівні європейських стандартів. Щільність автодорожної мережі становить 0,37 км/км2 (середнє значення по Україні – 0,17 км/км2). Це дає змогу охопити кільцевими екскурсійно-туристичними маршрутами панівну більшість природних та історико-культурних атракцій області. Протяжність області з півночі на південь складає 250 км, це зумовлює природну зональність ландшафтів: подільських, поліських, передгірських і карпатських. Завдяки вододільному положенню області на Львівщині беруть початок одні з найбільших рік Центрально-Східної Європи – Дністер і Західний Буг.

Багата область і на об’єкти історико-культурної спадщини, яких нараховуєтся понад 3,5 тис. Більше двох тисяч охоронних об’єктів розміщені у м. Львів; історико-культурний ансамбль його центральної частини включений у 1998 році до списку світової спадщини ЮНЕСКО. З 1996 року в області має місце тенденція стабільного зростання туристично-екскурсійного потоку, у 2002 році екскурсійними послугами скористалося 150 тис гостей [7].

Внутрішньообласний розподіл туристичних потоків на Львівщині здійснюється в радіальному напрямку від Львова, який виступає одним з найбільших центрів туристичного притягання в Центрально-Східній Європі.

Провідне місце у структурі туристичної діяльності Львівщини займає санаторно-курортне лікування та відпочинок (діє 81 санаторій та пансіонат з лікування, у яких у 2001 році оздоровились 216,8 тис осіб). Заклади відпочинку Львівської області представлені пансіонатами, турбазами. В області діє 269 підприємств, ліцензованих на організацію іноземного, зарубіжного, внутрішнього, масового і оздоровчо-спортивного видів туризму, а також проведення екскурсійної діяльності. У 2001 році послугами туристичних фірм скористалися 110,3 тис осіб. З них 23% виїжджали за кордон, 25% - іноземні туристи, 52% охоплені внутрішнім туризмом.

Все більшого розвитку набувають