призводить до зменшення вкладень капіталу у грошовій формі. Це свідчить про те, що іноземні інвестиції часто спрямовуються не стільки на реальне інвестування і налагодження виробництва, скільки на формування сприятливих умов для імпорту в Україну. Значна частка іноземних інвестицій використовується для придбання, переважно шляхом імпорту, автотранспортних засобів та офісного обладнання (комп’ютерів, засобів зв’язку, меблів тощо) та для імпорту технологічного обладнання. Така роль іноземних інвестицій не може влаштовувати економіку регіону.
Розмір іноземної інвестиції незначний, наприклад, у середньому по Івано-Франківській області він становив 252 тис дол США, а в Китаї середній інвестиційний пакет дорівнює приблизно 3 млн дол США [18].
Іноземні інвестиції у нас носять короткостроковий характер і розрахований на швидке обертання у сфері торгівлі та послуг. Середній іноземний інвестор, здатний задовольнити багатомільйонні інвестиційні потреби, ще не прийшов в регіон. Серед іноземних співзасновників переважають дрібні фірми і фізичні особи.
Ситуація ускладнюється низьким іміджем України на світовому інвестиційному ринку. За всіма рейтингами вона посідає останні місця щодо привабливості свого інвестиційного клімату і перші місця щодо ризику інвестування.
Не відповідає потребам і можливостям регіону і внутрішній інвестиційний клімат. На основі аналізу інвестиційної діяльності в регіоні Київським інститутом реформ було розраховано рейтинг інвестиційної привабливості областей, згідно з яким Івано-Франківська область у 2002 році розташувалася на 17-му, Чернівецька і Закарпатська – відповідно на 18 і 19 місцях, а Львівська область – на 6 місці. При цьому було враховано 80 показників, які характеризують економічний стан областей і рівень розвитку фінансової, ринкової, транспортної, телекомунікаційної, інформаційної інфраструктури, стан розвитку людських ресурсів, діяльність органів місцевої влади у сфері приватного підприємництва [18].
Розділ 4. Вивчення інвестиційної привабливості регіону
(проект „Туристичний потенціал Західної України)
Інститут Туризму (Варшава), Львівський Національний університет ім. Івана Франка, Київський університет туризму, економіки і права у рамках спільного проекту „Туристичний потенціал Західної України” за підтримки програми „Польсько-американсько-українська ініціатива про співпрацю” (PAUCI) розробили матеріали до регіонального семінару „Напрямки і можливості інвестицій у туристичну галузь Львівської області”. Головними цілями проекту „Туристичний потенціал Західної України” є підготовка аналізів і рішень, які стосуються можливостей розвитку сектору туризму на Західній Україні для підтримки органів державної адміністрації та місцевого самоврядування у сфері діяльності щодо модернізації українського господарства і пов’язаної з ним інфраструктури послуг. Проект охоплює 5 завдань, основною метою яких є проведення аналізу можливостей подальшого розвитку туризму у прикордонних областях Західної України. Ці матеріали будуть початковим етапом для впровадження програм розвитку і конкретних інвестиційних проектів у туристичну галузь Карпатського регіону.
Дослідження, проведені у Львівській області у рамках проекту „Туристичний потенціал Західної України”, базуються на досвіді польських спеціалістів у галузі туризму і є новим підходом до оцінки туристичної інвестиційної привабливості територій. Такий підхід до дослідження туристичної інвестиційної привабливості регіонів України застосовано вперше. Тому доцільно розглянути основні положення проекту.
Львівська область – це найбільша і найкраще розвинута економічно область Карпатського регіону. Вона має добре розвинуту транспортну інфраструктуру і виступає головним транзитним коридором у Євразійській комунікаційній мережі Європейський Союз – Україна – Росія та країни Кавказу, Центральної і Східної Азії. Через область проходять транзитно-туристичні осі: міжнародні автомагістралі Е-5 (Київ – Львів – Ліссабон), Е-17 (Львів – Люблін – Варшава), Е-40 (Львів – Франкфурт – Краків), Е-471 (Львів – Стрий – Чоп). Залізничне сполучення дозволяє дістатися до Варшави, Кракова, Москви, Мінська, Праги, Братіслави, Афін, Бухаресту і Софії, Відня. Львів має пряме залізничне сполучення з усіма обласними центрами України і основними регіонами держав СНД. Розробляються плани оновлення залізничної ділянки від Львова до польського кордону: будівництво 84-кілометрової колії, заміна колії радянского стандарту на колії європейського зразка [7].
Міжнародний аеропорт у Львові обслуговує рейси до Варшави, Франкфурта, Москви. Сьогодні вздовж автошляхів міжнародного і регіонального значення, які активно використовуються туристами, формується розгалужена інфраструктура приватних готелів, кемпінгів, ресторанів, сервіс-центрів, що здійснюють обслуговування транзитно-туристичних потоків на рівні європейських стандартів. Щільність автодорожної мережі становить 0,37 км/км2 (середнє значення по Україні – 0,17 км/км2). Це дає змогу охопити кільцевими екскурсійно-туристичними маршрутами панівну більшість природних та історико-культурних атракцій області. Протяжність області з півночі на південь складає 250 км, це зумовлює природну зональність ландшафтів: подільських, поліських, передгірських і карпатських. Завдяки вододільному положенню області на Львівщині беруть початок одні з найбільших рік Центрально-Східної Європи – Дністер і Західний Буг.
Багата область і на об’єкти історико-культурної спадщини, яких нараховуєтся понад 3,5 тис. Більше двох тисяч охоронних об’єктів розміщені у м. Львів; історико-культурний ансамбль його центральної частини включений у 1998 році до списку світової спадщини ЮНЕСКО. З 1996 року в області має місце тенденція стабільного зростання туристично-екскурсійного потоку, у 2002 році екскурсійними послугами скористалося 150 тис гостей [7].
Внутрішньообласний розподіл туристичних потоків на Львівщині здійснюється в радіальному напрямку від Львова, який виступає одним з найбільших центрів туристичного притягання в Центрально-Східній Європі.
Провідне місце у структурі туристичної діяльності Львівщини займає санаторно-курортне лікування та відпочинок (діє 81 санаторій та пансіонат з лікування, у яких у 2001 році оздоровились 216,8 тис осіб). Заклади відпочинку Львівської області представлені пансіонатами, турбазами. В області діє 269 підприємств, ліцензованих на організацію іноземного, зарубіжного, внутрішнього, масового і оздоровчо-спортивного видів туризму, а також проведення екскурсійної діяльності. У 2001 році послугами туристичних фірм скористалися 110,3 тис осіб. З них 23% виїжджали за кордон, 25% - іноземні туристи, 52% охоплені внутрішнім туризмом.
Все більшого розвитку набувають