Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т.2 /Редкол.: С.В.Мочерний (відп.ред.) та ін. – К.: Видавничий центр „Академія”, 2001. – 848 с.

Напрямки і можливості інвестицій у туристичну галузь Львівської області // Матеріали регіонального семінару у рамках проекту „Туристичний потенціал Західної України” за підтримки програми PAUCI (Польсько-американсько-українська ініціатива про співпрацю) – Львів, 9 вересня 2003 р.

Програма розвитку туризму в Івано-Франківській області на 2002–2010 роки, затверджена рішенням обласної ради від 22.11.2002. № 85-4/2002 // http://www.if.gov.ua/

Програма сприяння залученню інвестицій в економіку Івано-Франківської області на 2002 – 2005 рр., затверджена розпорядженням облдержадміністрації від 11.01.2002р. № 11 // http://frtt.if.gov.ua/

Державна програма розвитку туризму на 2002 – 2010 роки, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2002 року №583 // http://rada.gov.ua

Ольга Швагуляк-Шостак. Інвестиції — на карту // Контракти. – 17.11.2003. - № 46.

http://www.ir.org.ua

http:// business.fortunecity.com/recession/848/index1.html

Василь Бедзір. Реалії туристичної мрії // Зелені Карпати. – 2002. – 1-2 (15-16)

додатки

Додаток 1. Перелік організацій, які сприяють розвитку туризму у Карпатському регіоні

Рада з туризму Карпатського регіону. Вона створена для підтримки туристичної галузі Карпатського регіону, поєднання зусиль та ресурсів і координації заходів, спрямованих на просування та маркетинг турпродукту Закарпатської, Івано-Франківської, Львівської та Чернівецької областей. Мета цієї організації – зростання потоку кількості туристів до регіону та збільшення грошових надходжень туристичної галузі від реалізації сукупних послуг. Завдання: маркетинг та просування туристичного регіону, підтримка позитивного іміджу Карпатського регіону України, представлення його на міжнародних туристичних виставках, видання туристичних довідників, карт і буклетів, просування та рекламні кампанії у засобах масової інформації, лобіювання інтересів місцевих туристичних організацій в органах місцевого самоврядування. Раду створили облдержадміністрації областей Карпатського регіону за підтримки проекту TACIS ЄС;

Грамадська українська організація Спілка сприяння розвитку сільського зеленого туризму;

Львівська туристична агенція при підтримці Львівської міської ради і Міністерства міжнародного розвитку Великобританії (DFID);

Національна туристична організація;

Центр сприяння розвитку сільського зеленого туризму у Львівській області;

Львівська асоціація розвитку туризму (ЛАРТ). Нею була розроблена „Стратегія розвитку туризму у Львові до 2005 року” за участю представників державного і приватного секторів та інспекторів DFID;

Український туристичний інформаційний центр;

Фонд Євразія. Ним реалізується пілотна Програма розвитку сільського зеленого туризму у рамках приватного напряму „розвиток приватного підприємництва”;

Міжнародна фінансова корпорація, яка реалізує проект розвитку агробізнесу в Україні;

Проект підтримки розвитку туризму за сприяння TACIS;

Дворічний проект створення життєздатного інституційного середовища та механізмів для сталого розвитку сільських громад Яремчі через розвиток туристичної індустрії. Реалізацію проекту здійснювала Рада з туризму Карпатського регіону. Проектом передбачено створити фонди розвитку громади та об’єднати їх в інституційну мережу, а також створити туристичні інформаційні центри при фондах розвитку громад. Вони надаватимуть платні послуги бізнесменам, місцевим мешканцям і туристам: навчання, консультації, доступ до Інтернету, інформаційних матеріалів, реклама та промоціонування бізнесу, впровадження систем сертифікації туристичних фірм. Основне фінансування – від Карпатського Фонду, а також місцевих органів влади та бізнесменів.

Додаток 2. Складові частини регіональної інвестиційної програми

мета РІП та зв’язок з іншими нормативно-правовими документами;

проведення SWOT-аналізу конкурентних переваг регіону порівняно з іншими регіонами країни (оцінка існуючих потреб та можливостей залучення інвестицій, визначення орієнтирів при залученні інвестицій);

проведення попереднього вивчення попиту на інвестиційні ресурси в регіоні (регіональні потреби, ступінь залежності від імпорту, оцінка платоспроможності кінцевих користувачів продукції регіону, наявність довгобудів / законсервованих виробництв та ін.);

оцінка регіональних інвестиційних ризиків (соціально-економічних, політичних, екологічних та ін.), в тому числі на основі опитування інвесторів, які вже працюють в регіоні, і створення системи регіональних гарантій інвестиціям;

можливості самоінвестування регіону (залучення коштів внутрішніх інвесторів – підприємств та населення, можливості бюджетного фінансування інвестиційних програм, емісія муніципальних облігацій);

план заходів органів місцевої влади зі створення сприятливих умов для інвесторів і розвитку інвестиційної інфраструктури;

план підготовки законодавчих, нормативних і методичних документів;

інформаційне забезпечення просування інвестиційного іміджу регіону;

додатки: перелік розроблених інвестиційних проектів, перелік об’єктів незавершеного будівництва, економічні розрахунки тощо. [Київський інститут реформ, 12, 13]