культурна і духовна спадщина, традиційна гостинність. Однак, рекреаційно-туристичні ресурси країни не на належному рівні облаштовані та в неповній мірі затребувані. Тому доцільно звернути увагу на розробку і використання механізму туристичної ренти. Важливо знайти необхідні важелі впливу на туристичний ринок як з боку держави, так і з боку підприємців. Можна до певної міри стверджувати, що для стратегічного формування ринку туристичних послуг в Україні є необхідні соціальні, економічні та історичні передумови. До головних стратегічних напрямків розвитку рекреаційно-туристичного комплексу і формування ринку туристичних послуг в Україні можна віднести:
- забезпечення загальнодержавної та регіональної
підтримки туризму, залучення до його розвитку як
державних, так і підприємств інших форм власності, а також окремих громадян;
- створення розвиненої туристичної інфраструктури з метою надання якісних і різноманітних послуг туристам;
забезпечення пріоритетності вітчизняного внутрішнього та іноземного (в'їзного) туризму на основі використання туристичних ресурсів, національної історико-культурної спадщини українського народу;
- розвиток інформаційно-рекламної та маркетингової
діяльності;
- підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації
кадрів для потреб рекреаційно-туристичної діяльності.
Ці та інші напрямки визначають орієнтири і пріоритети розвитку рекреаційно-туристичної діяльності в Україні. В її основу мають бути покладені регіональні цільові програми та бізнес-плани.
Використана література
1. Айгистова О. В. Введение в бизнес туроперейтинга. - М, 1997.
2. Зорин И. Альтернативи ЗКОНОМИЧЄСКИХ маршрутов российского туризма // Федеральная газета. 1998. — № 12.
3. Козырев В. М. Развитие ЗКОНОМИЧЄСКИХ механизмов туристической деятельности // Актуальньїе проблеми туризма. - М, 1997.
4. Стратегія економічного і соціального розвитку України (2004 - 2015 роки) «Шляхом Європейської інтеграції» / Авт. Кол.: А. С.
5. Гальчинський, В.М. Геєць та ін. / - К.: ІВЦ держкомстату України, 2004.