Аналіз і оцінка діяльності туристичних фірм та туроператорів Івано – Франківська

1 Основи туристичного бізнесу

1.1 Класифікація туризму : види і форми

Класифікація видів туризму слугує основою для розробки цільових та регіональних програм з використанням елементів національної культури, галузевих економічних нормативів, для різноманітного розвитку територій, захисту екосистем, ефективного стимулювання традиційних місцевих промислів, вирішення проблем підвищення життєвого рівня населення тощо.

Вона дає змогу з більшою точністю визначити місце туристичної галузі серед інших галузей економіки, розрахувати внесок, який може забезпечити туризм у виробництві ВВП, отже, більш цілеспрямовано підходити до створення ефективних систем управління економікою в цілому і туризмом зокрема.

Розглянемо класифікацію видів туризму, а також критерії такої класифікації. Згідно з формальним та функціональним підходами туризм можна поділити на декілька різновидів.
За економічними ознаками, а саме, в залежності від впливу туризму на бюджет країни і її регіонів, туризм можна поділити на такі форми як активний і пасивний.

Приїзд іноземних туристів в країну, в який-небудь регіон країни називають активним туризмом. Він служить фактором ввозу грошей (валюти) в дану країну чи регіон. Виїзд громадян даної країни чи регіону в інші держави являється пасивним туризмом.
За метою поїздки – рекреаційний, пізнавальний, науковий, діловий.
Залежно від характеру організації та інтенсивності обслуговування: організований або плановий, неорганізований або самодіяльний.
За чисельністю розрізняють: індивідуальний, сімейний, груповий.

За тривалістю подорожі виділяють короткочасний і тривалий туризм.
В залежності від віку туристів, розрізняють дитячий, молодіжний і зрілий.
В залежності від засобів пересування розрізняють туризм з використання особистого і громадського транспорту, що належить турфірмі або орендується нею.

Виходячи з цього, туризм поділяється на такі види як, автотуризм, караванний круїз, морський і річний круїз.
За методом розміщення туризм ділиться на стаціонарний і рухомий. Стаціонарний туризм пов’язаний з постійним місцем розміщення туриста на весь період путівки. Рухомий туризм – це туризм, пов’язаний з подорожуванням (круїзи, тури).
За інтенсивністю туристичних путівок розрізняють туризм постійний і сезонний. Постійний – це круглорічне і більш-менш рівномірне відвідання туристичних місць (міст, курортів). Сезонний туризм пов’язаний з відвіданням туристичних місць тільки в певну пору року.
 За видом використання природних ресурсів – лікувальний, екологічний, гірський, водний, олімпійський, пішохідний
За джерелами фінансування туризм поділяється на комерційний і соціальний.

Останнім часом велику увагу привертає розвиток прикордонного (сусідського) туризму — короткострокових міжнародних туристичних подорожей в прикордонні райони сусідньої країни.
За інтенсивністю туристичних потоків туризм поділяється на постійний (відносно рівномірне відвідування туристичних районів та населених пунктів протягом року) та сезонний (відвідування в певну пору року).

В свою чергу, в сезонному туризмі розрізняють односезонний та двосезон-ний. Односезонний туризм поширений в тих районах, які відвідуються туристами в певну пору року, переважно влітку або зимою. Двосезонний — характеризується наявністю туристичних потоків, наприклад, як літом, так і зимою.
В зв'язку з цим, слід визначити поняття «піковий» та «мертвий» сезони. «Піковий* сезон характеризується інтенсивними туристичними потоками, а «мертвий* — послабленими або навіть їх відсутністю.
За віком учасників подорожі відрізняють дитячий, молодіжний та туризм дорослих людей (іноді окремо характеризують, так званий туризм, «третього віку»).
Види туризму визначаються метою туристичної подорожі. М.П. Крачило пропонує відокремлення курортно-лікувального, культурно-розважального, пізнавально-ділового або спеціалізованого, релігійного, промислового туризму. В сучасних умовах великого значення набуває конгресний туризм, окремо розглядається культурний, пізнавальний, рекреаційний, соціальний, екологічний, елітарний, туризм співвітчизників (ностальгічний).
В залежності від способів пересування, транспортних засобів, якими користуються туристи, туризм поділяється на такі види: автомобільний, автобусний, мотоциклетний, авіаційний, морський, річковий, залізничний, гужовий, велосипедний, пішохідний, лижний, водний, підводний, спелеологічний, комбінований або змішаний.

В залежності від рівня мобільності та способу пересування туризм, умовно, можна поділити на активний (пішохідний, гірський, лижний, водний, велосипедний, автомобільний, мотоциклетний, спелеологічний) та пасивний (залізничний, автобусний, морський та авіаційний).
Слід зауважити, що термін активний туризм розуміється в міжнародному туризмі як відвідування даної країни жителями інших країн, а пасивний — виїзд громадян до інших країн. При цьому пропонується 9 основних класифікацій (Табл.1.).

У Законі України „Про туризм" подається інший поділ. Вказано, що туризм є іноземний, внутрішній та зарубіжний. До першого належать іноземці, котрі подорожують територією України, до другої - особи, котрі подорожують в межах своєї країни, і до третьої групи належать громадяни України, які подорожують за кордоном. Вважаємо цю класифікацію (за напрямом здійснення туристичної подорожі) недостатньою для законодавчої бази, хоча цілком виправданою з погляду держави, адже пріоритетним видом туризму для України залишається іноземний (в'їзний) туризм як вагомий чинник поповнення валютними надходженнями державного бюджету та створення додаткових робочих місць. За джерелами фінансування туризм поділяється на комерційний і соціальний.

Залежно від мети подорожі туризм поділяють на:

Пригодницький туризм - туризм пов'язаний із фізичними навантаженнями, а іноді і з небезпекою для життя. При організації таких турів, пригоди можуть бути підготовлені спеціально і