34; готельно-ресторанний комплекс «Козацький стан» на 58 номерів по Бориславському шосе; 18 тризіркових готелів; готельно-ресторанний комплекс на 24 номери по проспекту 40-річчя Жовтня, 87-а.
У м.Києві туристичною діяльністю займаються 1320 туристичних підприємств.
Київ має цінні курортологічні ресурси, цілісні лісо озерні природні комплекси з комфортними мікрокліматичними характеристики. Сприятливі природні умови Києва зумовили формування та розвиток двох кліматичних курортів загальнодержавного значення: Пуща-Водиця та Конча-Заспа. Мережа санаторно-курортних та оздоровчих закладів нараховує 53 об’єкти. Серед них: 8 – санаторіїв, 10 – дитячих санаторіїв, 11 – санаторіїв-профілакторіїв, 20 пансіонатів та баз відпочинку, 4 – оздоровчі комплекси. Загальна кількість стаціонарних ліжко-місць – 7267, площа – 262,17 га.
Природний комплекс надає широкий діапазон можливостей для здійснення різноманітних видів відпочинку.
У межах Києва формуються великі території масового відпочинку, до яких входять 16 парків культури і відпочинку та 67 парків відпочинку. Улюбленими місцями відпочинку киян є також три ботанічні сади, зоопарк, НК «Експоцентр Укрвїни, Музей народної архітектури і побуту, зони історико-культурних заповідників, ділянка для гольф-клубу в урочищі Оболонь, зони історико-культурних заповідників, зокрема Феофанія, Пирогово-Китаєво. Загальна площа паркових територій складає 3902.4 га. Парки і гідропарки долини р.Дніпро є своєрідним водно-зеленим діаметром, який має довжину до 30 км і ширину від 1.5 до 5 км. Він включає нагірні парки (Володимирська гірка, Хрещатий, Маріїнський, Міський сад, Аскольдова могила, парк Слави, Печерський, ботанічний сад НАНУ, парк 1500-річчя Києва на Лисій горі) та парки –заплави (парк Дружби народів в урочищі Чорторий, парки на Трухановому, Долобецькому, Венеціанському островах).
Мережу місць масового відпочинку доповнюють спортивні парки, що формуються на базі великих спортивних комплексів, відвідування яких зумовлено як оздоровчими, так і спортивно-видовищними функціями. До числа спортивних парків віднесено 20 об’єктів загальною площею 159 га. Лісопаркові території розташовані в межах трьох лісопаркових господарств (Дарницького, Святошинського, Конча-Заспівського) загальною площею 4837 га. Лугопаркові території і луки з близьким до них характером використання та рекреаційними навантаженнями розміщені в урочищі Жуків острів (400 га) та в районі курорту Конча-заспа (520 га). Загальна площа територій масового відпочинку складає 40880 га.
Загальна площа всіх зелених насаджень у межах міської смуги становить 56.5 тис.га, тобто на одного мешканця міста припадає 214 м2.
Аналіз туристичних потоків у розрізі областей України свідчить, що м.Київ є безперечним лідером майже в усіх основних показниках туристичної
діяльності. Так, Київ займає перше місце серед інших міст України в загальній кількості обслуговуваних туристів (в 2007 р. київськими тур фірмами обслужено 1 млн 814 тис. осіб), у в’їзному туризмі (в 2007 р. місто відвідали 286.901 тис. іноземних туристів), в обсязі наданих туристичних послуг (у 2007 р. обсяг наданих послуг склав 3 млрд 209 млн 300 тис. грн.).
У Києві нараховується 140 парків, 35 зон відпочинку біля води та 39 – на території міських лісів.
Нині у місті Києві визначено 21 туристичну зону, які створюють 4 великомасштабні рекреаційні зони.
На сьогодні у м.Києві діють 110 тематичних екскурсійних маршрутів. Для іноземних туристів особливу увагу представляють такі об’єкти екскурсійного показу, як Софійський, Михайлівський собори, Андріївська та Кирилівська церкви, Києво-Печерська Лавра, Національний музей народної архітектури і побуту під відкритим небом «Україна в мініатюрі», Водно-інформаційний центр (парк Хрещатий) та ін..
З метою розвитку міжнародного співробітництва в галузі туризму мерія міста Києва активно співпрацює з Всесвітньою Туристичною Організацією (ВТО), яка займає виняткове місце в організації дискусій між державними службовцями та керівниками приватних туристичних підприємств. Представники Київської міської державної адміністрації беруть участь в міжнародних туристичних семінарах, симпозіумах, конференціях, які проводяться під егідою ВТО.
Для стимулювання подальшого розвитку туристичної сфери міста сесією Київської міської ради затверджена нова редакція «Програми розвитку туризму у м.Києві до 2010 року», реалізація якої дасть можливість створити конкурентоспроможний на світовому ринку туристичний продукт та збільшити надходження до державного бюджету.
Зростання темпів розвитку туризму призведе до збільшення у 2010 році прийому іноземних туристів у 6 разів, а чисельність вітчизняних туристів та екскурсантів має зрости втричі.
3.2 Концепція розвитку туризму в місті Києві до 2010 року
Рішенням Київської міської ради від 26 грудня 2002 року № 230/390 було затверджено «Концепцію розвитку туризму в місті Києві до 2010 року».
Мета й основні завдання концепції. Головною стратегічною метою заходів, передбачених Концепцією є формування у Києві конкурентноспроможної туристичної галузі, однієї з провідних в економіці та соціальній сфері міста.
Розробка Концепції виходить з моделі сталого туризму. Сталий туризм передбачає наступні пріоритети:
— підвищення якості життя місцевого населення, добробуту киян. У Концепції особлива увага звертається на розвиток соціально орієнтованих форм і видів туризму;
— забезпечення комфортних умов перебування туристів у Києві;
— зростання доходу від туризму, вдосконалення системи оподаткування. Міський бюджет має формуватися також і за рахунок надходжень від туристичної діяльності;
— залучення інвестицій та створення нових робочих місць;
— розширення туристичного простору в Києві та за його межами;
— збереження довкілля, що безпосередньо впливає як на місцеве населення, так і на туристів;
— реалізацію соціальної ролі туризму (відпочинок, оздоровлення, пізнання, розвиток соціальних контактів, зв’язків між людьми);
— зростання національної гідності як результат гостинності та звертання до історико-культурної спадщини.
Основними завданнями Концепції є:
1. Визначення основних напрямів діяльності Київської міської ради та її виконавчого органу щодо управління туристичними ресурсами та туристичною індустрією.
2. Формування нормативно-правової бази туристичної галузі.