На сьогоднішні туризм в Закарпатській області потребує комплексного ґрунтовного дослідження ресурсного потенціалу регіону, на основі якого визначаються пріоритетні напрямки розвитку туризму та рекреації [16, с.6].

Потрібно намагатись просувати туристичні і курортні послуги області як на внутрішніх, так і міжнародних туристичних ринках, зокрема, під час міжнародних виставок-ярмарок, таких, як наприклад, “Турєвроцентр Закарпаття”, які вже стали традиційними в Ужгороді.

Щоб вивчити поставлені завдання, слід ще раз добре усвідомити наскільки важливою галуззю Закарпаття є на сьогоднішні туризм, який потрібно розвивати саме на базі використання природного туристично-рекреаційного потенціалу; які прибутки можна отримувати від нього; у чому полягають проблеми та кризи індустрії туризму в регіоні і т.д. Потрібно робити всі можливі кроки, щоб цей край став дійсно великим туристичним регіоном світового значення.

Висновки до третього розділу

Дослідження третього розділу були суто практичним завданням, адже, застосовуючи матеріали двох попередніх науково-теоретичних розділів, окрім здійсненого туристичного районування території Закарпатської області, розроблено також туристичний екскурсійно-пізнавальний тур вихідного дня під назвою “Закарпаття – перлина заходу України”, що проходить з Івано-Франківська до Мукачева та Ужгорода.

Для початку проведено знайомство з принципом туристичного районування, тобто поділом території на певні таксономічні одиниці. Як виявилось, даний термін базується на загальногеографічних принципах конструктивності, об’єктивності, багатоаспектності, ієрархічності, єдності з адміністративно-територіальним поділом. Знання цих понять дає можливість краще орієнтуватись в завданнях даного розділу.

Проведено характеристику головних аспектів районування, його таксономічних одиниць: туристичного регіону, туристичного району, туристичного підрайону, туристичного вузла, туристичного центру, туристичного закладу, а також підходів, що застосовуються до виділення районоутворюючих ознак. Велику увагу націлено на природне туристичне районування гірської території.

Поділ Закарпатського туристичного субрегіону на таксономічні одиниці здійснювався з метою вивчення територіальної структури туристичної системи області, що дає можливість краще прослідкувати за особливостями територіальної організації виробництва туристичних послуг в регіоні, виявити розвиток туристичного господарства на окремих його територіях, а також співвідношення, в яких знаходяться ці території щодо формування в них туристичної галузі і т.д.

Розробка туристичного екскурсійно-пізнавального туру Закарпаттям стала прикладом використання наявного туристично-ресурсного потенціалу області як важливої складової національного туристичного продукту.

Кінцевий етап досліджень території Закарпаття – виявлення проблем та визначення перспектив раціонального використання туристичних ресурсів регіону. Максимум зусиль прикладено для виявлення недоліків та надання необхідних рекомендацій щодо покращення стану розвитку туризму в цьому краї, який має усі необхідні можливості для того, щоб стати туристичним регіоном міжнародного значення.

Загальні висновки

При написанні дипломної роботи звичайно виникали певні труднощі та перепони, але ми старалась з ними вправно справлятись. Проведені нами дослідження допомогли переконатись наскільки важливими є на сьогоднішній день питання хорошого та повноцінного розвитку туристичної галузі в Закарпатській області, адже, це регіон, який володіє надзвичайно потужними туристичними можливостями, правильне та ефективне використання яких сприятиме його економічному процвітанню.

Перший розділ – це суто науково-теоретичні відомості, що стали основною базою для територіального дослідження туристичних ресурсів. Ми провели диференціацію основних видів туризму в залежності від мети подорожі і наявного туристично-ресурсного потенціалу регіону. Це дозволило нам в подальшому визначити особливості організації туристичних занять на відповідних територіях Закарпатської області з урахуванням їх туристичних можливостей.

Своєрідним елементом опору були для нас основні поняття туристично-ресурсного потенціалу, знання про які дали можливість визначити туристичну цінність території області. Для організації певного спеціалізованого виду туристичної діяльності в даному регіоні проведено також класифікаційну оцінку його туристичних ресурсів.

Не можливо було працювати над даною роботою без знання методів наукових досліджень та особливостей їх різновиду. Ми намагались широко розкрити наукове значення саме тих методів, які використовувались у нашій праці, а це: спостереження, абстрагування, аналіз і синтез, індукція і дедукція, картографічний, порівняльно-географічний, класифікації та типізації, системний (системний підхід), прогнозування, узагальнення.

Підсумком першого розділу стали висновки як вміння узагальнювати досліджувані факти.

При аналізі ресурсного потенціалу ми підійшли до туристичних ресурсів Закарпатської області як до важливих структурних елементів. Логічним було розпочати наші дослідження з загальноознайомлюючої характеристики регіону. Віднайшовши його основні дані: місце розташування, точні координати, величину території, кількість та особливості населення, провідні галузі виробництва тощо, ми перейшли до огляду вже, безпосередньо, самого природно-ресурсного потенціалу області. Початком для цих досліджень стали рельєфні особливості території Закарпаття, де основну увагу направлено на виділення хребтів Українських Карпат, що проходять в його межах.

Клімат як головний природо-ресурсний компонент території став важливим фактором дослідження просторової організації літніх і зимових видів туризму в Закарпатській області. Як виявилось, регіон має найсприятливіші кліматичні показники в європейській частині континенту.

Наступним великим дослідженням стали внутрішні води і бальнеологічні ресурси регіону, особливо з точки зору лікувальної рекреації. Ми дізнались про надзвичайно багату водну мережу краю, його невичерпні мінеральні джерела та лікувальні грязі, що якнайбільше привертають до себе увагу не тільки іноземних але й вітчизняних туристів.

Дослідження рослинного і тваринного світу вимагало використання різного роду біологічних довідників. Зазирнули ми і в дані Червоної книги України, де є також чималий перелік представників флори і фауни Закарпатської області. В даному регіоні – це основні біотичні ресурси для таких видів туризму як пізнавальний, рекреаційний, аматорський та зелений.

Надзвичайно багатим ресурсом і цінним надбанням для пізнавального туризму в плані матеріальної культури стали історико-культурні рекреаційні ресурси Закарпаття, що представлені не тільки фортифікаційними спорудами, але й сакральними об’єктами для релігійного туризму.

Традиційні народні художні промисли краю, що досить приваблюють туристів як джерело пізнання його культури, також вимагали детального дослідження та характеристики. Можна собі