Важливу пізнавальну та туристично-рекреаційну роль в Закарпатті виконують заказники і пам’ятки природи. Серед заказників виділяють: загально зоологічні (Тур’є-Полянський, Потік Оса, Річанський, Великодобронський), ботанічні (Чорна гора, Юлівська гора, урочища Странзул, Задня, Кедрин, Горгани, Гладинський, Кедринський, Керничний, урочище Затінки, Тересянка), лісові (Росішний, Діброва) та орнітологічні (Соколові скелі) [2, с.47].

Серед пам’яток природи Закарпатської області відомі ботанічні – урочище Голятин, Великий Яровець та Обнога, Гора Яворник, урочище Тепла Яма та Атак [65, с.59].

Особливу увагу привертає резерват Долина нарцисів (Див.Додаток Н) неподалік від міста Хуста – унікальне місце , де в природних умовах росте нарцис вузьколистий.

Тваринний світ Закарпатської області, як і рослинність, багатий і різноманітний. Тут водяться 74 види ссавців, 267 видів птахів, 10 видів плазунів і 48 видів риб [12, с.55].

Мисливська фауна регіону досить багата (зустрічається 35 % видів ссавців України). Поширені олень благородний, козуля європейська, горностай, лісова куниця, вовк, бурий ведмідь, дикий кабан, дикий кіт та ін. З птахів, які гніздяться в області, характерними є глухар (Див.Додаток Л), тетерук, рябчик, дятел, пугач, лелека чорний, дрізд гірський. З плазунів поширені гадюка звичайна, ящірка живородна (саламандра), мідянка.

У річках водиться майже половина видів риб, що живуть у прісних водоймах України. У чистій воді гірських річок зустрічаються лососеві (харіус, форель, лосось дунайський), в річках західної частини області – лящ, а в гирлах рік – короп, щука, судак. Значне поширення мають також мінога угорська, марена, головня.

Рідкісними тваринами, які занесені до Червоної книги України, є з ссавців: альпiйська бурозубка, мала кутора, великий та малий пiдковонiс, нiчниця Бехштейна, нiчниця Наттерера, триколiрна нiчниця, вечiрниця мала, лiсовий кіт, зубр, снігова полівка, довгокрил звичайний, татранська норниця, видра європейська, горностай; з птахів: чорний лелека, змієїд, беркут, орел-карлик, рудий шуліка, скопа, сокіл-сапсан, пугач, сичик-горобець, волохатий сич, глухар, кам’яний дрізд, довгохвоста сова; з плазунів: лісовий полоз; серед земноводних: прудка жаба, карпатський тритон, альпiйський тритон, саламандра плямиста; серед комах: вусач альпійський, Аполлон, прозерпіна, мертва голова, сатурнія мала, жалібниця [86, с.67].

Для того, щоб зберегти і збагатити унікальний рослинний і тваринний світ тутешніх лісів та полонин, на території Закарпаття створено 23 заказники та Карпатський біосферний заповідник, що є справжньою родзинкою регіону. Його екосистема належить до найцінніших екосистем землі і входить до міжнародної мережі біосферних резерватів ЮНЕСКО.

Загалом, природно-заповідний фонд Закарпатської області складає приблизно 146 тис. га, тобто 12% її території.

2.3 Історико-культурні туристичні ресурси – цінні надбання матеріальної культури для пізнавального туризму

Закарпаття можна сміливо назвати культурно-історичним краєм, що має неабияке значення для розвитку пізнавального туризму. Значний архітектурний спадок, що ввібрав у себе традиції та звичаї понад 70 національностей, є привабливим доповненням до його неповторних гірських пейзажів. Це – один з чудових регіонів західної частини України, де серед численних пам’яток, які залишили нам творці минулих епох, фортифікаційні споруди займають особливе місце.

У різних друкованих джерелах згадується про існування 11 чи 13 замків, різних за типами та призначенням. Але це не є дійсно достовірна інформація. Можливо, їх було набагато більше. В загальному ж в Закарпатській області на державному обліку перебуває 152 пам’ятки старовини [43, с.13].

Один із найкрасивіших і найдавніших замків на території нашої держави знаходиться у старовинному закарпатському місті Мукачево та носить промовисту назву “Паланок” (Див. Додаток К). Фортеця отримала назву через дубовий частокіл, яким колись був обнесений внутрішній берег Замкової гори.

Найстарішим є Верхній замок (XIV-XVI ст.). На 6 метрів нижче побудований Середній замок XVII ст, на 16 – Нижній XVII ст. Наступного століття на четвертій терасі на 10 метрів нижче Нижнього замку збудовано вежу для охорони воріт і дорогу до нього по західному схилу гори. Замок оточений кам’яними стінами товщиною 3-3,5 м [79, с.8].

На сьогоднішній день Паланок – садиба Мукачівського історичного музею, де функціонує меморіальна кімната легендарного угорського поета Шандора Петефі, який відвідав замок; експозиції меблів XVII-XIX ст., природи та старожитностей Карпат; історичний музей; картинна галерея видатних живописців Закарпаття, представлена унікальна колекція іконопису.

В даний час фортеця Паланок – один із найбільших оборонних комплексів на території України. Попри існуючі проблеми мукачівський замок продовжує “зберігати форму”. Овіяний легендами, він є однією з найцінніших архітектурних пам’яток Закарпаття з часів сивої давнини.

Мукачево зберігає ще одну важливу пам’ятку середньовічного часу – замок князів Ракоці. У 1748 р. під керівництвом архітектора Б.Неймана його перебудовано на палац, знаний як “Білий дім” [8, с.11].

Місто відоме туристам каплицею Святого Мартіна, Миколаївським монастирем на Чернечій горі (Див.Додаток К), ратушею та театром.

Чималим архітектурним багатством пишаються населені пункти Мукачівського району. Серед них особливе місце належить селищу Чинадієво, що може гордитись значним історичним багатством. Тут зберігся парк 1848 року, замок XIV-XVI століття і прекрасний мисливський палац 1890-1895 рр., збудований графом Бухейм Шенборном, що має 365 вікон, 52 димарі та 12 входів. Коло палацу розбитий сад-дендрарій, де висаджено рідкісні породи дерев, а посеред парку розташоване озеро. Сьогодні у замку Шенборнів знаходиться парадний корпус санаторію “Карпати”.

Великим багатством історичних та архітектурних пам'яток вабить до себе місто Ужгород. Із стародавніх надбань середньовікової доби особливо прекрасним є Ужгородський замок (Див.Додаток Л), споруджений у XIV столітті, а в XVII – добудований. Це – одна з найдавніших пам’яток міста та найстаріша з усіх фортець Закарпаття, історія якої нараховує більше 1000 років [56, с.44].

Протягом століть замок неодноразово перебудовувався у відповідності