Цікавим об"єктом природи є група скал Камінь Мокриню, складена з вапняків тріасового періоду. Підійти до нього найлегше з долини Мокринчика, потоку, що впадає в Ч.Черемош в 0,5 км нижче клаузи Лостунь.

Клауза Лостун - найбільша в Карпатах гребля зі шлюзом. Розташована на висоті 1160 м. В часи, коли Черемошем здійснювався сплав лісу - була найсучаснішою інженерною спорудою. Особливістю цієї клаузи був розподіл акумульованої води відразу у дві долини: І Ч.Черемошу і Лостуня.

Українські Карпати – це своєрідний музей, який зберігає самі важливі “документи”, які написані природою і збережені у камені, по яких відтворюється історія їх розвитку.

Протягом мезозойської та початку кайнозойської ери на дні Карпатського моря сформувалися гірські споруди Карпат. Спершу на фоні Карпатського моря з’явилися окремі вершини, а потім гірські хребти. Рухівські (Мармароські) та Чивниські кристалічні масиви були свідками і “учасниками” цих подій. Так протягом подорожі групою юних туристів-краєзнавцівбули зібрані зразки гірських поріж – маршрута кристалічних сланців в масивах гір: Піп Іван Мармароський, Чивчин та в районі перевалу Лостунського (фото ).

Дані зразки поповнили виставку мінералів та гірських порід Коломийської СЮТуристів.

Рахівсьбкі гори та Чи вчини є дуже перспективним районом для проведення в майбутньому більш фундаментальних експедицій юних геологів по різних напрямках. Якщо вивчати рудні корисні копалини у Карпатах то тут відомі руди чорних металів- заліза, марганцю та інші родовища поліметалів. Найпоширенішими видами залізної руди є бурий залізняк, сидерити, сферосидерити, гематити і пірити. Так родовища гематитів (вміст до 50-60 % заліза) відкрито в Рухівському масиві і Гринявських горах. Пірит є в Мармарошському масиві. Марганцеві руди знайдено в зоні розвитку кристалічних і метаморфічних порід Чивчин у хребті Пре лужний. Залягають вони серед кварцитів і кремнистих сланців у вигляді прошарків. Досить багаті на марганець, вміст якого 30-35%.

Щодо нерудних корисних копалин, то до цієї групи належать копалини, різного походження – графіти, доломіти, каоліни і мінеральні фарби, бентоніти, алуніти, апатити. Поклади графіту відомі в Чивчинах у верхів’ї Чорного Черемошу та в Рухівському масиві. Він залягає серед палеозойських сланців і кварцитів. Утворюється в результаті метаморфізму вугільних пластів. Найбільш потужні прласти доломітів (40-50 м) теж знайдені в Чивчинських горах. Апатити відомі в Рухівському масиві.

Досліджуваний район багатий і на різноманітні будівельні каміння і на сировину для виробництва будівельних матеріалів. Так у Рухівському масиві поблизу с. Ділове є покрівельні серицитові протерозойські сланці, високоякісні сірі і червоні протерозойські і палеоойськів мармури та мармуровидні вапняки.

Дуже цікавою і корисною була зустріч юних туристів-краєзнавців з геологічною партією поблизу г. Чивчин, яка проводить роботи по уточненню геологічної карти України.

Також під час подорожі юні туристи знайомилися з різними ландшафтними зонами Українських Карпат, які виділені в окремі фізико-географічні області, а саме:

1. Чорногора – скелясте альпійське лісове високогір’я, найбільш висока частина Українських Карпат. Клімат холодний і вологий (16000 мм опадів). Це царство величної ялинової тайги, субальпійських і альпійських ландшафтів. Специфіку Чорногорки створюють гостроверхі, зубчасті вершини з льодовиковими цирками і карами. Характерні великі площі полотнин і широкий розвиток ялинових лісів.

Рослинний покрив добре підкреслює експозицію схилів: більш пологі південні схили до висоти 800-1000 м представляють ландшафти низькогірних бучин. Вище, до 13000 м, поширені середньогірні хвойно-широколисті ландшафти. До 1600 м піднімаються середньогірні хвойно лісові ландшафти. На пагірній пенепленізованій поверхні-високогріний акумулятивно-морренний ландшафт субальніки. На вершинах, що гордо піднімаються вище 1800 м, поширений високогірний альйський ландшафт.

Північні круті і короткі схили – арена безроздільного канування ландшафту хвойно лісового (ялинового) середногір’я.

2. Гринявський масив – луково-лісове спокійне середногір’я з широкими випуклими вершинами. Клімат тепличний і сухіших (опадів 700-800 мм). Поширені високогірні субальпійські, середньогірні хвойнолісові і сердньогірні широколистно-хвойнолісові ландшафти. Високогірної альпіки немає. Ліси сильно вирубані. Половина території покрита царинами і субальпійськими луками.

3. Рахівсько-Чивчинські гори різко виділяються на фоні флішових Карпат наявністю міцних документальних і палеозойських метаморфічних порід Мармарошського давньокристалічного ядра. Внутрішнього антикліматорію. Осадочний комплекс складений двома ярусами: тріасово-юрським і крейдово-палеогенним флішем. Інтенсивне підняття території, виходи кристалічних порід і розвиток плейстоценових льодовиків зумовили формування альпінотипного середньогір’я з скелястими, гострими, зазубреними гребенями, крутими схилами, гбиокими (до 1000 м) долинами, потужними кам’яними розсипищами. Добре розвинені низькогірні бучинні, середньогірні широколисто-хвойнолісові, середньогірні хвойно лісові і високогірні субальпійські і альпійські ландшафти. Це дикий, найменш освоєний людиною край Українських Карпат.

Клімат в даному районі холодний та вологий (до 1400 мм), літо є найбільш вологою порою року.

Вже декілька років на Коломийській СЮТуристів вивчається така історико-краєзнавча тема, яке лісосплав в Карпатському регіоні. В попередніх подорожах юні туристи з Коломиї побували в музеї лісосплаву Закарпаття на р. Озерянці та с. Сводоба де оглянули греблі-кляузи, які використовувались за часів Австро-Угорсьої імперії для сплаву лісу н р. Тереблі. Також побували на греблі-кляузі озера Шиберного у Верховинському районі Івано-Франківської обл , яка використовувалась для сплаву лісу по р. Чорний Черемош. Цього разу нам вдалося побувати на греблі-кляузі Болтагул, що знаходиться у верхів’ї Чорного Черемоша (фото № 32) та на греблі-кляузі Говерла (фото № 48), що знаходиться на однойменній річці, правій притоці р. Білої Тиси.

Також окремою темою краєзнавчих досліджень було вивчення скель-останців в Чивчинах, горах Гриняви та Чорногорі. Внаслідок вивітрювання. Руйнування твердих порід поверхні землі на даній території природа створила немало мальовничих скель, що привертають увагу своїми химерними формами