З м. Буська через м. Бусів прямуємо до Жовкни. Місто і районний центр, розтпшований на правому березі р.Свіня. Перша згадка припадає на 1368р. На протязі десятиліття по проекту П.Щасливого в Жовклі будується великий розкішний замок зі звіринцем. Після укріплення цього замку місто почало збагачуватись культовими спорудами.

На сьогодні туристам варто оглянути кафедральний костел Святого Лаврентія, в якому збереглися надгробні пам”ятники сімей Жовкевських і Собеських. Традиційно величні будівлі Домініканського монастиря, чий костел використовується греко-католицькою церквою. Не менш цікавим для туристів є замок, який був пере строєний в 1740р. в стилі рококо, під час воєн зазнав сильного руйнування. І тільки в 1972-1976рр. Була здійснена реконструкція.

На сьогодні місто-кріпость Жовкла володіє найбільш повно збереженим в Львівській області історичним ансамблем культово-громадянських споруд [20, с.183].

На 120км нашого шляху ми підїжджаємо до Крехова. За 2км від Крехова серед лісу стоїть колишній православний монастир. Його оборонні вежі, башти, кам'яні стіни і фортифікаційні споруди є архітектурною пам'яткою. Архітектурною пам'яткою є і дерев'яна церква з XVII—XVIII ст. Тут проходили полки Б. Хмельницького в 1648 році.

Монастир мав велике оборонне значення, витримав облогу турків і татар. Монахи боролись проти ополячення і окатоличення українського населення, підтримували тісні зв'язки з Москвою і православ Зараз в колишньому монастирі розмістилась школа-інтернат. Тут є дослідна ділянка, тваринницька ферма, сад, пасіка, ставок. Туристам варто відвідати цю школу, познайомитись з господарством, навчанням, роботою дітей, давніми спорудами, укріпленнями та історією монастиря.

З Крехова слід направитись до присілка Фійни, оглянути водяну пилораму, млин. На схід від присілка височить серед лісу Кам'яна гора (393м) — найвища в цій місцевості [42, с.253].

І ось нам відкривається панорама Природного заповідника Розточчя. На всьому маршруті ланшафт рівнинний (зандрово-алювіальна рівнина річки Рати). Широкі заболочені долини рік Рати, Млинівки, Кривулі, Білої, Погарської і Мощеної наповнені піщаними наносами. Серед них зустрічаються валуни північного походження, принесені талими водами, що відпливали від льодовика, який вкривав Розточчя і межиріччя. Під льодовиковими відкладами залягає водонепроникливий мергель, внаслідок чого цкй район часто буває заболоченим [42, с.246].

На цьому маршруті можна відвідати с.Магерів, Раву-Руську, у Димичах оглянути старовинний замок, у Немирові, де працюють курорти з сірководневими джерелами.

А далі маршрут проходить по південно-західних схилах мальовничого Розточчя, яке тягнеться від Львова на північний захід у вигляді горбастого пасма, покритого здебільшого лісом і розчленованого ярками та річками. Найбільші висоти в районі Івано-Франкового— гори Сокіл (398м), Церковна (337м), Королівська (352м). По Розточчю проходить Головний Європейський вододіл рік двох басейнів — Чорного і Балтійського морів. Тут збирає води заболочена річка Верещиця, що тече на південь, до м. Городка і впадає в Дністер. У районі Івано-Франкового і Страдча вона утворює водоймища (озера) льодовикового походження.

За с.Страдч, на вершині Церковної гори, покритої сосновим лісом, є вхід до печери Страдч. Вона тягнеться довгим нешироким коридором вглиб гори. Щоб обстежити її, треба мати з собою ліхтарик, молоток, метр, компас. Про печеру Страдч є багато переказів і легенд. Її історія зв'язується з татаро-монгольськими нападами. Під час одного з них у печері сховалось багато людей, які були пізніше страчені татарами. Звідси і походить назва села — Страдч. Є підстави гадати, що ця печера була житлом людини в доісторичні часи [42, с.184].

Геологічне походження печери Страдч зв'язане з поступовим розмиванням і виносом вапняків ґрунтовими водами. Колись вона була значно більшою, але з часом обвалилась. Тут можливе існування інших, поки що не відомих, закритих печер, оскільки даний район у геологічному відношенні складається з вапняків. Тому туристам варто детально вивчити цю місцевість.

З вершини гори відкривається широка панорама на Івано-Франкове, озеро та лісові масиви. У долині розташоване с Великополе, поряд — церква Успенія — пам'ятка архітектури з XVIII ст. [42, с.186].

І нарешті ми наближаємось до Львова - обласного центру Львівської області. Львів — місто-музей, в якому ніби зібрано велику кількість фундаментальних і красивих будівель різноманітних стилів. Не випадково це місто так часто відвідують екскур-санти, вивчають архітектори, історики, студенти.

Піднявшись на пануючий над Львовом горб Високий Замок, можна дістати загальне уявлення про розташування і забудову міста. З Замкової гори відкривається вид на широку улоговину, схили якої вкриті лісами, а в низині густо розташувалися квартали.

Перше враження від Львова — компактність розміщення будівель, економність використання площі. Це насамперед пояснюється природними умовами розташування міста — воно затиснуте між схилаіми і горбами, а також історичними умовами формування [42, с.154].

Ще дуже багато можна розповісти про Львів, адже це місто має надзвичайно великий історико-культурний потенціал. Зі всієї України сюди приїжджають туристи, щоб краще пізнати красу Прикарпаття.

Можна здійснити оглядову екскурсію містом: собор Святого Юрія, костел Св.Єлизаветти, костел Марії Магдалени, Успенська церква, Високий Замок. Площа ринок – італійський дворик, собор св. Петра і Павла. Проїзд центральними проспектами та вулицями Львова австрійського періоду. Досить популярним є оперний театр [25, с.28].

Далі маршрут пролягає через Солонку до м. Миколаєва. Ми перебуваємо на 200-му км шляху. Не доїжджаючи до міста, недалеко від дороги турасти можуть побачити як відслонюються величезні поклади літотамнієвих вапняків і крейдяних мергелів, а в ряді навіть гіпсів.На базі цих запасів мергелів тут було збудовано один з найбільших в республіці цементний завод. Всі трудомісткі процеси