З 1906 року у Славську майже щороку проходять лижні змагання. Тепер тут працює обласна дитяча туристська база, а літом — табір. Тут є великий готель, поштове відділення, аптека, кінотеатр, їдальня. Споруджено кілька магазинів, універмаг, середню школу, клуб, лікарню, електростанцію, багато жилих будинків. Із Славська дуже зручно влаштовувати походи в гори — як улітку, так і взимку.

Славське - один із відомих центрів туризму в Українських Карпатах. Славське розташоване у самому серці Карпат, за 28км від м.Сколе, у мальовничій долині р.Опір.

Славське відоме на Львівщині, та й не лише тут, як прекрасне місце відпочинку туристів, студентів та учнівської молоді. З 1960 року тут працює лижно-туристична база спортивного товариства “Динамо” і табір Львівсбкої області дитячої екскурсійно-туристичної станції “полонина”. Створення лижно-туристичних баз значно сприяло розвиткові гірсько-лижного спорту і серед славчан. Таким стало колись “убоге гірське село” Славське. Розквітає воно сьогодні, ще кращим буде його майбутнє [42, с.234].

На відстані 5км від Славська лежить с Тернівка, ще через 2км —

с. Лавочне — залізнична станція. Назва села походить від лавок— магазинів, яких було тут у минулому дуже багато. Тут проходив важливий торговельний шлях через Воловець і Лавочне на Закарпаття.

У Лавочному є їдальня, клуб, бібліотека, будинок відпочинку, магазини тощо.

За 3км від Лавочного, у долині річки Опору, розкинулось с. Опорець. У центрі села — школа, крамниця. Туристи можуть пройти 2км до залізничної станції Бескид, потім вийти на Головний Карпатський вододіл — гору Високий Тин (1014м), через яку проходить один з найдовших тунелів (1850м).

Спускаємось серпантином до с. Тухольки.

Цей район Карпат має більш пологі безлісі схили. Абсолютні висоти тут рідко перевищують 1000м. В районі с. Климець і біля верхів'я річки Стрий поширений ареал східнокарпатського бузку — рідкісна карпатська рослина, яку треба особливо оберігати. Ці ареали бузку є па-м'яткою природи місцевого значення.

Від Тухольки до Козевого тягнеться малозаліснена, з м'якими формами рельєфу смуга Східних Бескидів — хороші місця для любителів лижного спорту.

Туристи йдуть вздовж течії річки Оряви. Тут поруч з дорогою проходить найбільший у світі нафтопровід «Дружба», височать щогли енергосистеми «Мир». В с.Оряві слід ознайомитись з шкільного гідроелектростан-цією «Піонерська», побудованою на р.Оряві школярами.

В с. Тухольці є виходи нафти. В цьому районі Карпат пробурено кілька глибоких свердловин. Розвідувальні ро-боти тривають [16, с.80].

Із с Тухольки можна пройти на захід вздовж річки Сморжанки — притоки Стрия і через села Сморжів, Матків, Верхнє Висоцьке, Комарники і Бориню добратися до Турки.

Вздовж цього маршруту можна побачити ряд відслонень, що виходять на поверхню. Вони представлені в основному пісковиками, сланцями і аргілітами. Місцями є карпатські роговики. В минулому їх використовували для виготовлення пляшкового скла [6, с.280].

Наступним великим населеним пунктом є м. Турка, розташоване в котловині над річкою Стрий, оточеній горами з вершинами понад 700м над рівнем моря. Перед Туркою залізниця проходить через два тунелі. Назва міста походить від слова «тури» (звірі, яких було багато в навколишніх лісах). Перша історична згадка про місто належить до 1431 року, але Турка, як поселення, існувала раніше. Там, де тепер центр міста, в минулому був замок. У багатьох місцях Карпат є ряд скель, печер і гір, зв'язаних з його ім'ям. В районі Долішньої Турки є криниця, що носить ім'я Довбуша. Біля хутора Мурованка є місце, де стояла корчма, в якій жандарми схопили кількох опришків Довбуша. Згодом їх повісили на придорожних тополях.

Тепер не тільки в Турці, а й у всіх Карпатах ліквідовано неписьменність. У багатьох селах, крім восьмирічних і середніх шкіл, є вечірні школи сільської молоді, школи-інтернати. В самій Турці є середня школа, школа-інтернат. В минулому ніхто з Турки та її околиць про вищу освіту не міг і мріяти. Тепер багато уродженців цих місць [42, с.271].

От ми і проїхали 400км шляху. На цьому туристични мандрівка по історико-культурних місцях Львівщини закінчується.

3.2 Перспективи та проблеми використання туристично-рекреаційних ресурсів Львівської області

Економічно розвинуті країни світу в основному завершили формування високопродуктивної ресурсозберігаючої моделі економічної діяльності, яка б створювала умови для забезпечення їх сталого розвитку. В Україні ж ці процеси ще не набули завершеного вигляду, йде інтенсивний пошук найбільш прийнятних моделей соціально-економічного розвитку не лише держави загалом, але й окремих її регіонів [1, с.58].

Україна має очевидні передумови, щоб увійти до списку країн з високорозвинутою індустрією туризму. Передусім вона посідає вигідне географічне і геополітичне положення, завдяки чому здавна стала перехрестям транспортних і людських потоків з півночі на південь та з заходу на схід.

Для Львівщини таким стратегічним орієнтиром є туристично-рекреаційна сфера. Структурні трансформації господарства регіону в бік пріоритетної розбудови саме цього сектора економіки забезпечать збалансований високоефективний ресурсозберігаючий розвиток території.

Львівщина традиційно була областю, де перспективи туристично-рекреаційної індустрії були і залишаються одними з найкращих в Україні. природно-ресурсний та історико-культурний потенціал у поєднанні з вигідним географічним положенням в центрі Європи та існуючий багаторічний досвід і напрацювання у сфері туризму є достатньо вагомою передумовою пріоритетного розвитку системи санаторно-курортного лікування, туризму та відпочинку, орієнтованої як на внутрішнього споживача, так і на обслуговування іноземного контингенту [43, с.23].

Наявність потужного природного та історико-культурного рекреаційного потенціалу, рівень освоєння якого, за оцінками спеціалістів, не перевищує 10%. Прискорене освоєння рекреаційного потенціалу території з орієнтацією на сучасні тенденції розвитку туризму в світі неминуче викликає позитивні зрушення в інших сферах