мінеральні води, їх властивості, вплив на організм людини. На водах курорту починають наживатись ділки і спекулянти [48, с.324].
Моршин – невеличке мальовниче містечко на Прикарпатті, розташоване серед прикарпатських заповідних лісів на висоті 340м над рівнем моря, - добре відоме в Україні та за її межами як оздоровниця, що славиться цілющими джерелами. Це один з найкращих курортів.
Історія знаменитого джерела оповита переказами й легендами, які зайвий раз підтверджують унікальність походження цієї води й неординарність її властивостей. Існує давнє повір'я. Дітям, які бавилися біля джерела, з'явився образ Божої Матері Марії, яка запропонувала їм скуштувати воду з джерела. З того часу в народі джерело носить назву "Під Матінкою Божою". У 1995 році засновано Моршинський завод мінеральних вод "Оскар", який розпочав розлив [37, с.56].
Бальнеологічний курорт “Східниця” розташований в мальовничій долині, оточеній гірськими пасмами Карпат на висоті 600м над рівнем моря. Перші спогади про це карпатське поселення відноситься до X-XI ст. В кінці 50-х років XX ст. інженер-еколог Омелян Соцький відкрив унікальні Східницькі мінеральні води, які не мають аналогів у Європі. Особливого значення східницькі джерела набули після Чорнобильської катастрофи [37, с.22].
Унікальність курорту Східниця в тому, що на одній, порівняно невеликій території, зосереджені різні типи лікувальних вод: слабо мінералізовані – типу “Нафтуся”, з розчинними органічними речовинами в кількості 10-30 мг./л., залізисті мінеральні води з вмістом заліза від 20 до 70 мг./л., унікальні лужні (“Східницька содова”) мінеральні води типу “Боржомі”. Крім них родовище володіє мінеральними природно-столовими водами [27,с.34].
Найчистіше Карпатське повітря, тиша гірського поселення і найкращі цілющі джерела Європи – допоможуть відчути себе здоровим та щасливим.
Санаторій "Шкло" розташований в 40км від стародавнього Львова, в мальовничому змішаному лісопарку площею 125га, оточеному масивами соснових лісів. Рельєф території санаторія рівнинний, розташований долиною річки Шкло. Ліс у парку багатоярусний. Вікові сосни панують над іншими деревами. Збереглися кілька екземплярів багатовікових дубів і лип. Лісопарк красивий в любу пору року. Особливу принаду додають йому багаточисельні алеї серед тополів, лип, берез. Серед різнобарв`я рослинного світу радують око природні озера, наповнені чистою водою. У лісопарку багато ручних білок, велика кількість різноманітних птахів, співом яких можна насолоджуватися не виходячи із свого номера. Мальовнича природа, чисте лісове повітря, краса пейзажу, спілкування з тваринами сприяють приємному відпочинку та лікуванню. Бажаючі порибалити та грибники не зможуть нудьгувати [10, с.44].
Курорт "Шкло" володіє унікальним поєднанням трьох природніх лікувальних факторів, що відрізняє його від інших курортів з мінеральною водою типу "Нафтуся". Наявність у Шкло сірководневих джерел та торфянисто-мінеральної грязі, поширюють об`єм нозологій, які можна лікувати, використовуючи цілющу силу природи [34, с.42].
Висока теплоємкість, активний хімічний склад є основою механізму дії, який полягає в активації поверхнево тканинного крово- і лімфообігу, покращенні тканинного внутрішнього обміну. Лікувальний ефект проявляється у зменшенні больового відчуття, розсмоктування рубців і запаьних інфільтратів після операції і поранень, заживлення гнійних ран і свищів [34, с.45].
Великий Любіть Городоцького району, 28км від Львова. Багатий на сірководневі джерела і лікувальну грязь. На території курорту працюють два санаторії, де лікують захворювання опорно-слухового апарату, хвороби нервової системи, серцево-судинні, шкірні і гіпертонічні. Споруджено великий басейн для купання. Недалеко пропливає річка Верещиця. Парк курорту займає 48км [47, с.82].
2.1.5 Біологічні ресурси
Рослинні ресурси. У межах області є дві зони – лісостепова і лісова карпатська. Тут лісова, степова і болотна рослинність. Ліси становлять 27,2 процента всієї території. Понад 60% лісів – листяні [14, с.18].
Із загальної території області 21,8 тис. км2 більше однієї третини належить до карпатської зони. У свій час ця територія була покрита суцільними лісами середньоєвропейського типу з домінуванням ялиці білої та бука. Для їх розвитку в пізньому голоцені настали сприятливі кліматичні умови. Тепер для гірських районів найбільш характерні букові, ялицево-букові та буково-ялицеві ліси. Смереково-ялицево-букові ліси природного походження трапляються зрідка і не мають зонального поширення. Збільшення участі смереки за останні століття зв'язане з господарським впливом [22, с.65].
Оскільки гірські ліси були доступними для експлуатації, вони зазнали істотних змін. Тому в області не збереглись справжні праліси, цікаві у природоохоронному відношенні. Мало у лісовому поясі і реліктових та ендемічних угруповань. Лише біля села Климця в Сколевських Бескидах зберігся осередок бузку угорського, а у високогір'ї зрідка трапляються зарості зеленої вільхи (Верецький перевал). Флористичне найбагатші й найцікавіші бескидські вершини Парашка та Пікуй, де слід організувати флористичні резервати. За біологічним різноманіттям Львівська область вважається однією з найбагатших в Україні. Флора області налічує понад 2000 видів судинних рослин, що складає майже половину видового складу флори України. Мохоподібних у флорі регіону – до 400 видів. У рівнинній частині області за даними росте понад 1800 видів судинних рослин [19, с.22].
Тваринний світ. Тваринний світ Львівської області належить до Карпатського гірського зоогеографічного округу та Українського лісостепового зоогеографічного округу. Фауна області налічує 340 видів, у тому числі ссавців – 75%, гніздових птахів – 199, плазунів – 8, земноводних – 15, риб – 47. В гірських районах водяться бурий ведмідь, рись, лисиця, вовк, свиня дика, косуля європейська, олень карпатський, білка карпатська, нічний гостровуха; з птахів – глухар карпатський, дятел трипалий, шишкарі. В рівнинних районах трапляється заєць сірий, лисиця звичайна, білка, косуля, свиня дика, тхір степовий, полівки, їжак, ховрахи, кріт; з птахів – горлиця звичайна, канюк, сич хатній, перепел, галка, ворона, дятли, лелеки, жайворонки та інші. Акліматизовано зубра,