2.2 Історико-культурні туристсько-рекреаційні ресурси

2.2.1 Памятки архітектури Львівської області

Львівщина – культурний і мистецький центр Західної України. В області працює 11 професійних театрів (театр опери та балету, 7 драматичних, 3 для дітей та юнацтва), 11 концертних організацій, картинна галерея та органний зал. Культурно-освітню та наукову роботу проводять 17 музеїв. Гордістю Львів’ян є театр опери і балету ім. Соломії Крушельницької – одна з найкращих архітектурних пам’яток театрального будівництва на Україні. Функціонує 1373 масові та універсальні бібліотеки, 1395 установ клубного типу.

Область є найбільшою в Україні за кількістю, різноманітністю і ступенем збереження архітектурно-містобудівної спадщини, яка представлена всіма типами будівель широкого хронологічного періоду - від Княжої доби до середини двадцятого століття.

Пам'ятки архітектури – найбільш цінні туристичні об'єкти. Всього в області взято під охорону 3965 споруд ХІ1-ХХ століть (25% від усієї кількості в Україні), у тому числі 512 - загальнодержавного значення. Основна частина об'єктів - 2313 - зосереджена у Львові, який за їх кількістю та різноманітністю займає перше місце в державі, особливо цікавим є історичний потенціал міста Лева та його околиць.

На базі комплексів історико-культурної та спадщини в області створено 5 заповідників: державні історико-архітектурні заповідники у містах Львові та Жовкві, "Нагуєвичі" в Дрогобицькому районі, "Тустань" у Сколівському районі, державний музей-заповідник "Олеський замок" в Буському районі. На основі збережених архітектурних пам'яток в Старому Селі, Свіржі, Уневі, Золочеві, Підгірцях, Олеську, Жовкві, Крехові створений туристичний маршрут "Золота підкова".

Замок у Золочеві (див. Додаток Г). Розташований у південно-східній частині міста, на горбі, оточений високими валами і бастіонами. Це монументальна прямокутна споруда з великим двором. Всі чотири роги будинку прикрашені пілястрами. На рогах бастіонів височать кам'яні сторожові башти, в які вмуровані плити з гербами. Навколо бастіонів глибокий рів, який частково зберігся до сьогодні.

Золочівський замок побудований у 1634-1636 роках. Належав Якубу Собєському. Його фортифікації були зроблені за вимогами тогочасної воєнної техніки (на голландський зразок XVII ст. [47, с.145].

Замок в Підгірцях Бродівського району (див. Додаток В).

Розташований на одному з хребтів горбовини Вороняків, який найдалі висунутий на північ Львівсько-Подільського плато. Належав колись до найкрасивіших замків. Збудований у 1635-1640 роках. Був власністю магната Станіслава Конєцпольського.

У геологічному відношенні в глибині гряди складаються з водонепроникливих мергелистих порід, а зверху з глинястих, піщаних. Водонепроникливі мергелисті породи сприяють великому заболоченню і утворенню торфовищ, особливо між грядовими долинами річки Полтви [47, с.143].

Олеський замок належить до найстародавніших оборонних споруд в Галичині (див. Додаток Б).

Зараз проводяться численні єкскурсії по замку. Варто не забути спуститися в замкові підвали. За 600р. ії готичні зводи не змінилися. А тепер тут є романтичний ресторанчик з чудовою кухнею. Паркові дорожки манять до сріблястих ставків, мосів, зелені. Поряд із замком – архітектурний комплекс Капуцинського монастиря (1739). Тут зберігаються багаті музейні фонди. Троїцький костьол зараз працює, в ньому можна побачити надгробний пам”ятник І.Даниловича [47, с.83].

Буськ — одне з найстаріших міст області — згадується в літописі на 158 років раніше, ніж Львів, під назвою Бужськ (1098 p.). Розташоване воно в тому місці, де Полтва впадає в Буг. Назва міста походить від назви річки. На його гербі зображений птах - бузько, з яким пов'язують походження Буська. Заклав це місто князь Давид Ігоревич, а 1100 року воно було столицею Бусь-кого князівства. У Буську цікаво оглянути і чудовий замок, який належав катові українського народу графу Бадені [16, с.223].

Урицький замок (або замок Тустань) є загадкою. Можливо, він існував у середньовіччі і був знищений. Існують легенди про підземні ходи від урицьких скель до лісу, а також про те, ніби вони сполучені з Гострим Каменем. Кажуть, що під скелями є підвали і в них заховані скарби.

30 червня 1912 року біля урицьких скель зібралася прогресивна українська молодь. Тут відбулося відкриття меморіальної дошки на честь Т. Шевченка, М. Шашкевича, І. Франка [47, с.347].

Руїни замка в Уричі знаходяться у східній частині села, на невеликій природній кам'яній терасі, серед скель. Немає сумніву, що рештки руїн давнього замка — це сліди давньоруського міста Тустань [47, с.147].

Львів — місто-музей, в якому ніби зібрано велику кількість фундаментальних і красивих будівель різноманітних стилів. Не випадково це місто так часто відвідують екскурсанти, вивчають архітектори, історики, студенти.

Тут, особливо в центрі, можна натрапити на візантійський, романський, готичний стиль; є немало споруд у стилі ренесансу, барокко, ампір та будинків у новому стилі. Проте всі вони набули місцевого українського колориту, будували і проектували їх здебільшого українці

[30, с.45].

За феодалізму місто тулилося до фортеці і Високого Замку, щоб було зручніше оборонятися від частих і несподіваних нападів. За капіталізму скупченість зумовлювалась діянням закону ренти, і тому забудовували територію так, щоб залишались вузькі вулиці, не створювали площ, скверів і навіть дворів. У центральних районах густота забудови досягає 90 процентів [47, с.151].

Ще дуже багато можна розповісти про Львів, адже це місто має надзвичайно великий історико-культурний потенціал. Зі всієї України сюди приїжджають