2.2.2 Біосоціальні ресурси Львівської області

На території Львівщини є велика кількість біосоціальних ресурсів, тобто місць, де народились чи проживали люди, які зробили певний внесок в історію та культуру українського народу.

Біличі – село Старосамбірського району. Народився Олександр Модестович Носалевич (1874 – 1959) – відомий український оперний співак. Був солістом оперних театрів Львова, Відня та інших європейських міст. Прославився як один з кращих виконавців партії Мефістофеля в опері «Фауст» [15, с.32].

Висоцьке – село Бродовського району. Народився Іван Труш (1869-1941) – видатний український художник-живописець кінця 19ст. і початку 20ст.. У Львові по вулиці Труша стоїть будинок, в якому проживав художник. Похований у Львові на Личаківському кладовищі.

Волдя-Висоцька – село Нестеровського району. Тут загинув смертю героя штабс-капітан Петро Миколайович Несторов (1887-1914) – видатний російський льотчик [47, с.56].

Дрогобич – районний центр. Народився Юрій Дрогобич (1450-1494) – видатний український вчений 15ст., доктор медицини і філософії, професор Краківського і Болонського університетів. У 1483 році в Римі видав книгу «Прогностикон», яка збереглась до нашого часу в трьох примірниках. Автор на обкладинці вказаний так «Юрій Дрогобич з Русі» [5, с.24].

Кульчиці – село Самбірського району. Народився Петро Конашевич-Сасгайдачний ( рік народження невідомий, помер 1622 року) – гетьман українського козацтва. Вчився в Сам борі і Острозі. Помер в Києві.

Село Івана Франка (колись Нагуєвичі) Дрогобицького району.

Тут народився Іван Якович Франко (1856-1916) – великий український письменник – революціонер-демократ, видатний громадський діяч, учений.

Хата, в якій народився і провів дитинство Франко не збереглась. На її місці встановлено гранітну плитку з натписом: « На цьому місці народився видатний український письменник-революціонер Іван Якович Франко» [50, с.28].

На Львівщині є багато місць, пов’язаних з перебуванням і діяльністю Івана Франка:

1). Ясениця-Сільна – 5км від Нагуєвичів. Тут у 1862-1863 він вчався у початковій школі.

2). Дрогобич – вчився в школі і гімназії. Обидва будинки збереглися до нашого часу.

Іван Франко ще гімназистом побував в Бориславі, Східниці, Стрию, Синевідську Вижнім, Уричі, Бубнищі та інших містах Дрогобицького і Стрийського районів

3). Львів – прожив тут 40 років. Зі Львовом пов’язана майже вся публіцистична , нацкова і громадська діяльність величного Каменяра.

Після визволення Західної України і встановлення радянської влади в будинку, де жив письменник. 10 жовтня 1940 року відкрито літературно-мморіальний музей Івана Франка.

4). Самбір – виступав у 1906 році перед молоддю, читав свою поему «Мойсей» [50, с.30].

Миколаїв – районний центр. Народився Микола Леонійтович Устинович (1811-1885) – галицький поет-просвітитель і громадський діяч прогресивного напрямку 19ст. Належав до найближчих друзів і однодумців Маркіяна Шашкевича.

Чепелі – село Бродовського району. Народився Яків Федорович Головацький (1814-1888) – український поет, вчений, педагог. Член гуртка «Руська трійця», однодумець Маркіяна Шашкевича. Помер у Вільнюсі.

Червоноград (колись Кристинопіль) – місто Сокальського району. Народився Василь Петрович Бобринський (1898-1938) – український радянський поет і публіцист.

Щирець – село Пустомитівського району. Народився Осип Петрович Курилас (1870-1951) – живописець, поборник реалістично-демократичних традицій в українському живописі. Картини художника можна оглянути у Львівському музеї українського мистецтва.

Яворів – районний центр. Народився Осип Маковей (1867-1925) – український письменник, критик, публіцист і громадсько-культурний діяч [47, с.58].

2.2.3 Памятки сакральної культури

Серед найкращих зразків деревинного зодчества, церкви Святого Михайла ( 17ст. м. Ісаїв), Різдва Богородиці ( 19ст. с.Матків), Воздвиження Чесного Хреста ( 19ст. с.Опірець)

Серед кам’яних культових споруд виділяють:

церкви – Успенська( ансамбль 16-17ст., Львів), Воздвиження (16ст., м.Дрогобич), Святої Трійці (17ст., м.Львів), Деревинна Миколаївська церква з села Кривки (18ст., м.Львів, Чернеча гора)

собори – Вірменський (14-20ст., м.Львів), Латинський кафедральний собор Пресвятої Діви Марії (14-18ст., м.Львів), Святого Юра (18ст., м. Львів) [48, с.65],

костели – Святого Варфоломія (12-17ст.,м. Дрогобич), єзуїтів (17ст. м.Львів), Святого Лаврентія (17ст. м.Жовква), Святого Казимира (16ст. м.Львів), костел місіонерів (17ст. м.Львів), Святої Софії (18ст., м.Львів), костел Єзуїтів (17ст.)(див. Додаток Ж).

монастирі і лаври – Учнівський монастир-фортеця (14-18ст., м.Унів), Здвиження (15-18ст., м.Городок), Домініканський (14-18ст., м.Львів)

(див. Додаток З), Бернардинський (17ст., м.Львів), Крехівський (17-20ст., м Крехів)(див. Додаток К); Монастир францисканців( 18-19ст, м.Львів); Монастир сакраменток (18-19ст, м.Львів)

- мечеті – в Умані, Дрогобичі( найбільша хоральна) [16, С.136-137].

2.3 Соціально-економічні ресурси Львівської області

Львівська область розташована на крайньому заході країни. Позитивним у географічному положенні Львівської області є те, що по її території пролягають міжнародні комунікації, які з'єднують Україну з Польщею, Словаччиною, Угорщиною, Румунією.

Львівська область – це найбільша і найкраще розвинута економічно область Карпатського регіону. Вона має добре розвинуту транспортну інфраструктуру і виступає головним транзитним коридором у Євразійській комунікаційній мережі Європейський Союз – Україна – Росія та країни Кавказу, Центральної і Східної Азії. Через область проходять транзитно-туристичні осі: міжнародні автомагістралі Е-5 (Київ – Львів – Ліссабон), Е-17 (Львів – Люблін – Варшава), Е-40 (Львів – Франкфурт – Краків), Е-471 (Львів – Стрий – Чоп). Залізничне сполучення дозволяє дістатися до Варшави, Кракова, Москви, Мінська, Праги, Братіслави, Афін, Бухаресту і Софії, Відня. Львів має пряме залізничне сполучення з усіма обласними центрами України і основними регіонами держав СНД. Розробляються плани оновлення залізничної ділянки від Львова до польського кордону: будівництво 84-кілометрової колії, заміна колії радянского стандарту на колії європейського зразка [13, с.345].

Добре забезпечена область автомобільними шляхами. Загальна довжина автошляхів – 8,0 тис. км. Густота шляхів на Львівщині становить 366км на 1000 кв. км (середня по Україні – 170км). Автотранспортне сполучення налагоджено з багатьма містами України, а також із країнами-членами Європейського Союзу: Республікою Польща (Варшава,