Краків, Катовіце, Вроцлав), Німеччиною (Дрезден, Карлсруе), Францією (Париж), Грецією (Афіни), Італією (Рим), Бельгією (Брюссель), Чехією (Прага), Литвою (Вільнюс), Латвією (Рига). Головні автомагістралі: Львів–Рівне–Київ, Львів–Тернопіль–Вінниця–Київ, Львів–Івано-Франківськ–Чернівці, Львів–Ужгород [13, с.350].
Міжнародний аеропорт у Львові обслуговує рейси до Варшави, Франкфурта, Москви. Сьогодні вздовж автошляхів міжнародного і регіонального значення, які активно використовуються туристами, формується розгалужена інфраструктура приватних готелів, кемпінгів, ресторанів, сервіс-центрів, що здійснюють обслуговування транзитно-туристичних потоків на рівні європейських стандартів. Щільність автодорожної мережі становить 0,37 км/кмІ (середнє значення по Україні – 0,17 км/кмІ). Це дає змогу охопити кільцевими екскурсійно-туристичними маршрутами панівну більшість природних та історико-культурних атракцій області. Протяжність області з півночі на південь складає 250км, це зумовлює природну зональність ландшафтів: подільських, поліських, передгірських і карпатських. Завдяки вододільному положенню області на Львівщині беруть початок одні з найбільших рік Центрально-Східної Європи – Дністер і Західний Буг [44, с.324].
Через територію області проходить газопровід, що дозволяє транспортувати російський газ до європейських споживачів, та транспортний нафтокоридор. Щороку 17-19 мільйонів тонн сирої нафти транспортується з Росії та Казахстану до країн Центральної та Східної Європи.
Оцінка демографічних процесів за січень-вересень 2008 року показала, що тенденції щодо зменшення людності області зберігаються. На кінець 2009 року слід очікувати зменшення кількості населення на 7,8 тис. осіб і кількість його становитиме 2560,6 тис. осіб. Як і попереднього року, більшу частину (84,6%) загального зменшення складатиме природне скорочення населення. Кількісно зменшиться як міське, так і сільське населення.
За 2008 рік природне скорочення населення, за попередніми даними, зменшилось на 12% відносно попереднього року. Відбувається збільшення (на 1,5%) кількості народжених і зменшення (на 1,2%) кількості померлих. Рівень народжуваності збільшиться з 10,6 до 10,8 особи на 1000 осіб населення, а рівень смертності зменшиться з 13,5 до 13,4 особи (на кожну тисячу населення)
У 2008 році в області кількість населення, зайнятого економічною діяльністю становила 1,1 млн. осіб, з яких майже 70% наймані працівники підприємств, установ та організацій, решта – само зайняті та зайняті підприємницькою діяльністю [31, с.156]. Переважна більшість зайнятого в економіці населення надалі буде зосереджена на великих та середніх підприємствах – 563,1 тис. осіб (у 2006 році – 579,9 тис. осіб) Надалі переважатиме кількість звільнених над прийнятими: кількість звільнених з різних причин становитиме 135 тис. осіб, або 24% від загальної кількості працівників, прийнятих – 131 тис. осіб, або 23%. Незначною мірою знизився рівень безробіття за методологією МОП і становитиме у 2007 році 8,4%. Кількість офіційно зареєстрованих безробітних на кінець 2007 року у регіональних центрах зайнятості, за розрахунками, складає 30,5 тис. осіб, а рівень офіційного безробіття – 2,0% (на кінець 2006 року – 2,7%). На зайнятість населення в області впливає неповне використання робочої сили на виробництві: так, кількість працівників, які працювали за скороченим графіком (неповний робочий день, тиждень) на кінець року складе близько 34,4 тис, або 6,1%, у вимушених відпустках з ініціативи адміністрації у 2008 році побувало майже 8,4 тис. осіб, або 1,5% [13, с.278].
Інфраструктурні ресурси Львівщини
У сфері санаторно-курортного обслуговування діє 81 санаторій та пансіонат з лікуванням (63,7 % від загальної кількості закладів оздоровлення та відпочинку області). На них припадає 17.6 тис. місць (93,5% від загальної кількості), де у 2001 р. оздоровилось 216,8 тис. осіб.
Заклади відпочинку Львівської області представлені пансіонатами, базами та установами 1-2 денного перебування. З трьох наявних в області пансіонатів відпочинку на 74 місця у 2001 р. діяв один, у якому відпочили та оздоровились понад 2 тис. осіб. У цьому ж році у ЗО діючих базах та інших закладах відпочинку на 2.3 тис.місць відпочило 9,2 тис. осіб та у 20 закладах 1-2 денного перебування 3,4 тис. осіб [31, с.156].
Все більшого розвитку набувають альтернативні форми туризму: екстремальний, конгресовий, елітарний, зелений. Найбільшу популярність серед них у Львівській області отримав зелений туризм, який розвивається у традиційних туристичних зонах – Карпати, Передкарпаття, Розточчя. В області діє Львівський осередок спілки сприяння розвитку сільського зеленого туризму. Згідно його даних, на Львівщині нараховується понад 200 власників агроосель [40, с.145].
У 2001 р. в області діяло 65 підприємств готельного господарства (47 готелів, 6 мотелів, 2 кемпінги, 5 гуртожитків для приїжджих, 5 молодіжних баз та гірських притулків), послугами яких скористались 146.8 тис. осіб, з них іноземців - 35.3 тис. осіб.
Станом на 1.04.2002 р. у Львівській області сертифіковано 10 готелів, в тому числі: чотиризіркові - "Гранд-готель", "Дністер", "Женева" (Трускавець); тризіркові - "Супутник", "Еней", "Гетьман"; двозіркові - "Жорж", "НТОН". Позитивною тенденцією протягом останніх років є формування цілої мережі великих комфортабельних закладів розміщення туристів (готелі "НТОН", "Еней", "Валентина", "Олена", мотелі "Вікінг", "Святослав" та ін.) [36, с.232].
Обсяг реалізації в області санаторно-курортних (оздоровчих) та відпочинкових послуг у 2001 році становив 232.3 млн. грн., а їх частка у загальному обсязі платних послуг населенню склала 14,5%. Загальний обсяг реалізації послуг ліцензованими туристичними підприємствами області за аналогічний період склав 36,1 млн. грн., у тому числі іноземним туристам - 14,9 млн. грн., туристам, які виїжджали за межі України — 5,9 млн. грн. Доходи від надання місць для приживання у підприємствах готельного господарства Львівщини склали у 2001 році 26,4 млн. грн. Окрім того, 6,1 млн. грн. одержано від надання послуг структурними підрозділами у готельних закладах та 1.4 млн. грн. – від оренди готельних приміщень [36,с.234].
Неабияке значення у розвитку туризму має ресторанний бізнес. Він