Курсова робота на тему:
“Характеристика туристично-рекреаційних ресурсів Канарських островів”
Зміст
Вступ
Розділ 1. Історія та розвиток Канарських островів
Сучасне життя жителів
Сучасні парки Канарських острові.
Характеристика найкращих пляжів та готелів.
Розділ 2. Туристично-рекреаційні ресурси курорту Канарські острови.
Характеристика туристично-рекреаційних ресурсів островів Лансаротте і Тенеріфе.
Характеристика туристично-рекреаційних ресурсів острова Гран Канарія.
Характеристика туристично-рекреаційних ресурсів островів Гомера, Йерро, Ла Пальма та Фуертевентура.
Розділ 3. Нові можливості відпочинку на Канарських островах.
Висновки
Перелік посилань
Вступ
Процес пізнання людиною навколишнього світу з давніх-давен тісно пов‘язаний з подорожами та мандрівками. Перші з них відбувалися спонтанно, під впливом багатьох чинників: людині необхідно було задовольнити господарські та суспільні потреби свого племені. Не менш значущим фактором було прагнення людини до нових знань і вражень, яке постійно спонукало дати відповідь на запитання “А що там за горизонтом?”
Туризм на початку XXI століття характеризується як один із видів економічної діяльності, що стрімко і динамічно розвиваєть-ся, випереджаючи за темпами зростання доходів нафтовидобуток і автомобілебудування.
Світова туристична індустрія пережила справжній бум у ювілейному 2000 році та утримує темпи зростання кількості ту-ристів і надходжень від туристичної діяльності в наступних роках XXI століття.
Щорічно число подорожуючих збільшується на 5-7% і вже досягло 700 млн. чоловік в рік. Надходження від туризму також сягнули рекордної відмітки і щороку складають близько 500 млрд.$.
Вражаючі результати 2000-го і наступних років були досягнуті завдяки великій кількості знаменних подій, таких, як ювілей християнства, літні Олімпійські ігри в Сіднеї та зимові в Солт-Лейк-Сіті, Європейський та Світовий чемпіонати по футболу та інші.
Феноменальний успіх туризму ще і в тому, що в його основі лежить задоволення постійних людських потреб і потягу до пізнання навколишнього світу. Це пізнання через туризм стало можливим завдяки підвищенню в багатьох країнах життєвого рівня населення, розвитку транспорту, інформаційних та інших технологій, і в цілому завдяки глобалізації.
Відбувається зміщення в моделях споживання – для багатьох туризм уже не розкіш, а природна необхідність. В деяких, особ-ливо європейських, країнах навіть сформувалось таке поняття, як "право на туризм", яке відображене в Глобальному етичному кодексі туризму, прийнятому Всесвітньою туристичною органі-зацією.
На сьогоднішній день у світовому туризмі, за експертними оцінками, велика кількість туристів місцем відпочинку обирають Канарські острови, і це не дивно, оскільки саме тут поєднано чудові краєвиди та якісне обслуговування.
Канарські острови – ісп. Islas Canarias – собачі острови, від лат. Canis – собака. Назва появилося, тому що римський вчений Пліній Старший, запевняв, що на них водяться великі собаки. Пізніше з’ясувалося, що він помилявся, але назва островів уже так і не змінилася.
Сім островів, які утворюють Канарський архіпелаг, розташовані в Атлантичному океані, близько в 1000км на південь від Піренейського півострова. Другий розташований з південного-заходу на північний-схід, простягнувшись більше чим на 500км, в ясну погоду архіпелаг видно з африканського материка неозброєним оком. Від мису Юби найближчий до материка острів Фуертевентура відділяє пролив шириною близько 115км. Якщо наближатися до Канарів зі сторони океану, здалеку видно, як правило, оповитий хмарами пік Тейде (3718м.).
Канарські острови є одною з 17 провінцій Іспанії. Вони розташовані в Атлантичному океані – 1500км від Піренейського півострова і 100км від побережжя Африки. Як частина Іспанії, вони входять в склад Європейського Союзу, проте це членство має відповідну специфіку через відстань, економічні особливості і історичні традиції островів.
Столиця Канар поділена між двома великими містами островів: Санта Круз де Тенеріфе і Лас Пальмас. Управління області переїжджає з одного острова на інший раз в чотири роки, після парламентських виборів. Парламент Канарських островів, в який обирається 60 депутатів, традиційно засідає в Санта Круз де Тенеріфе. На кожному острові є своє місцеве правління, яке називається Cabildo insul.
Ця тема на сьогоднішній день є досить актуальною, оскільки Канарські острови – найсучасніший курорт Іспанії для відпочинку, збудований тільки на початку 90-х років. Це пояснюється тим що туристичний бізнес Іспанії розпочинався з материкової частини. При спорудженні більшості готелів на Канарах враховувались останні тенденції готельного бізнесу і використовувались найбільш передові технології. В результаті вони відрізняються великими територіями і парковими зонами, чудово оснащеними просторими номерами.
Метою даної курсової роботи є характеристика туристично-рекреаційних ресурсів курорту Канарські острови.
Завдання курсової роботи:
Дослідити туристично-рекреаційних ресурсів курорту Канарські острови.
Проаналізувати туристично-курортну базу Канарських островів.
Вивчити туристично-рекреаційний потенціал Канарських островів.
Об’єктом курсової роботи є характеристика островів Лансаротте, Тенеріфе, Гран Канарія, Ла Гомера, Йерро, Ла Пальма та Фуертевентура.
Предмет дослідження даної курсової: охарактеризувати туристичні ресурси Канарських островів.
Розділ 1.
Історія та розвиток Канарських островів
Історія Канарських островів.
На думку вчених, Канарські острови по геологічних стандартах є достатньо молодими – їм близько 20млн. років. З давніх-давен ці екзотичні острови були оповиті легендами.
Згадки про них зустрічаються у поетів і істориків Давньої Греції і Риму. Греки вважали, що вони розташовані на самому краю світу і саме там знаходились відомі сади Гесперід. Існує також гарна гіпотеза про те, що архіпелаг є залишками одної із самих загадкових цивілізацій – тої самої Атлантиди, – яка безслідно зникла після страшного землетрусу.
Перші документальні свідчення відносять до XIVст. Нашої ери, коли острови були відкриті середземноморськими моряками. На цей час відносять і перші згадки про місцевих жителів – плем’я гуанчес. Вважається, що перші мешканці островів потрапили сюди є Північної Африки або навіть з півночі Європи. Згідно деяких документів це були рослі, світловолосі і синьоокі люди. Їх розвиток був рівні кам’яного віку, вони займалися скотарством і примітивним землеробством.