Замки, палаци, кам’яні храми та дерев’яні церкви Закарпаття протягом багатьох століть були німими свідками бурхливої середньовічної історії краю, а зараз ці споруди є об’єктом постійних відвідувань туристів і з України, і з ближнього зарубіжжя.

2.3.1 Роль народних художніх промислів Закарпатської області в основі створення туристично-господарської системи

У всі часи багатонаціональне Закарпаття мало широку палітру різноманітних ремесел. Багатими на народних умільців залишається воно й сьогодні. Через традиційні промисли краю розкриваються витоки та джерела його народної культури, що, безперечно, дуже приваблює та зацікавлює туристів і, таким чином, впливає на створення туристично-господарської системи [61, с.216].

Саме природні багатства та вигідне географічне і торговельне положення сприяють і сьогодні розвитку домашніх ремесел та організованих промислів регіону, що часто експонуються на виставках.

Майже в кожному закарпатському населеному пункті є вишивальниці і ткачихи, що творчо розвивають багатовікові традиції невідомих умільців.

Вишивка – один із найпоширеніших видів народного декоративного мистецтва краю. Закарпатські майстрині славляться багатством технічного виконання та оформлення ручних виробів. Чудові вишиті скатертини, покривала, серветки, фіранки, рушники, мережива, картини – мистецтво високої культури орнаменту, колориту, унікальності, що відображає життя на тканині [6, с.27].

Відомим і досить поширеним видом народної художньої творчості Закарпаття є ручне ткацтво. Талановиті ткалі виготовляють тканини на ручних ткацьких верстатах різноманітної конструкції. Матеріалом служать волокна льону, конопель, овеча вовна. Таке мистецтво базується на традиційних орнаментальних формах, що інтенсивно розвиває сучасні орнаментально-сюжетні та сюжетно-тематичні форми. Досить актуальним у регіоні є виготовлення унікальних зразків тканин одягового призначення: для фольклорно-етнографічних ансамблів, художніх колективів тощо. Кращі вироби майстринь Закарпаття – яскравий приклад творчого підходу до розвитку традиційного ткацтва, що є важливим компонентом формування життєвого середовища населення краю [11, с.45].

Ручне килимарство – здавна побутуючий вид народних художніх промислів Закарпаття. Особливо воно поширене в гірських районах області – Рахівському, Міжгірському, Тячівському та Воловецькому, де населення займається вівчарством. Майстрині з килимарства дбайливо зберігають найбільш типові особливості декоративного рішення існуючих виробів, розвиваючи і доповнюючи їх новаторськими надбаннями. Загалом для килимових виробів Закарпатського краю характерні дзвінкі поєднання кольорів, різноманітність орнаментально-композиційного вирішення. В своїй основі сучасні килими регіону зберігають художньо-стильові особливості традиційних виробів, що історично склалися і закріпилися в тому чи іншому осередку області.

Розпис тканин – порівняно новий вид прикладного та декоративного мистецтва, який творчо розвивають народні майстри та художники Закарпаття, взявши за основу традиційні вибійки, ручний розпис, холодний і гарячий батік, фотофільмдрук. Вироби закарпатських художників відзначаються багатою кольоровою гамою, складним малюнком, грамотним зіставленням та стонованістю кольору [39, с.72].

Своєрідними явищами народного мистецтва Закарпаття відзначаються в’язання і мереживо. Заслуговує на увагу в’язання вовняних виробів – капчурів.

Мереживо посідає значне місце як в інтер’єрі сільського житла, так і в традиційному одязі. Виплетеними смугами сітчастої тканини з узорами прикрашають рушники, скатерті, простирадла, головні убори.

Досить поширеним на Закарпатті є мистецтво різьби по дереву, якому сприяють значні території, покриті лісами. Різьбярі працюють майже по всіх районах області, особливо в Рахівському, Свалявському, Хустському, Великоберезнянському, Воловецькому. Їх твори, виконані на основі давніх традицій деревообробного мистецтва, активно формують естетичне середовище для праці і відпочинку [11, с.51].

Не менш популярною в Закарпатті є художня кераміка. У гончарних селах краю побутують різні за технологією та художніми ознаками її види. Серед сучасних закарпатських майстрів найчисленнішу групу складають ті, хто займається виготовленням традиційного неполив’яного посуду та деяких видів декоративно-ужиткових виробів. Гончарні вироби майстрів кераміки регіону вирізняються витонченістю, простотою пропорцій і форм. Їх глечики, вази, корчаги – класичне народне мистецтво, в якому успішно продовжуються прекрасні традиції закарпатського гончарства. Промисловість художньої кераміки розвинута в Хусті, Виноградовому, Ужгороді, Береговому і деяких інших населених пунктах.

Ще одним із найважливіших виробництв матеріальної культури Закарпатської області є ковальське мистецтво. Ажурні композиції балконних решіток, віконних грат, брами, дверні замки і висячі колодки, садові і присадибні огорожі, створені народними умільцями краю, збагачують і прикрашають пластику окремих житлових і адміністративних будинків та цілих ансамблів. Слід сказати, що ковальські художні вироби майстрів краю стали вже постійними експонатами на сучасних виставкових стендах.

Закарпаття відоме також художньою обробкою шкіри. Вироби з хутра, передусім з овчини, мають своє художнє вираження. Серед виробів з шкіряним оформленням поширені жіночі декоративні сумки, пояси, футляри, обкладинки, адресні папки, шкатулки. Експериментується виготовлення доповнюючих шкіряних та замшевих комплектів до жіночого модельного одягу [6, с.32].

Художнє плетіння з природних рослинних матеріалів – давній вид народної творчості закарпатців. В умовах примітивного натурального господарства вироби з лози, рогози, кукурудзи, інструктовані соломою, та інших рослинних матеріалів знаходять широке застосування в домашньому господарстві [39, с.83].

Традиційні ремесла послужили створенню унікальних, чи не єдиних в Європі музеїв: наприклад, ковальської справи “Кузня Гамора” в селі Лисичево Іршавського району та сплаву лісу на річці Чорна Міжгірського району.

На сьогоднішній день в Закарпатській області працює більше 3000 майстрів народного декоративного-прикладного мистецтва. Їхні художні вироби є не просто окрасою. Вони формують індивідуальність регіону, його туристичний комплекс.

2.4 Соціально-економічні туристичні ресурси

Туристичні ресурси Закарпатської області, що мають соціально-економічне спрямування, відіграють дуже важливе значення у розвитку туристичної сфери краю. Охорона здоров’я, санаторно-курортні підприємства та заклади культурно-мистецького типу, галузь зв’язку, забезпеченість транспортними засобами тощо – одні з основних компонентів, на які туристи звертають неабияку увагу.

Розвиток соціально-економічних туристичних ресурсів області направлений на